Тема 2. Історія світової політичної думки

У результаті вивчення теми студент повинен знати:

• коли і в якій країні виникла (розвинулась) та чи інша політична ідея, концепція або теорія;

• провідних представників того чи іншого періоду або напряму політичної думки, назви їх основних творів;

• історичні умови, в яких відбувалося зародження та формування політичних ідей, соціально-економічні, політичні та духовні чинники, що впливали на їхній розвиток;

• зміст політичних ідей того чи іншого політичного мислителя, напряму, школи, концепції, історичного періоду; їх практичний вплив на політичні процеси.

У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

• визначити ключові політичні ідеї, теорії та доктрини з історії світової політичної думки; логічно та грамотно викласти їх зміст;

• порівняти між собою ідеї, погляди та концепції різних політичних мислителів, шкіл і напрямів;

• описати структуру, складові елементи політичних ідеалів та теорій, характер взаємозв’язку між ними;

• визначити роль та місце конкретних політичних ідей у тому чи іншому ідейно-світоглядному комплексі та соціально-політичній системі суспільства.

План

1. Політична думка Стародавнього Світу.

   1. Політична думка Стародавнього Сходу.

   2. Політична думка Античності.

2. Політична думка Західної Європи доби Середньовіччя.

   1. Влада й політика в релігійній інтерпретації християнства.

   2. Політичні ідеї епохи Відродження та Реформації.

3. Політична думка Нового часу:

   1. Політико-правові вчення періоду ранніх буржуазних революцій та Просвітництва.

   2. Плюралізм ідеологічних течій ХІХ ст.

4. Політичні ідеології Новітнього часу.

   1. Трансформація “класичних” політичних ідеологій ХХ-ХХІ ст.

   2. Ґенеза та форми “нових” ідеологій ХХ-ХХІ ст.

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно простежити процес зародження та формування політичних уявлень, ідей та концепцій у цивілізаціях Давнього Сходу й Античного світу, розкрити їх зміст та виявити вплив соціальних, політичних й духовно-культурних умов епохи. Головну увагу слід приділити політико-правовим вченням Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Китаю, Індії, Греції. Під час вивчення політичної думки Античності важливо звернутися до творчої спадщини Платона й Арістотеля [2, с. 24-70; 4, с. 16-17; 5, с. 36-49; 6, с. 16-33, 80-174; 7, с. 18-145; 10, с. 33-42].

Розглядаючи друге питання, необхідно охарактеризувати роль християнства у формуванні світоглядних та ідеологічних засад європейської політичної думки Середньовіччя. Слід з’ясувати головні положення теократичних теорій, полеміку довколо питання примату церковної чи світської влади. Тематику й зміст політичних вчень середньовічної доби варто розглянути на прикладі праць “отців церкви” (передусім св. Августина), Томи Аквінського, Марсилія Падуанського [2, c. 70-97; 5, c. 43-48; 6, c. 262-412; 7, c. 181-302; 10, c. 43-48]. Далі належить розглянути зміни в ідеології західноєвропейського суспільства в умовах кризи феодалізму та розвитку раціоналістичної критики релігійного світогляду, поширення ренесансних ідей та руху за реформу церкви. Особливу увагу слід приділити політичній філософії Н. Макіавеллі, теорії державного суверенітету Ж. Бодена, релігійно-політичним концепціям М. Лютера, Т. Мюнцера, Ж. Кальвіна. На прикладі суспільно-політичних поглядів Т. Мора й Т. Кампанелли потрібно з’ясувати суть вчення утопічного соціалізму [2, c. 205-238; 5, c. 52-54; 6, c. 414-441; 7, c. 304-391; 10, c. 48-55].

При висвітленні третього питання необхідно зупинитися на історичних умовах формування та загальній характеристиці ранньобуржуазних ліберальних концепцій Нового часу: прав та свобод людини, природного права, суспільного договору, народного та державного суверенітету, поділу влади, правової держави, громадянського суспільства [2, c. 239-265; 4, c. 17-20; 5, c. 54-56; 6, c. 457-466, 476-477, 498-540; 7, c. 373-479; 10, c. 55-62]. Треба проаналізувати погляди представників європейського Просвітництва на природу людини, походження та сутність держави і влади, ідеальний суспільний устрій, узгодження державного й приватного інтересів, соціальної рівності, функцій права та моралі [2, c. 291-353; 3, c. 5-59; 5, 56-58; 6, c. 571-584; 7, c. 481-528; 10, c. 62-66]. Окремого вивчення вимагає політична теорія І. Канта та Г. Гегеля [1, c. 290, 320-325; 2, c. 387-403; 3, c. 123-140; 5, 58-61; 6, c. 584-618; 7, c. 549-584; 10, c. 66-71]. Потрібно охарактеризувати процес становлення й розвитку основних ідейно-політичних доктрин Нового часу: лібералізму, консерватизму, соціалізму, націоналізму та їх різновидів [1, c. 135-147, 228-241, 280-290, 305-335, 373-398; 2, c. 404-457, 504-537; 3, c. 79-122, 141-235; 4, c. 283-301; 6, c. 651-658; 7, c. 529-548, 585-692; 10, c. 71-85, 540-566].

