- •Інститут економіки та нових технологій Кафедра прикладної математики та математичного моделювання
- •Наклад 200 примірників Передмова
- •І. Основні питання, що вивчаються в розділі „Диференціальні рівняння”.
- •Іі. Основні теоретичні відомості. Приклади розв’язання задач
- •1. Основні поняття. Задача Коші
- •Розв’язання
- •Приклад 2
- •Розв’язання
- •2.2. Однорідні диференціальні рівняння.
- •Приклад 3
- •Розв’язання
- •2. Диференціальні рівняння 1-го порядку та способи їх розв’язання
- •Теорема 1 (Коші)
- •2.1. Диференціальні рівняння із змінними, які розділяються
- •Приклад 1
- •Приклад 4
- •Розв’язання
- •2.3. Лінійні диференціальні рівняння.
- •3.1. Рівняння вигляду
- •3.2. Рівняння вигляду
- •3.3. Рівняння вигляду
- •Приклад 9
- •Розв’язання
- •Приклад 10
- •Розв’язання
- •4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •4.1. Однорідні лінійні диференціальні рівняння
- •4.2. Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами та спеціальною правою частиною
- •Приклад 14
- •Розв’язання
- •Приклад 15
- •Розв’язання
- •Приклад 16
- •Розв’язання
- •5. Системи лінійних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами
- •Приклад 17
- •Розв’язання
- •Ііі. Завдання для самостійної роботи
- •Іv. Завдання для контрольної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання7
- •V. Список використаної і рекомендованої літератури
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
2. Диференціальні рівняння 1-го порядку та способи їх розв’язання
Означення
3.
Диференціальним рівнянням 1-го порядку
називають рівняння, що
містить невідому функцію
та
її похідну
,
тобто
,
або
Питання про існування розв’язку цих рівнянь вирішується за допомогою теореми Коші.
Теорема 1 (Коші)
Якщо
функція та її частинна похідна
визначені і неперервні в деякій області
G
площини
Оху,
то для будь-якої точки
області G
в околі цієї точки існує єдиний розв’язок
рівняння
,
що задовольняє початковим умовам
.
2.1. Диференціальні рівняння із змінними, які розділяються
Означення
4.
Диференціальні рівняння із змінними,
які розділяються –
це
рівняння,
які
в загальному вигляді завжди можна подати
формулою:
,
(2.1)
де функції перед диференціалами dx та dy можуть бути розкладені на множники, кожний з яких залежний тільки від однієї змінної х або у.
Наприклад,
Функції перед dx та dy, розкладаються на множники, кожний з яких залежить тільки від однієї змінної:
Якщо
диференціальне рівняння зведене до
вигляду (2.1), подальше розділення змінних
виконуємо переносом вправо доданку,
який містить dx,
та діленням рівняння на
.
Після чого маємо:
Після
скорочення:
.
Маємо в рівнянні ліву частину, залежну тільки від у, праву частину – тільки від х. Якщо рівні ліва та права частини рівняння, то їх інтеграли також рівні:
.
Приклад 1
Розв’язати
диференціальне рівняння:
Розв’язання
Проінтегруємо:
,
.
Перенесемо
С1
у праву частину:
,
де С
= С1
–
С2
.
Отримана рівність містить знайдену функцію у в неявному вигляді та має назву загального розв’язку рівняння.
Отже,
розв’язок:
.
Довільна
стала С
набуває всіх значень з множини дійсних
чисел (С
).
Таким
чином, отриманий розв’язок описує
нескінченну множину функцій, які
відрізняються тільки доданком С.
Приклад 2
Розв’язати
рівняння:
Розв’язання
Замінимо
, тоді рівняння набуває такого вигляду:
;
;
;
;
Проінтегруємо
:
.
Маємо:
,
або
,
е
.
Невідома функція знайдена в неявному
вигляді. У такому випадку говорять, що
знайдено загальний
інтеграл рівняння.
Відповідь:
е
.
Зауваження: приклад 2 – зразок для розв’язання завдання №1 контрольної роботи.
2.2. Однорідні диференціальні рівняння.
Означення
5.
Однорідні
диференціальні рівняння – це рівняння
вигляду:
.
(2.2)
Приклад 3
Привести
диференціальне рівняння до вигляду
(2.2):
.
Розв’язання
Функцію перед dx не можна розкласти на множники, кожен з яких залежить тільки від однієї змінної х або у. Тому приклад 3 не можна розв’язати як рівняння із змінними, що розділяються.
Приведемо
дане рівняння до вигляду (2.2). Перенесемо
доданок у праву частину рівняння:
.
Поділимо
на
ліву та праву частини рівняння:
.
Після
скорочення маємо:
.
Замінимо:
.
Чисельник та знаменник дробу справа
поділимо на
.
При цьому дріб не зміниться.
=
,
=
.
У правій
частині отримали функцію, залежну тільки
від
,
тобто функцію, яку в загальному вигляді
можна записати: f
.
Метод
розв’язання: робимо заміну
.
Тоді
.
Знайдемо
,
а, оскільки
,
то
.
У результаті маємо рівняння зі змінними,
що розділяються.
