- •Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни і завдання для підсумкових робіт
- •Загальні методичні вказівки
- •Література
- •Internet-джерела
- •Порядок виконання підсумкової роботи
- •Література:
- •2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.
- •Теоретичні питання для висвітлення у контрольній роботі
- •Тема 2 "надзвичайні ситуації" найважливіші терміни і поняття
- •Література:
- •2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.
- •Теоретичні питання для висвітлення у підсумковій роботі
- •Модуль м-1 "Загальні питання"
- •Тема 3 "укриття населення у захисних спорудах" найважливіші терміни і поняття
- •Література:
- •2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.
- •I. Плоша та об'єм сховищ Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •VIII. Захист населення у протирадіаційних укриттях Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •Модуль м-2 "Прогнозування обстановки у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру"
- •Тема 4 "прогнозування хімічної обстановки" найважливіші терміни і поняття
- •Література:
- •2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.
- •I. Ступінь вертикальної стійкості повітря Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •II. Зони зараження сдяр Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •Модуль м-2 "Прогнозування обстановки у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру"
- •Тема 5 "прогнозування радіаційної обстановки" найважливіші терміни і поняття
- •Література:
- •2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.
- •I. Зонування радіаційно забрудненої території навколо чаес Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •II. Захист від радіаційного ураження персоналу, що ліквідує наслідки аварії на аес Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •Модуль м-2 "Прогнозування обстановки у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру"
- •Тема 6 "прогнозування обстановки при землетрусі та інших стихійних лихах" найважливіші терміни і поняття
- •Література:
- •2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.
- •I. Оцінка обстановки при землетрусі Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •III. Оцінка обстановки у зоні прояву екзогенних геологічних процесів природного та техногенного походження: селі Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •Модуль м-2 "Прогнозування обстановки у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру"
- •Тема 7 "пожежа і прогнозування пожежної обстановки" найважливіші терміни і поняття
- •Література:
- •2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.
- •I. Прогнозування пожежної обстановки Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •II. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних середовищ Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •Модуль м-2 "Прогнозування обстановки у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру"
- •Тема 8 "ліквідація наслідків надзвичайної ситуації та інші невідкладні роботи" найважливіші терміни і поняття
- •Література:
- •2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.
- •I. Прогнозування уражень населення в залежності від ступеня руйнувань населених пунктів Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійної роботи
- •Задачі для самостійної роботи
- •Модульно-тематичний план навчальної дисципліни "цивільний захист"
Задачі для самостійної роботи
3-8.1. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару дерев'яних колод товщиною 30 см і шару ґрунту товщиною 50 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?
3-8.2. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару бетонних плит товщиною 20 см і мішків із землею товщиною 60 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?
3-8.3. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару цегляної кладки товщиною 15 см і шару льоду товщиною 75 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?
3-8.4. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару дощок товщиною 40 см і шару свинцевого листа товщиною 0,5 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?
3-8.5. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару броньованого листа товщиною 0,8 см і шару ґрунту товщиною 40 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?
3-8.6. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару залізобетону товщиною 35 см і шару алюмінієвого листа товщиною 0,4 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?
3-8.7. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару цегляної кладки товщиною 30 см і шару мідного листа товщиною 0,25 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?
3-8.8. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару цегляної кладки товщиною 20 см і шару алюмінієвого листа товщиною 0,6 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?
3-8.9. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару скла товщиною 1 см і шару води товщиною 50 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?
3-8.10. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару склопластику товщиною 0,8 см і шару мідного листа товщиною 0,2 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?
Модуль м-2 "Прогнозування обстановки у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру"
Тема 4 "прогнозування хімічної обстановки" найважливіші терміни і поняття
ХІМІЧНА ОБСТАНОВКА |
ЗОНИ ЗАРАЖЕННЯ |
СТУПІНЬ ВЕРТИКАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ ПОВІТРЯ |
СИЛЬНОДІЮЧІ ЯДУЧІ РЕЧОВИНИ |
УРАЖАЮЧА ДІЯ |
ТОКСОДОЗИ |
Література:
1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. — К., 2003. — 455 с.
2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.
3. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Підручник. — Львів, 2001. — 336 с.
