1. Необоротні активи

Нематеріальні активи - це активи, що не мають матеріальної форми, але втілюють в собі майбутню економічну вигоду завдяки тим правам і можливостям, які вони надають власнику при їх використанні [1].

До нематеріальних активів належать:

Патент - це виключне право на виробництво, використання або продаж предмета патентування, що гарантується власнику державою.

Авторське право - це гарантія виняткових прав на літературні, художні і інші твори.

Франчайзінг - це контракт між двома сторонами, що надає право покупцеві франчайзінгу продавати продукт або надавати послуги, використовуючи ім’я продавця, його монопольні права тощо.

Товарний знак (торгова марка, торгове ім’я) - це зареєстрований у відповідних органах символ, емблема, назва, що використовуються компанією для своїх виробів.

Гудвіл - це можливість для підприємства сформувати додатковий доход, наприклад, за рахунок високої професійної підготовки працівників, гарної репутації серед клієнтів тощо. В основному гудвіл визначається на момент придбання одної компанії іншою, коли сума, сплачена за підприємство, більша ніж вартість його активів [2].

Нематеріальні активи обліковують за ціною придбання з вирахуванням суми накопиченого зносу (амортизації).

Строк амортизації нематеріальних активів визначається строком їх корисної експлуатації і, як правило, не повинен перевищувати 20 років. Амортизація здійснюється прямим методом. Амортизація гудвілу проводиться рівномірно, як правило, протягом 5 років. Строк амортизації більше 5 років (але не більше 20 років) повинен бути обґрунтованим [3].

Для проведення аналізу за цими статтями необхідна інформація про:

- вартість нематеріальних активів підприємства, метод і період їх амортизації і будь-які непередбачені списання за звітний період.

За статтею "Незавершене будівництво" показується вартість незавершених капітальних вкладень і вартість устаткування для монтажу.

Капітальні вкладення - це інвестиції (видатки) на створення нових основних засобів (будівництво, спорудження і придбання) або розширення, реконструкцію, модернізацію діючих основних засобів виробничого і невиробничого призначення.

Для проведення аналізу за цими статтями необхідна інформація про:

- напрямки капітальних вкладень - виробничого і невиробничого призначення, засіб ведення робіт - підрядним або господарським засобом;

- вартість устаткування для монтажу і розмір витрат, з монтажу і зведення фундаменту або опор, а також інших витрат, що будуть понесені для введення обладнання в експлуатацію.

Основні засоби - це матеріальні активи, що використовуються у господарській діяльності протягом більше одного року, призначені для виробництва, реалізації товарів (робіт, послуг), здачі в оренду або для адміністративних цілей і за нормальних умов діяльності не призначені для продажу[9].

Основні засоби обліковуються за собівартістю з урахуванням всіх витрат, знижок і пільг, що мали місце для придбання і підготовки основних засобів щодо використання за призначенням[10]. У процесі використання основні засоби зношуються. У Балансі основні засоби відображають за залишковою вартістю (з врахуванням зносу)[11].

Облік основних засобів може вестися за переоціненою вартістю, яка є справедливою вартістю об'єктів основних засобів на дату переоцінки, за вирахуванням суми подальшого зносу. Переоцінки повинні проводитися в тому випадку, коли балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату складання звітності[12].

Для проведення аналізу за цими статтями потрібна інформація про:

- первісну вартість, суму (ступінь) зносу і метод його нарахування; строк корисної експлуатації; вказати причини, з яких право власності на основні засоби обмежується. Інформація повинна надаватись за окремими групами основних засобів:

1.Виробничі основні засоби:

- будівлі і споруди,

- машини і обладнання ,

- транспортні засоби і інші.

2.Невиробничі основні засоби:

- будівлі і споруди,

- машини і обладнання ,

- транспортні засоби і інші;

- про залишкову вартість на початок і кінець звітного періоду, що відображають: надходження основних засобів, їх вибуття, придбання через об’єднання підприємств, збільшення або зменшення вартості основних засобів в результаті переоцінки, інші зміни.

Якщо керівництво підприємства прийняло рішення про продаж частини основних засобів у наступному звітному періоді, то в примітках до Балансу повинна наводитися ринкова вартість таких основних засобів[14].