Контроль знань

Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система оцінювання знань студентів розроблена з метою сприяння формування системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи студентів впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених ECTS.

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

− підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

− відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

− відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

− подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

− розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2) та семестровий (СК) контроль.

Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою

Параметри	Змістовий Модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий Модуль 2 (ЗМ2)	Разом (підсумкова оцінка)
Оцінка в балах	50	50	100 (50+50)

і мають такі складові:

Поточний контроль (ЗМ1,ЗМ2, к₁=к₂ =0,5):

1. усна відповідь – до 20 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті);

2. доповнення – до 10 балів (до 2−3 бали на кожному семінарському занятті);

3. виконання домашніх індивідуальних завдань – до 20 балів (до 10 балів за кожне з двох домашніх індивідуальних завдань);

4. виконання завдань проміжного залікового модуля – до 50 балів (1 бал за кожну вірну відповідь тестового завдання), проводиться на останньому семінарі змістовного модуля;

Оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):

СК= к₁ * ЗМ1(оцінка в балах)+ к₂ * ЗМ2(оцінка в балах)

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.

Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання

Оцінка за шкалою університету	Оцінка за національною шкалою
60 – 100	зараховано
1 – 59	незараховано

Якщо студент отримав підсумкову оцінку з дисципліни від 1 до 59 балів йому виставляється за національною шкалою оцінка “незараховано”.

Якщо впродовж семестру студент не з’являвся на заняття (незалежно від причин), або не має модульних оцінок, у відповідних графах екзаменаційної відомості виставляються нулі “0”, а у графі заліку – відмітка про незараховано.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль І

ОСНОВИ ТЕОРІЇ КОНСТИТУЦІЇ. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ. БЕЗПОСЕРЕДНЯ ДЕМОКРАТІЯ.

ФОРМА ДЕРЖАВИ

Тема № 1. Поняття та предмет конституційного права

Поняття конституційного права. Поняття конституційного права, як галузі права, науки та учбової дисципліни, поняття порівняльного конституційного права.

Предмет конституційного права.

Конституційні правовідносини та їх суб’єкти. Види конституційно-правових відносин.

Система конституційного права. Основні інститути та підінститути конституційного права та їх коротка характеристика.

Тема № 2. Конституція – основне джерело конституційного права; інші джерела конституційного права

Поняття, сутність та зміст конституції. Основні конституційні моделі.

Розробка та прийняття конституції.

Зміна конституції. Процедура внесення змін до конституції в різних країнах.

Види конституцій. Класифікація конституцій в залежності від встановленого критерію: за структурою, за формою, за змістом, за способом внесення змін до неї.

Інші джерела конституційного права. Закон та його різновиди.

Тема № 3. Конституційно-правовий статус особи

Поняття конституційно-правового статусу особи в правових системах зарубіжних країн. Елементи правового статусу. Принципи правового статусу.

Інститут громадянства. Основні ознаки громадянства. Способи набуття громадянства. Способи припинення громадянства.

Правовий статус апатридів, біпатридів, іноземних громадян та біженців.

Зміст основних прав і свобод людини і громадянина. Громадянські (особисті) права і свободи. Політичні права і свободи. Економічні, соціальні та культурні права.

Гарантії основних прав і свобод. Посада омбудсмана та його повноваження.

Тема № 4. Конституційні інститути безпосередньої демократії

Поняття та форми безпосередньої демократії.

Конституційно-правовий інститут виборів. Поняття виборчого права. Принципи виборчого права. Класифікація виборів.

Виборчі системи. Мажоритарна виборча система та її різновиди. Пропорційна виборча система, різновиди. Змішана виборча система.

Конституційно-правові інститути референдуму та народної ініціативи. Класифікація референдумів.

Тема № 5. Конституційні форми сучасної держави

Поняття форми держави. Елементи форми держави.

Форма державного правління. Монархія та її види. Республіка: поняття та основні ознаки та види.

Форма територіального устрою. Унітарна держава та її ознаки. Федеративна держава та її ознаки. Види федерацій. Автономія. Конфедерація.

Форма державно-правового режиму. Демократичний держано-правовий режим, ознаки. Авторитарний державно-правовий режим. Тоталітаризм та його ознаки.