- •Методичні вказівки до виконання поточних робіт для студентів базового напрямку 6.0305 – “Філологія”
- •1. Елементи теорії множин
- •Основні операції над множинами
- •Деякі властивості операцій над множинами
- •Еквівалентність та потужність множин
- •2. Елементи комбінаторики
- •3. Базові поняття алгебри логіки
- •4. Основні елементи теорії графів.
- •Способи задання графа
- •Завдання для самостійної роботи Завдання з розділу „Теорія множин”
- •Завдання з розділу „Комбінаторика”
- •Завдання з розділу „Математична логіка”
- •Завдання до розділу „Теорія графів”
- •Список літератури
- •Дискретна математика
- •Методичні вказівки
- •До виконання поточних робіт
- •Для студентів базового напрямку 6.0305 – “Філологія”
Деякі властивості операцій над множинами
Комутативність:
Асоціативність:
Дистрибутивність:
а)
перетину відносно об’єднання:
б)
об’єднання відносно перетину:
в) різниці:
г) закони двоїстості (де Моргана):
д) інші властивості
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
Еквівалентність та потужність множин
Визначимо поняття еквівалентності та потужності множини на основі взаємно-однозначної відповідності.
Дві
множини називають еквівалентними
(кількісно еквівалентними), якщо між
ними можна встановити взаємно-однозначну
відповідність. Іноді стверджують, що
це множини з однаковою потужністю
.
Множина , еквівалентна множині натуральних чисел , називається зчисленною множиною. Властивість зчисленності передбачає, що кожному елементу множини можна поставити у відповідність натуральне число, тобто всі елементи множини можна занумерувати. При цьому:
а) будь-яка множина еквівалентна зчисленній множині є зчисленною множиною;
б) будь-які дві зчисленні множини є еквівалентними множинами;
в) будь-яка підмножина зчисленної множини є множиною зчисленною або скінченною;
г) довільне об'єднання скінченної та зчисленної множин є множиною зчисленною.
Поряд із цим, безконечну (нескінченну) множину, яка не є зчисленною, ми будемо називати незчисленною множиною. Множина всіх дійсних точок відрізка (0,1) є множиною потужності континуум. Всі множини, рівнопотужні з нею називатимемо множинами континуальної потужності. Доведено, що множина дійсних чисел є рівнопотужною із множиною всіх дійсних точок відрізка (0,1), а отже, множиною потужності континуум.
Наведемо декілька прикладів розв’язування задач із теорії множин.
Приклад
1.
Довести тотожність
.
Доведення.
Покажемо, що будь-який елемент із множини
є одночасно елементом множини
.
Для того, щоб
необхідно, щоб
.
Аналогічно,
,
якщо
.
З іншого боку, якщо
,
то
.
Отже, якщо
,
то
,
тобто
.
Покажемо
тепер, що будь-який елемент із множини
буде елементом множини
.
Нехай
.
Якщо
,
то
,
якщо
,
то
.
Отже, якщо
,
то
.
З іншого боку, якщо
,
то
.
Аналогічно, якщо
,
то
.
Отже, якщо
,
то
,
а значить
.
Враховуючи попередньо одержане:
і
,
матимемо
.
Тотожність доведено.
Дане завдання можна подати, використовуючи графічну інтерпретацію. Для цього необхідно показати, що область, якій належать елементи множини співпадає з областю, якій належать елементи множини , використовуючи діаграми Ейлера-Венна.
Приклад
2.
Задано множини
:
,
,
,
,
.
Знайти результат виконання операцій
над множинами
.
Розв’язування. Виконуючи дане завдання, необхідно використати визначення операцій над множинами, а також деякі з відомих законів.
;
;
;
Тоді
Отже,
обчислимо
.
Приклад
3.
Задано множини
:
;
;
– множина дійсних чисел. Чи будуть
рівнопотужними множини
і
?
Розв’язування.
Очевидно, що обидві задані множини є
нескінченними. Визначимо потужність
кожної із них. Оскільки множина
містить всі парні числа, кратні 3, вона
є підмножиною множини натуральних
чисел, а отже, її потужність є зчисленною.
Елементами множини
є всі дійсні числа за винятком натуральних
парних чисел. Так як ця множина є
підмножиною дійсних чисел, її потужність
– континуум. Отже, множини
та
не є рівнопотужними.
