
- •6. Система фізичного виховання у народній педагогіці та її розвиток у спадщині видатних українських педагогів
- •7. Передумови і перспективи реформування національної системи фізичного виховання школярів 76
- •III. Засоби фізичного виховання 89
- •Визначення поняття 90
- •Визначення поняття 110
- •Визначення поняття 138
- •VI. Основи методики вдосконалення
- •VII. Загальні основи навчання рухових дій 245
- •5. Організація навчальної діяльності
- •1. Предмет теорії фізичного виховання і її місце в системі наукових знань
- •2. Джерела виникнення і розвитку теорії фізичного виховання
- •3. Вихідні поняття теорії фізичного виховання
- •3.1. Фізична культура
- •3.2. Фізичний розвиток
- •3.3. Фізичне виховання
- •3.4. Спорт
- •4. Заключення
- •1. Визначення поняття
- •2. Основи української національної системи фізичного виховання
- •2.1. Телеологічні основи
- •2.2. Науково-методичні основи
- •2.3. Правові, програмні та нормативні основи
- •2.4. Організаційні основи
- •2.5 Умови функціонування системи ' фізичного виховання
- •2.6Мета системи фізичного виховання в Україні
- •5. Основні завдання фізичного виховання
- •5.2. Оздоровчі завдання
- •5.3. Виховні завдання
- •5.3.1 Інтелектуальний розвиток учнів у процесі фізичного виховання
- •5.3.2. Моральне виховання учнів у процесі фізичного виховання
- •2. Фізичні вправи як основний засіб фізичного виховання
- •2.1. Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм учнів
- •Зміст і форма фізичних вправ
- •3. Техніка фізичних вправ
- •4. Характеристики рухів
- •4.1. Просторові характеристики
- •4.2. Часові характеристики рухів
- •4.3. Просторово-часові характеристики
- •4.4. Динамічні характеристики
- •4.5. Ритмічні характеристики
- •5. Основні умови раціональної спортивної техніки
- •2. Збільшення швидкості руху.
- •3. Забезпечення безперервності руху і послідовності застосування сили певних груп м'язів.
- •5. Створення протидії діючим силам.
- •6. Класифікація фізичних вправ
- •7. Природні сили як засіб фізичного виховання
- •8. Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання
- •Визначення поняття
- •2. Принцип свідомості й активності учнів
- •2.1. Формування стійкого інтересу до мети і завдань занять
- •2.2. Самоаналіз дій учнів
- •2.3. Виховання в учнів творчого ставлення до занять
- •3. Принцип наочності
- •4. Принцип доступності й індивідуалізації
- •5. Принцип систематичності
- •6. Принцип міцності і прогресування
- •1. Визначення поняття
- •2. Практичні методи
- •Методи навчання рухових дій
- •2.2.Методи вдосконалення та закріплення рухових дій
- •2.3. Методи вдосконалення фізичних якостей
- •4. Метод використання слова
- •5. Метод демонстрації
- •6.Засоби навчання
- •Загальні вимоги до підбору і використання методів
- •1. Загальна характеристика фізичних якостей людини та методики їх удосконалення
- •1.1. Визначення понять
- •1. 3. Адаптація — як основа вдосконалення фізичних якостей
- •2. Основи методики розвитку сили
- •2.1. Загальна характеристика сили як фізичної якості людини
- •2.2. Фактори, що зумовлюють силові можливості людини
- •2.3. Засоби вдосконалення сили
- •2.4. Методика розвитку максимальної сили
- •Методика розвитку максимальної сипи шляхом збільшення м'язової маси
- •2.7. Поради щодо профілактики травм у процесі силової підготовки
- •2.8. Вікова динаміка природного розвитку сили
- •2.9. Контроль силових можливостей та деякі особливості методики їх вдосконалення у школярів
- •3.Основи методики розвитку прудкості
- •3.1. Загальна характеристика прудкості як фізичної якості людини
- •3.2. Фактори, що зумовлюють прояв прудкості
- •3.3. Засоби вдосконалення прудкості
