Тема 3. Історія політичної думки україни

У результаті вивчення теми студент повинен знати:

• хронологічні межі, у яких формувалась та чи інша політична ідея, концепція, доктрина або теорія; їхніх авторів та представників; етапи та особливості їхнього розвитку;

• політичні, соціальні, економічні, культурні передумови виникнення та формування політичних ідей;

• зміст та історію найбільш значних та впливових вітчизняних політичних ідей та концепцій;

• практичний вплив різних традицій політичної думки на політичне життя України у той чи інший історичний період.

У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

• розкрити зв’язок політичних ідей з конкретними історичними умовами їхнього виникнення й розвитку, зі світоглядом епохи, з інтересами тої чи іншої соціальної групи;

• логічно та грамотно викласти зміст ключових політичні ідей, ідеалів, теорій та доктрин вітчизняної політичної думки;

• виявити спільне (універсальне, повторюване) та специфічне (унікальне) у розвитку української політичної думки в контексті світової політичної думки;

• робити самостійні висновки, судження та оцінки щодо питань, передбачених планом семінару.

План

1. Політична думка Київської Русі.

   1. Особливості політичних відносин та політичного мислення давньоруського періоду: загальна характеристика.

   2. Писемні джерела з історії політичної думки Київської Русі.

   3. Зміст та характер політичних ідей Княжої доби.

2. Українська політична думка XVІ – першої половини XVII століття.

   1. Суспільно-політичні погляди С. Оріховського-Роксолана.

   2. Політична проблематика у полемічній літературі кінця XVI – початку XVII століття.

3. Політичні ідеї періоду Козацько-гетьманської держави.

   1. Світоглядні орієнтації та політичні ідеї українського козацтва.

   2. Конституція Пилипа Орлика.

4. Політична думка України ХІХ – початку ХХ століття.

   1. Українська політична думка ХІХ століття.

   2. Основні політико-ідеологічні течії в Україні першої половини ХХ століття.

Методичні рекомендації

У першому питанні потрібно виокремити чинники, які визначили зміст та характер політичної думки Київської Русі; насамперед варто розглянути вплив процесів державотворення та розвитку феодальних відносин на зміни в політичних уявленнях та способах осмислення владних відносин у давньоруському суспільстві періоду Княжої доби. Слід охарактеризувати види писемних пам’яток Київської Русі як основних джерел вивчення політичної думки того часу, а також політичні ідеї, які містилися у них [1; 2, c. 6-24; 5, c. 8-11, 38-60, 109-122; 6; 7, c. 66-68; 10; 11, c. 93-98].

Розгляд другого питання треба розпочати з опису уявлень польсько-українського мислителя С. Оріховського-Роксолана щодо організації держави, взаємодії світської та церковної влади, ідеального суспільного устрою. Варто зупинитися на політичному вимірі церковної унії у поглядах мислителя та його баченні вирішення етнополітичних проблем Речі Посполитої. Друге питання передбачає вивчення політичних аспектів православно-католицької полеміки кінця XVI – XVII ст., представленої працями П. Скарги, Х. Філалета, І. Вишенського, М. Смотрицького, І. Борецького та ін. [1; 2, c. 25-54; 4; 6; 7, c. 69-73; 8; 10; 11, c. 99-104].

У третьому питанні необхідно розглянути роль української шляхти та церковних братств (політичні ідеї чільних представників Острозької академії, Києво-Могилянської колегії, Лаврської школи) у формуванні української політичної свідомості та політичної думки, охарактеризувати їхній вплив на політичні орієнтації українського козацтва. Слід висвітлити політичні ідеї та проекти державного устрою Б. Хмельницького, Ю. Немирича, П. Дорошенка, І. Мазепи. Окремого розгляду потребує проблема суверенітету України та організації владних відносин в Україні згідно Конституції Пилипа Орлика [2, c. 55-100; 4; 5, c. 91-103; 6; 7, c. 74-76; 8; 9, c. 115-123; 10; 11, c. 104-108].

