Стратегічні орієнтири

Стратегічним завданням реформування транскордонного співробітництва має стати ефективне використання природно-ресурсного, демографічного, виробничого і науково-технічного потенціалів регіонів з метою вирішення питань комплексного розвитку територій. Головною метою такого співробітництва є подолання взаємних історичних упереджень між населенням по обидва боки кордону, розвиток демократії, функціональних органів управління на регіональному та місцевому рівнях, подолання різниці у рівні розвитку центральних та периферійних районів, підвищення рівня життя громадян та економічного розвитку регіонів.

Важливість суттєвого прискорення прикордонного співробітництва на західному кордоні держави диктується також безпосереднім наближенням у середньостроковій перспективі кордонів ЄС до України та поширенням Європейською Комісією Звернення “Шляхом запровадження нового інструменту регулювання відносин із країнами-сусідами”.

Забезпечення ефективного розвитку транскордонного співробітництва обумовлює необхідність вирішення впродовж 2004–2015 рр. таких пріоритетних завдань:

формування конкурентної економічної структури інтеграційного комплексу, прискорення економічної трансформації і більш ефективне використання природних ресурсів;

реалізація єдиної транспортної політики щодо митних переходів і головних транспортних напрямів, будівництва та ремонту автомагістралей, розвитку регіональної системи залізниць, будівництва і реанімації регіональних аеропортів, розвитку міжрегіонального повітряного сполучення;

створення спільних фондів, асоціацій, реалізація проектів спільного розвитку, укладання міжрегіональних угод, що забезпечуватимуть найефективніше використання і розвиток потенціалів суміжних територій, сприятимуть поглибленню інтеграції на мікроекономічному рівні;

формування однорідного соціально-економічного простору на основі поглиблення міжнародної кооперації праці між підприємствами регіонів, розвиток спільної підприємницької діяльності, формування спільної або сумісної банківської, транспортної й промислової інфраструктур;

вирішення проблем полегшення взаємних розрахунків за поставки виробничо-технічного призначення; утворення за підтримки національних банків зацікавлених сторін міжрегіональної клірингової палати, до складу якої мають увійти впливові регіональні банки та підприємницькі структури;

консолідація фінансових ресурсів на вирішенні пріоритетних завдань регіонального розвитку та спільних проблем у галузі охорони природи, відновлення лісових масивів, підтримання водно-повітряного балансу тощо;

узгодження політики регулювання потоків робочої сили.

Для реалізації завдань розвитку транскордонного співробітництва областей як центральним, так і регіональним органам влади необхідно здійснити такі організаційні заходи:

забезпечити законодавче врегулювання повноважень місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування щодо надання їм більшої самостійності у вирішенні спільних з прикордонними регіонами інших держав завдань регіонального та місцевого розвитку, а також надання державної фінансової підтримки програмам і проектам розвитку транскордонного співробітництва;

сприяти виробленню узгодженої політики ЄС щодо України шляхом врахування спільних інтересів прикордонних областей та єврорегіонів;

розвивати єврорегіональне співробітництво в рамках європейських регіональних структур (Конгресу місцевих та регіональних влад Європи, Палати регіонів Ради Європи, Комітету регіонів Європейського Союзу, Асамблеї Європейських прикордонних регіонів);

забезпечити синхронізацію дій української сторони та інших країн, щодо транскордонних проектів у сферах економічного розвитку, розбудови прикордонної інфраструктури, культурного обміну, туризму, охорони довкілля з метою отримання одночасного фінансування з фондів програм технічної допомоги (Phare/Interreg/Tacis);

сприяти поглибленню зв’язків із сусідніми державами у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій транскордонного характеру, проведенню спільних заходів щодо захисту населення від надзвичайних ситуацій, розбудові міжнародних транспортних коридорів, створенню біосферних та природних заповідників, національних природних парків.

Реалізація зазначених напрямів сприятиме вирішенню спільних регіональних та міжрегіональних проблем економічного розвитку територій та єврорегіонів шляхом залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва, подолання наслідків екологічних та техногенних катастроф, розвитку зовнішньоекономічних зв’язків.

Запропоновані заходи щодо розвитку транскордонного співробітництва спираються на набутий світовий досвід співробітництва між місцевими та регіональними владами, насамперед європейський, і підпорядковані створенню сприятливих організаційно-економічних умов для досягнення комплексного, сталого розвитку прикордонних регіонів. Наявний європейський досвід може стати основою формування державної програми, що має спрямовуватися на вирішення ряду важливих прикордонних проблем із країнами-учасниками СНД при збереженні специфіки, самобутності та індивідуальності кожної зі сторін.