2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.

3. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Підручник. — Львів, 2001. — 336 с.

Теоретичні питання для висвітлення у підсумковій роботі

1. Надзвичайна ситуація, надзвичайна подія і надзвичайні умови

2. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та їх класифікація

3. Закономірності (етапність) розвитку надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

4. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру і швидкості їх перебігу

5. Уражаючі фактори надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

6. Прогнозування (попереднє та оперативне) надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

7. Розвідка при оперативних прогнозуваннях надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

8. Захист населення у надзвичайних ситуаціях: основні принципи

9. Захист населення у надзвичайних ситуаціях: основні способи

10. Права громадян України, визначені Законом України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій технологічного і природного характеру" (2000 р.)

Модуль м-1 "Загальні питання"

Тема 3 "укриття населення у захисних спорудах" найважливіші терміни і поняття

СХОВИЩЕ	ВХОДИ ТА АВАРІЙНІ ВИХОДИ
ОСНОВНІ ПРИМІЩЕННЯ	АВАРІЙНІ ЗАПАСИ
ДОПОМІЖНІ ПРИМІЩЕННЯ	СИСТЕМА ПОВІТРОПОСТАЧАННЯ
ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ	САНІТАРНО-ТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ	ПРОТИРАДІАЦІЙНІ УКРИТТЯ
МІСТКІСТЬ СХОВИЩА	КОЕФІЦІЄНТ ЗАХИСТУ

Література:

1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. — К., 2003. — 455 с.

2. Шоботов в.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— к., 2004.— 438 с.

3. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Підручник. — Львів, 2001. — 336 с.

I. Плоша та об'єм сховищ Теоретичні відомості

Сховищами називають захисні споруди герметичного типу, які забезпечують колективний захист від усіх уражаючих факторів сучасної зброї масового ураження та інших небезпек, що проявляють себе у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.

Вимоги до будови сховищ викладені у "Нормах проектування інженерно-технічних заходів Цивільної оборони" та ДБН В 2.2.5 – 97 "Захисні споруди цивільної оборони".

Сховища будуються на ділянках місцевості, які не затоплюються. Входи і виходи сховищ будуються із таким самим ступенем захисту, що й основні приміщення. На випадок обвалу обов'язково передбачаються аварійні виходи.

Усі сховища мають вільні підходи до них, де немає спалимих матеріалів або матеріалів, що сильно димлять.

Приміщення сховищ поділяються на: 1) основні (приміщення для укритих людей, медпункти, операційно-перев'язувальні, пункти управління); 2) допоміжні (фільтровентиляційні камери, санітарні вузли, приміщення для зберігання продуктів, захищені дизельні електростанції, електрощитові, склад ГЗМ, станції перекачування фекальних вод); 3) захищені входи і виходи.

Основні приміщення сховищ мають висоту не менше 2,2 м (але не більше 3,5 м) і рівень підлоги, який лежить вище рівня ґрунтових вод на 20 см і більше.

В основних приміщеннях, як правило, встановлюються дво- чи триярусні лави для сидіння і лежання (нари) із розрахунку: 1) для сидіння — 0,45х0,45 м на одну людину, 2) для лежання — 0,55х1,8 м на одну людину. Висота (від підлоги) лав першого ярусу дорівнює 0,45 м; висота (від підлоги), на якій розташовуються нари другого ярусу дорівнює 1,4 м, а нари третього ярусу — 2,15 м. Найменша відстань по вертикалі від стелі до верхньої лави — 0,75 м.

Місткість сховища визначають, виходячи з норми, за якою на 1 переховану людину припадає 0,6 м² площі основного приміщення при розташуванні місць для лежання (лав для спання) в 1 ярус, 0,5 м² площі основного приміщення при розташуванні місць для лежання (лав для спання) у 2 яруси, 0,4 м² — при розташуванні місць для лежання (лав для спання) у 3 яруси і загальному об'ємі повітря у сховищі 1,5 м³ на кожну людину.

Кількість місць для лежання у сховищі залежить від висоти сховища, але не може бути меншою 20% від загальної місткості споруди при двохярусному розміщенні нар і меншою від 30% місткості споруди при триярусному розміщенні нар.

Площа допоміжних приміщень у сховищі, де відсутні автономні джерела водопостачання, визначається з розрахунку 0,19 м² на 1 укриту людину у сховищах місткістю 450—600 осіб, 0,15 м² на 1 укриту людину у сховищах місткістю 900 осіб і 0,15 м² на 1 укриту людину у сховищах місткістю 1200 і більше осіб.

ЗАДАЧА-ЗРАЗОК. Виходячи з норм проектування інженерно-технічних споруд Цивільного захисту населення розрахуйте основні об'ємно-планувальні характеристики сховища на N=600 осіб, із розташуванням у ньому місць для лежання (лав) у два яруси (m=2), визначивши при цьому: а) площу основних приміщень; б) площу допоміжних приміщень; в) загальний об'єм сховища.

РОЗВ’ЯЗАННЯ:

1) Площа основних приміщень сховища при розташуванні лав для лежання (нар) у два (m=2) яруси згідно із з нормами проектування інженерно-технічних споруд Цивільного захисту становить: .

2) Площа допоміжних приміщень сховища при визначеній Державними будівельними нормами ДБН В 2.2.5 – 97 "Захисні споруди цивільної оборони" мінімальній нормі 0,19 м² на 1 переховану людину становить: .

3) Об'єм основних приміщень сховища при визначеній мінімальній нормі 1,5 м³ на 1 переховану людину становить: .

4) Об'єм допоміжних приміщень сховища при визначеній мінімальній нормі 0,1 м³ на 1 переховану людину становить: .

5) Загальний об'єм сховища (основні приміщення плюс допоміжні приміщення) становить: .

Відповідь: ; ; .