2.2. Загальна характеристика організацій

Можна виділити такі загальні риси організацій:

• наявність ресурсів: люди (працівники), капітал, матеріали, технологія та інформація;

• залежність від зовнішнього середовища (економічних умов, громадських організацій, законодавчих актів, конкурентів, техніки, технології, менталітету суспільства тощо);

• горизонтальний поділ праці (поділ роботи на конкретні за­ вдання);

• підрозділи, які виникли в результаті горизонтального поділу праці;

• вертикальний поділ праці, спрямований на координацію ро­ боти інших людей, тобто здійснення саме процесу управління;

• необхідність управління;

• здійснення певних видів діяльності (виробничої, торговельної, науково-дослідної тощо).

Успіх будь-якої організації залежить від таких умов:

• виживання;

• результативності (ефективності);

28

2.3. Внутрішнє середовище організації

Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми змінними, тобто ситуаційними факторами всередині організації. Згідно з позицією американських економістів Мескона, Альберта та Хедо-урі, основними внутрішніми змінними в будь-якій організації є цілі, структура, завдання, технологія і люди (працівники).

Цілі — це конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат організації (групи). Існує значний різновид цілей залежно від ха­рактеру організацій. Слід пам'ятати про те, що кожна служба і підрозділ мають свої цілі.

Структура — це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних областей), які виконують служби або підрозділи. Тут поєднуються горизонтальний і вертикальний поділи праці в організації. Можна виділити високу і плоску структури організацій.

Завдання— це види робіт, які необхідно виконати певним спосо­бом та в зумовлений термін. Це робота з предметами праці, знаряд­дями праці, інформацією та людьми.

Технологія — це засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини тощо) у вихідні (продукт, виріб). Історично технологія формувалася в процесі трьох переворотів: промислової революції; стандартизації; механізації та автоматизації із застосуванням конвей-єрних складальних систем.

Британська дослідниця Джоан Вудворд поділила технології на три групи:

1. Технології індивідуального, дрібносерійного та індивідуально­ го (одиничного) виробництва.

1. Технології масового або великосерійного виробництва.

2. Технології безперервного виробництва.

Згідно з підходом американського соціолога Джеймса Томпсона можна виділити:

1. Багатоланкові технології (наприклад, складання автомобіля).

2. Посередницькі технології (банківська справа).

3. Інтенсивні технології (монтаж кінофільма).

В Україні виділяють індивідуальні, дрібносерійні, серійні, вели-косерійні, масові та масово-поточні технології.

Люди — найважливіший ситуаційний фактор організації. Його роль визначається:

29

ШШ

• здібностями;

• обдарованістю;

• потребами;

• знаннями (фаховістю);

• поведінкою;

• ставленням до праці;

• позицією;

• розумінням цінностей;

• оточенням (склад групи, до якої входять);

• наявністю якостей лідера тощо.

Внутрішні змінні, взаємопов'язані між собою, утворюють систем­ну модель (рис.2.3).

Рис.2.3. Взаємозв'язок внутрішніх змінних