Для розкриття четвертого питання потрібно звернутися до вивчення ідейних основ політизації національного руху в Україні середини ХІХ ст., сформульованих провідними діячами Кирило-Мефодіївського товариства та Головної руської ради Східної Галичини; слід охарактеризувати політичні погляди ідеологів громадівського руху, насамперед внесок М. Драгоманова у розвиток української політичної думки. Особливу увагу належить приділити умовам формування, специфіці та головним положенням напрямів політичної ідеології, які сформувалися в Україні наприкінці ХІХ – першій половині ХХ ст. [2, c. 121-347; 3; 6; 7, c. 79-86; 9, c. 56-107; 10; 11, c. 111-148].

Питання і завдання для самоконтролю

1. Розкрийте особливості поглядів на співвідношення світської та церковної влади у політичній думці Київської Русі.

2. Як вплинули ідеї європейського Відродження та Реформації на розвиток української політичної думки XVI – XVII ст.?

3. Охарактеризуйте основні політичні ідеї та концепції провідних діячів Козацько-гетьманської держави.

4. Розкрийте зміст політичної програми Кирило-Мефодіївського братства.

5. Назвіть розробників основних політичних доктрин України кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Порівняйте їхні проекти суспільно-політичного розвитку України.

Тести

1. Давньоруська писемна пам’ятка, у якій вперше висунута ідея політичної самостійності Київської Русі, називається:

а) «Ізборник Святослава»; б) «Повість минулих літ»; в) «Повчання дітям» Володимира Мономаха; г) «Слово о полку Ігоревім»; ґ) «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

2. Хто з письменників-полемістів ідеалізував устрій первісних християнських громад і окреслив суспільно-політичний ідеал в образі суспільства заснованого на принципах рівності, братерства і колективної власності?

а) Юрій Немирич; б) Іван Вишенський; в) С. Оріховський-Роксолан; г) Петро Скарга; ґ) митрополит Іларіон.

3. Яка з названих організацій, виходячи з позицій панславізму, пропонувала ввести Україну до складу федерації слов’янських народів?

а) Львівське Успенське братство; б) «Руська трійця»; в) Організація українських націоналістів; г) «Братство тарасівців»; ґ) Кирило-Мефодіївське товариство.

4. Автором концепції української держави як «вільної спілки» окремих громад є:

а) митрополит Іларіон; б) Пилип Орлик; в) Михайло Драгоманов; г) Дмитро Донцов; ґ) Іван Франко.

5. Автором концепції «класократії», як влади найкращих представників усіх суспільних класів і станів є:

а) Д. Донцов; б) В. Липинський; в) М. Міхновський; г) В. Винниченко; ґ) М. Грушевський.

Список рекомендованої літератури

1. Дашутін Г. П. Політичний ідеал: світовий досвід і сучасна Україна / Григорій Дашутін. – К.: Академ-Прес, 2006. – 304 с.

2. Кухта Б. Л. З історії української політичної думки: [Текст лекц.: Навч. посібн.] / Борис Кухта. – К.: Генеза, 1994. – 368 с.

3. Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / Ю. Левенець. – К.: Стилос, 2001. – 584 с.

4. Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії ХV – початку ХVІІ століття [Електронний ресурс] / Володимир Литвинов. – К.: Основи, 2000. – 472 с. – Режим доступу до джерела: http://izbornyk.org.ua/lytv/lyt.htm

5. Макарчук С. Писемні джерела з історії України: Курс лекц. / Степан Макарчук. – Львів, Світ, 1999. – 353 с.

6. Політологія: Підручн. [для студ. ун-тів] / О. І. Семків, А. І. Пашук, Г. М. Світа [та ін.] : За ред. О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1994. – 592 с.

7. Політологія: Підручн. / В. Г. Антоненко, В. Д. Бабкін, О. В. Бабкіна [та ін.]; За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – 3-тє вид., перероб., доп. – К.: Академія, 2006. – 568 с. – (Альма-матер).

8. Полтавець С. В. Українська політична думка середини XVII століття / С. В. Полтавець. – К.: Світогляд, 2009. – 170 с.

9. Потульницький В. А. Теорія української політології. Курс лекц. / В. А. Потульницький. – К.: Либідь, 1993. – 192 с.

10. Салтовський О. І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку ХХ сторіччя) [Електронний ресурс] / О. І. Салтовський. – К.: ПАРАПАН, 2002. – 396 с. – Режим доступу до джерела: http://litopys.org.ua/salto/salt.htm

11. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручн. / П. П. Шляхтун. – 3-тє вид., стер. – К.: Либідь, 2005. – 576 с.