- •3.4. Методика вдосконалення прудкості
- •3.4.1. Методика вдосконалення швидкості рухових реакцій
- •3.4.2. Методика вдосконалення швидкості циклічних рухів
- •3.4.3. Методика удосконалення швидкості ациклічних рухових дій
- •3.4.4. "Швидкісний бар'єр", його профілактика та усунення
- •3.5. Вікова динаміка природного розвитку прудкості
- •3.6. Контроль розвитку прудкості та деякі особливості методики їх удосконалення у школярів
- •4.1. Загальна характеристика витривалості
- •4.3. Засоби виховання витривалості
- •4.4. Методика удосконалення загальної витривалості
- •4.5. Методика розвитку швидкісної витривалості
- •4.6. Методика розвитку силової витривалості
- •4.6.2. При локальному розвиткові силової витривалості окремих груп м'язів:
- •4.6.3. При застосуванні ізометричних вправ параметри навантажень будуть такими:
- •4.7. Особливості вдосконалення витривалості в спортивних іграх та поєдинках
- •4.8. Вікова динаміка природного розвитку витривалості та контроль за її розвитком
- •5. Основи методики розвитку гнучкості 5.1. Загальна характеристика гнучкості
- •Фактори, від яких залежить прояв гнучкості
- •5.3. Засоби удосконалення гнучкості
- •5.4. Методика розвитку гнучкості
- •6. Основи методики удосконалення спритності
- •6.1. Загальна характеристика спритності
- •6.2. Фактори, що визначають спритність
- •6.3.1. Здатність до оцінки і регулювання динамічних і просторово-часових параметрів рухів
- •6.3.2. Здатність до збереження рівноваги
- •6.3.3. Здатність відчувати ритм
- •6.3.4. Здатність до довільного розслаблення м'язів
- •6.3.5. Здатність до узгодженості рухів
- •7. Загальні основи методики удосконалення спритності
- •8. Вікова динаміка розвитку та контроль спритності
- •Оздоровчі завдання 21
- •Виховні завдання : 23
- •Заключення ...141
- •VII. Учитель фізичної культури —
- •2. Визначення завдань уроку
- •2.2. Оздоровчі завдання
- •2.3. Виховні завдання
- •5. Проведення уроку
- •9. Деякі особливості змісту і методики проведення уроків із дітьми різного віку та стану здоров'я
- •II. Тип, завдання і побудова уроку.
- •III. Навчальний матеріал (зміст) уроку.
- •IV. Методи навчання і виховання.
- •VII. Результати уроку:
- •VIII.Схема педагогічного аналізу уроку фізичної культури за його частинами
- •1. Підготовча частина
- •2. Основна частина уроку
- •3. Заключна частина
- •2. Педагогічні функції, уміння та техніка вчителя
3.2. Фактори, що зумовлюють прояв прудкості
Основними факторами, що детермінують прояв прудкості, є:
• рухливість нервових процесів. Збудливість рухових центрів лімітує
переважно швидкість реагувань та поодиноких рухів, лабільність нервових
процесів — частоту рухів. При цьому нагадуємо, що надто висока частота
рухів може викликати небажану швидкісну напруженість, тому швидкісні
вправи необхідно виконувати з варіативною частотою рухів.
Найсприятливіші передумови для вдосконалення рухливості нервових процесів складаються у дитячому віці (до 12-13 років);
• потужність і ємність креатин фосфатного джерела енергії і буферних систем організму. Найоперативнішим і найпотужнішим енергетичним ресурсом швидкої роботи є процес ресинтезу АТФ за рахунок КрФ. Але ємність цього джерела енергії невисока.
Уже на 6-8 с інтенсивної роботи швидкість її утворення знижується, а на 30-тій с — падає майже вдвічі. Високоінтенсивна швидкісна робота викликає кисневу недостатність (до 95 % кисневого запиту) і призводить до значного накопичення молочної кислоти у м'язах та крові, тому для досягнення високих результатів у вправах швидкісного характеру важливе значення має здатність організму до погашення кисневого боргу та потужність буферних систем.