I. Ступінь вертикальної стійкості повітря Теоретичні відомості
Хімічною обстановкою називають масштаби і ступінь зараження території сильно діючими ядучими речовинами (СДЯР), спряжені із ураженнями населення, персоналу об'єктів господарювання та рятувальників системи цивільного захисту. Потреба в оцінці хімічної обстановки виникає при порушеннях технологічних процесів на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО): розгерметизації ємностей, поривах трубопроводів, ушкодженні транспортних засобів тощо, коли відбувається викидання СДЯР у навколишнє природне середовище у кількостях, які становлять небезпеку ураження людей та інших живих організмів.
Найважливішим критерієм при оцінці хімічної обстановки є метеорологічні умови: 1) швидкість і напрям вітру у приземному шарі повітря; 2) температура повітря і ґрунту; 3) ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП). Розрізняють три ступеня вертикальної стійкості повітря: інверсію, ізотермію, конвекцію.
Інверсія (від лат. inversio— перегортання, перестановка) — стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту є меншою, ніж температура повітря на висоті 2 м над земною поверхнею. Інверсія спостерігається при ясній, безхмарній погоді за умови невеликої (до 4 м/с) швидкості вітру; її виникнення слід чекати у вечірній час (приблизно за 1 годину до заходу Сонця). При інверсії має місце підвищення температури повітря із збільшенням висоти замість звичайного зниження її у цьому шарі атмосфери. Оскільки нижні шари повітря є холоднішими за верхні, це перешкоджає розсіюванню повітря по висоті — відтак створюються сприятливі умови для збереження високих концентрацій забрудненого внаслідок викидання СДЯР повітря поблизу місця аварії.
Ізотермія (від грецьк. ізо — рівний, однаковий та термія— тепло, жар) — стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту є такою самою, як температура повітря на висоті 2 м над земною поверхнею. Ізотермія спостерігається у хмарну погоду, при тумані і при сніговому покриві. При ізотермії температура повітря у межах 20—30 метрів від земної поверхні є майже однаковою. Відносна сталість температури повітря у приземному шарі протидіє розсіюванню повітря по висоті — відтак створюються умови, що є сприятливими для тривалого застою забрудненого СДЯР повітря.
Конвекція (від лат. convectio — принесення, перемішування) — стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту є більшою за температуру повітря на висоті 2 м над земною поверхнею. Конвекція спостерігається при ясній, безхмарній погоді за умови невеликої (до 4 м/с) швидкості вітру; її виникнення слід чекати у ранковий час (приблизно через 2 години після сходу Сонця), за 2—2,5 години до заходу Сонця конвекція зникає. При конвекції нижні шари повітря нагріваються сильніше, ніж верхні, і це сприяє швидкому розсіюванню забрудненого СДЯР повітря — уражаюча дія небезпечних хімічних речовин при цьому меншає.
Для визначення СВСП за метеоданими розраховують показник , у якому — швидкість вітру на висоті 1 метр над земною поверхнею, узята у квадраті, — температура повітря на висоті 50 см над земною поверхнею, — температура повітря на висоті 200 см над земною поверхнею.
Якщо , спостерігається СВСП — інверсія; якщо , спостерігається СВСП — ізотермія; якщо , спостерігається СВСП — конвекція.
Найбільша інтенсивність уражаючої дії СДЯР спостерігається при інверсії, найменша — при конвекції.
ЗАДАЧА-ЗРАЗОК. Метеоумови на момент аварії із викидом СДЯР є такими: 1) вітер північно-західний швидкістю 2 м/с; 2) температура повітря на висоті 50 см над землею +1,4 0С, а на висоті 200 см над землею +1,9 0С. Визначте ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) у місці аварії і зробіть висновок щодо інтенсивності уражаючої дії СДЯР за цих метеоумов.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
1) Розрахуємо оціночний параметр , підставивши у формулу дані задачі:
.
2) Отримане числове значення є меншим, ніж -0,1. Тож доходимо висновку, що СВСП — інверсія.
3) Інтенсивність уражаючої дії СДЯР за такого СВСП (інверсія) є найбільшою. Хмара зараженого повітря поширюється у південно-східному напрямі.
Відповідь: ;
СВСП — інверсія,
інтенсивність уражаючої дії СДЯР є найбільшою.