2. Основні показники рівнів небезпеки регіону.

Як результат надзвичайних ситуацій виникають різні чин-ники, здатні під час виникнення або згодом зробити шкідли-вий або згубний вплив на людину, тварин і рослинний світ, а також об'єкти народного господарства. Люди гинуть або отри-мують серйозні, небезпечні для здоров'я поразки, помітно зни-жують їхню працездатність, а об'єкти народного господарства виявляються повністю або частково зруйнованими, що призво-дить до зниження їх продуктивних можливостей. Ці фактори прийнято називати вражаючими.

За механізмом свого впливу вони можуть бути:

А) Первинними – ударна хвиля.

Б) Вторинними – руйнування об'єктів, виникнення пожеж, затоплень.

В) Комбінованими - одночасний вплив декількох вражаючих факторів (ударна хвиля, світлове випромінювання, вплив іоні-зуючого випромінювання).

Розглянемо основні вражаючи фактори надзичайних ситуа-цій:

1. Ударна хвиля – є одним з основних вражаючих факторів надзичайних ситуацій. Виникає при вибухах (вибухи котлів, газопродуктопроводов, небезпечних вантажів), при дії сейсміч-них хвиль землетрусу.

Це - область різкого стиску середовища, що у вигляді сфе-ричного шару розповсюджується в усі сторони від місця вибу-ху з надзвуковою швидкістю. У ударної хвилі виникає надлиш-ковий тиск - різниця між нормальним атмосферним тиском і максимальним тиском у фронті ударної хвилі. Надмірний тиск вимірюється в Паскалях (Па).

Ударна хвиля має дві фази - фазу стиснення і фазу розрід-ження. У залежності від того, в якому середовищі вона вини-кає і поширюється - в повітрі, воді або грунті, - її називають повітряної, гідродинамічної або сейсмовзривной хвилею. Вра-жаюча дія ударної хвилі залежить від ступеня тиску стислій се-редовища (надлишкового тиску), її швидкості, часу дії і поло-ження людини чи об'єкта по відношенню до фронту її поши-рення, його стійкості і захищеності.

У залежності від значення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі виникають чотири зони: повних, сильних, серед-ніх і слабких руйнувань. Як правило, в цих зонах виникають вторинні вражаючі фактори, і поразки людей викликаються як прямим дією ударної хвилі, так і летять уламками споруд, па-даючими деревами, осколками скла. Травми, отримані пост-раждалими, прийнято поділяти на легкі, середні, важкі, смер-тельними. 

2. Іонізуюче випромінювання. Виникнення цього вражаючо-го фактора можливо при аваріях на АЕС, вибухах ядерних боє-припасів, при порушенні технологічних процесів на виробниц-тві та техніки безпеки при роботі з джерелами іонізуючого вип-ромінювання. При цьому можливе опромінення людей у ​​мо-мент виникнення надзичайних ситуацій і в результаті зара-ження навколишнього середовища радіоактивними речовина-ми, викинутими вибухом в атмосферу.

 Вплив іонізуючих випромінювань спочатку людиною прак-тично не відчувається. Ступінь їх впливу визначається величи-ною отриманого людиною дози, вимірюваної дозиметричними приладами. Іонізуючі випромінювання викликають радіаційні ураження у вигляді місцевих проявів і виникнення гострої або хронічної променевої хвороби.

Радіація стає іонізуючої та небезпечної в тих випадках, коли вона здатна розривати хімічні зв'язки молекул, що становлять живий організм. Видами іонізуючих випромінювань є рентге-нівські і гамма-промені, альфа-і бета-частинки, а також нейт-рони. 

Енергія, що передається речовині іонізуючим випроміню-ванням, називається поглинутою дозою і виражається в Греях (Гр). Поглинена доза залежить від виду іонізуючого випроміню-вання, так як біологічний вплив на організм гамма-променів, нейтронів, альфа-і бета-випромінювання по-різному по своїй активності. Тому правильніше користуватися одиницею екві-валентної дози (джоуль на кілограм (дж/кг), зіверт (Зв) або бер), що прийнято в нашій країні при встановленні сумарних допустимих доз опромінення при роботі з джерелами іонізую-чого випромінювання (1 3в = 100бер).

Вплив іонізуючих випромінювань носить характер зовніш-нього та внутришнього опромінення (з повітрям, з водою і їжею, а також через шкіру). Всесвітньою організацією охорони здоров'я прийнято допустима доза опромінення людиною в повсякденних умовах, рівна 0,5 бер/рік. 

3. Активно-хімічно отруйні речовини. Зараження навколиш-нього середовища може статися при аваріях на виробництві, залізничному транспорті, при веденні бойових дій, а також у побуті.

4. Аерогідродинамічний фактор. Цей вражаючий фактор виникає при таких стихійних лихах, як повені, тайфуни, ура-гани, смерчі, обвали, зсуви, снігові лавини, зливи. Цей фактор може мати природне та техногенне походження - руйнування гребель, аварії на гідроелектростанціях.

5. Температурний чинник. Цей фактор пов'язаний з дією високих і низьких температур, що виникають в окремих екст-ремальних ситуаціях (пожежі на виробництві, вплив світлового випромінювання, снігові завали, катастрофи на морі і ряд ін-ших критичних ситуацій).

6. Зараження навколишнього середовища бактеріальними засобами. Виникнення цього чинника можливо при грубих по-рушеннях санітарно-гігієнічних правил експлуатації об'єктів водопостачання та каналізації, режиму роботи окремих уста-нов, порушення технології в роботі підприємств харчової про-мисловості і у ряді інших випадків.

7. Психоемоційний вплив. На людей, що знаходяться в екст-ремальних умовах, поряд з іншими вражаючими чинниками діють і психотравмуючі обставини, що може призвести до по-рушення психічної діяльності, зниження працездатності.

Необхідно підкреслити, що психогенне вплив екстремальних умов складається не тільки з прямої загрози життю людини, але і з опосередкованої, тобто пов'язаної з очікуванням її реалі-зації.

Поняття «небезпека» нерозривно пов’язано з людиною, од-нак, у широкому розумінні, ця категорія є об’єктивною реаль-ністю, оскільки середовищу, у якому виникла і існує людина, і яке вона значною мірою перебудувала, внутрішньо притаман-на небезпека. Вона притаманна як природним системам, так і технічним, нарешті, сама людина має внутрішню схиль-ність до ризику.

Таблиця 1. Головні характеристики екологічних ризиків, пов’язаних з загрозами здоров’ю людей та стану