Вивчення четвертого питання треба розпочати з огляду причин та логіки історичної трансформації традиційних політичних ідеологій у ХХ ст., з’ясування основних положень неолібералізму, неоконсерватизму, соціал-демократизму, марксизму, фашизму, націонал-соціалізму [1, c. 153-227, 241-304, 335-372; 2, c. 578-603, 615-651; 4, c. 287-295, 302-304; 7, c. 693-813; 8, c. 50-75; 9, c. 82-184; 10, c. 543-566]. Необхідно розкрити особливості становлення та зміст “нових” ідеологій сучасності (екологізм, фемінізм, комунітаризм, релігійний фундаменталізм, технократизм, антиглобалізм та ін.), які розвинулись в умовах глобальних економічних, соціо-культурних та національно-етнічних зрушень, спричинених процесом глобалізації, переходу до постіндустріального, інформаційного суспільства, що супроводжувався поширенням постматеріальних цінностей [1, c. 403; 4, c. 304-306; 8, c. 76-81; 9, c. 185-276].

Питання і завдання для самоконтролю

1. Опишіть головні риси політичної думки Стародавнього Сходу.

2. Розкрийте особливості обґрунтування Платоном та Арістотелем проектів зразкового суспільно-політичного устрою.

3. Які моделі співвідношення світської та духовної влади розробили мислителі середньовічної Європи?

4. Назвіть та розкрийте зміст ранньобуржуазних ліберальних політичних теорій Нового часу.

5. На яких світоглядних засадах побудована ідеологія комунізму?

Тести

1. Розробником патріархально-патерналістської концепції держави є:

а) Конфуцій; б) Арістотель; в) Ж.-Ж. Руссо; г) Н. Макіавеллі; ґ) К. Маркс.

2. Погляд на наявні реальні форми держави як спотворене відображення ідеальної справедливої держави був властивий:

а) Конфуцію; б) Платону; в) Арістотелю; г) Т. Аквінському; ґ) Н. Макіавеллі.

3. Ідею подвійної підлеглості людини «Граду земному» й «Граду Божому» розробив:

а) Платон; б) Арістотель; в) св. Августин; г) Т. Аквінський; ґ) М. Лютер.

4. Засновником концепції «народного суверенітету», згідно якої народ є джерелом державної влади та її носієм, сувереном є:

а) Конфуцій; б) Арістотель; в) Ж.-Ж. Руссо; г) Н. Макіавеллі; ґ) К. Маркс.

5. Який ідейно-політичний напрям вважає запорукою гармонійного суспільного устрою дотримання дисципліни, суспільної ієрархії, поваги до авторитетів, традицій, моральних норм, інститутів сім’ї, релігії, громади?

а) лібералізм; б) консерватизм; в) соціалізм; г) націоналізм; ґ) анархізм; д) соціал-демократизм.

Список рекомендованої літератури

1. Алексеева Т. А. Современные политические теории: Курс лекц. / Т. А. Алексеева. – М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет) МИД РФ: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2007. – 464 с.

2. История политических и правовых учений: Учебн. / Воротилин Е. А., Лейст О. Э., Мачин И. Ф. [и др.]; под ред. О. Э. Лейста. – М.: Зерцало, 1999. – 688 с.

3. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби: Посібн. / Ф. М. Кирилюк. – К.: Академія, 2003. – 304 с. – (Альма-матер).

4. Політологія / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко]; за наук. ред. А. Колодій. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

5. Політологія: Підручн. / В. Г. Антоненко, В. Д. Бабкін, О. В. Бабкіна [та ін.]; за ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – 3-тє вид., перероб., доп. – К.: Академія, 2006. – 568 с. – (Альма-матер).

6. Рассел Б. Історія західної філософії / Бертран Рассел; [пер. з англ. Ю. Лісняка, П. Таращука]. – К.: Основи, 1995. – 759 с.

7. Себайн Д. Історія політичної думки / Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон; [пер. з англ.]. – К.: Основи, 1997. – 838 с.

8. Хейвуд Э. Политология: Учебн. [для студентов вузов] / Эндрю Хейвуд; [пер. с англ. под ред. Г. Г. Водолазова, В. Ю. Бельского]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 544 с. – (Серия «Зарубежный учебник»).

9. Шварцмантель Д. Идеология и политика / Джон Шварцмантель; [пер. с англ.]. – Х.: Гуманитарный Центр, 2009. – 312 с.

10. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручн. / П. П. Шляхтун. – 3-тє вид., стер. – К.: Либідь, 2005. – 576 с.