1.2.8. Аналіз динаміки коефіцієнтів капіталізації

В економічній літературі часто ототожнюють поняття «власні оборотні засоби» і «робочий капітал» (Рк). Робочий капітал (Рк) – це різниця між оборотними активами підприємства і його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів і довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне сплатити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності і інвестування. Розрахунок величини робочого капіталу можна виконати за двома формулами:

Рк = (форма 1) ряд. 206 – ряд. 620 (8)

або

Рк = (форма 1) ряд. 380 + ряд. 430+ ряд. 480 – ряд. 080. (9)

Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і маневреністю його робочого капіталу. Як нестача робочого капіталу, так і його надлишок може бути негативною ознакою. Оптимальний розмір Рк залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку тощо.

Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал (Рк < ряд. 480), то це свідчить, що підприємство використовує частину довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює нецільове їх використання. При зменшенні Рк треба з'ясувати, за рахунок чого це відбулося і як вплинуло на маневреність робочого капіталу.

Маневреність робочого капіталу (Мк) характеризує частку запасів у його загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:

(10)

де З – запаси товарно-матеріальних цінностей.

Зростання товарних запасів, характерне в умовах інфляції, призводить до залучення довгострокових кредитів, що, в свою чергу, може вплинути, враховуючи високі кредитні ставки, на платоспроможність підприємства.

Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт фінансового ризику (К_фр). Він визначається співвідношенням суми залученого капіталу до суми інвестованого капіталу:

(11)

Цей коефіцієнт показує, скільки грошових одиниць залучених коштів припадає на кожну грошову одиницю капіталу підприємства.

1.2.9. Визначення фінансового стану підприємства

Таблиця 1.10. Визначення типу фінансового стану підприємства

( ___ рік)

Найменування показників	На початок року	На кінець року
1	2	3
1. Запаси (З)
2. Наявність власних оборотних коштів (Квок)
3. Величина функціонуючого капіталу (Кфк)
4. Загальна величина основних джерел формування запасів (До)
5. Ф1
6. Ф2
7. Ф3

1. Надлишок (нестача) власних оборотних коштів

Ф₁ = Квок – З (12)

2. Надлишок (нестача) власних оборотних коштів і довгострокових джерел формування запасів Ф₂ = Квок + Кд – З (13)

3. Надлишок (нестача) загальної величини основних джерел формування запасів

Ф₃ = Ко – З (14)

У результаті розрахованих показників Ф_1,2,3 можна зробити висновок про тип фінансового стану підприємства:

- абсолютний (всі запаси покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається рідко. Такий стан можливий при позитивних значеннях всіх трьох розрахованих коефіцієнтів – Ф_1,2,3 ≥ 0);

- нормальний (для покриття запасів, окрім власних оборотних коштів, використовуються і довгострокові, залучені кошти. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з точки зору фінансового менеджменту. В цій ситуації Ф₁ < 0, а Ф_2,3 ≥ 0);

- нестійкий (характеризується нестачею у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. У цій ситуації існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів. У такому становищі опиниться підприємство, якщо Ф_1,2 < 0, а Ф₃ ≥ 0);

- кризисний (підприємство має кредити і позики, не погашені у строк, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованості, тобто перебуває на грані банкрутства. Такий тип фінансового стану спостерігається, коли Ф_1,2,3 < 0.).