Вправи з граничною та біля граничною інтенсивністю, що тривають від 2-3 до 6-7 с, розвивають рухливість та потужність креатин фосфатного джерела енергії і буферних систем, а менш інтенсивна робота (від 8-10 до 20-30 с) розширює ємність цього джерела енергії та можливості буферних систем організму;
рівень розвитку швидкої та вибухової сили. У процесі виконання швидких рухових дій приходиться долати значний опір, тому швидкість у цілісній руховій діяльності залежить від рівня швидкої та вибухової сили. Наприклад, швидкість бігу залежить від частоти і довжини кроків, а останні, в свою чергу, - від сили і швидкості відштовхування та амплітуди рухів ніг. Високий рівень вибухової сили сприяє покращенню здатності до швидкого початку рухів;
рівень розвитку гнучкості. Еластичність опорно-рухового апарату є необхідною умовою виконання вправ з великою амплітудою і меншої витрати енергії. Тому вправи на розтягування та розслаблення м'язів повинні бути складовою частиною тренування, спрямованого на вдосконалення прудкості;
інтенсивність вольових зусиль. З метою підвищення емоційного тла тренувань та мобілізації вольових зусиль доцільно широко використовувати ігровий та змагальний методи.
3.3. Засоби вдосконалення прудкості
До фізичних вправ як засобів удосконалення прудкості пред'являються такі вимоги:
їх техніка повинна бути такою, щоб дозволяла виконання з граничною швидкістю;
вони повинні бути добре засвоєні, щоб зусилля учнів спрямовувались не на спосіб їх виконання, а на швидкість виконання;
їх тривалість не має перевищувати 30 с;
вони повинні бути адекватними конкретному прояву прудкості й умовам виконання рухових дій;
вони повинні бути різноманітними та забезпечувати вдосконалення прудкості у поєднанні з розвитком інших якостей.
Для комплексного розвитку рухових реакцій у поєднанні з іншими проявами прудкості найефективнішими є рухливі і спортивні ігри за спрощеними правилами та на менших, відносно стандартних, майданчиках. Хороший ефект дає також виконання циклічних вправ з миттєвою зміною темпу, напрямку, виду руху тощо, за командою.
Для розвитку швидкості виконання ациклічних поодиноких рухових дій застосовують саме ті вправи та подібні до них за координацією. При цьому виконувати їх необхідно з варіативною швидкістю та в варіативних умовах, а полегшення й ускладнення не повинні призводити до порушення структури вправи.
Позитивно в цьому плані впливають і вправи на розвиток вибухової сили.
Для розвитку швидкості циклічних вправ використовують наступні засоби:
• рухливі і спортивні ігри на майданчиках, менших, ніж стандартні, естафети;
імітації рухів руками, ногами циклічних рухових дій з максимальною і варіативною частотою у різних вихідних положеннях (стоячи, лежачи, сидячи) Та у повній координації з максимальною і варіативною частотою;
виконання циклічних рухових дій з прискоренням, з ходу 2-4 с з максимальною швидкістю;
виконання циклічних вправ зі старту, без команди і за командою, та з варіативною швидкістю в межах 70-100 % від індивідуального максимуму в конкретній вправі;
виконання циклічних вправ по рельєфній хвилеподібній поверхні;
вправи з миттєвою зміною темпу, довжини кроку та напрямку пересування (за командою і самостійно);
швидкісні вправи в полегшених і ускладнених умовах, які не призводять до порушень структури рухової дії;
швидкісні вправи з додатковим предметами, застосуванням звуколідерів;
швидкісно-силові вправи: стрибки з ноги на ногу, через набивні м'ячі (гімнастичну лаву), через скакалку, стрибки на одній нозі, вистрибування із напівприсіду тощо;
вправи на розтягування з метою збільшення амплітуди рухів.