- •Модуль 1. Сучасний світовий освітній простір
- •Тема 1. Світовий освітній простір та інновації в сучасній освіті канд. Пед. Наук, доцент
- •1.1. Історичний розвиток і становлення університетської освіти.
- •1.2. Інновації у вищій школі, міжнародні освітні проекти та інтеграція світового освітнього простору.
- •1.3. Входження України до Болонської освітньої програми.
- •До крупних міжнародних проектів відносять:
- •Деякі основні освітні проекти і програми, які діють на території України:
- •Програми daad для України:
- •3. Входження України до Болонської освітньої програми
- •Порядок переведення результатів іспиту
- •Тематика рефератів:
- •Творчі завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Опитування за переліком питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни
- •1. Історичний розвиток і становлення університетської освіти
- •2. Інновації у вищій школі, міжнародні освітні проекти та інтеграція світового освітнього простору
- •3. Входження України до Болонської освітньої програми
- •12. Розподіл балів, які отримують студенти
3. Входження України до Болонської освітньої програми
Значний успіх у створенні європейського економічного простору підштовхнув країни – лідери Європейського Союзу – Францію, Німеччину, Італію та Велику Британію – до проведення у червні 1999р. у місті Болоньї представницької наради 29 міністрів освіти європейських країн з метою проголошення утворення європейського простору вищої освіти й прийняття так званої Болонської декларації. Ця декларація має на меті започаткування приблизно десятирічного процесу скоординованих (чи «конвергентних» - сконцентрованих на визначених цілях) реформ і змін в європейській вищій освіті. Цей процес має багато завдань, які у загальному зводяться до трьох:
1) значне підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти й освітніх послуг вищих навчальних закладів (ВНЗ);
2) поглиблення науково-навчальної співпраці і координації, подальше підвищення мобільності студентів, викладачів, дослідників, адміністративного персоналу європейських ВНЗ;
3) зростання якості європейської вищої освіти й можливості працевлаштування випускників європейських ВНЗ в умовах відкритого і квазівідкритого глобального ринків праці.
Питання входження України до єдиного освітнього простору Європи вже не є предметом дискусій для громадськості нашої країни. Україна має діяти у тісній взаємодії з ними за всіма напрямами, зокрема в науці та освіті. Міністерство освіти та науки України створило робочу групу супроводу Болонського процесу у вищу освіту України та міжвідомчу робочу групу щодо впровадження Болонського процесу; національну групу промоутерів Болонського процесу в Україні; підготувало Проект плану дій щодо впровадження в систему вищої освіти України положень Болонського процесу на період до 2010 року.
В 2006/2007 навчальних роках у всіх ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації було введено кредитно-модульну систему в основу якої була покладена європейська система кредитного заліку ЕСТS.
Європейська система кредитного заліку. Нині у світовій системі вищої освіти найширше використовуються різноманітні системи залікових одиниць (ЕСТS - європейська система, USCS - американська система, CATS - британська система, UMAP - система країн Азїї та басейну Тихого океану).
Щодо, ЕСТS, то її запропоновано в 1997р. Європейською Комісією. Дана система забезпечує спосіб вимірювання і порівняння результатів навчання при переході з одного ВНЗ в інший.
ЕСТS у вищій освіті покликана вирішити три проблеми:
1) структурувати навчальні плани вищих навчальних закладів різних держав з метою забезпечення їх сумісності;
поліпшити академічну мобільність студентів;
забезпечити академічне визнання.
Визначення ЕСТS-кредиту. Система ЕСТS – це формальна процедура кількісної оцінки виконаного студентом обсягу роботи (трудомісткість) у процесі вивчення певного курсу. Вважається, що мінімальне число ЕСТS-кредитів, яке відповідає успішно завершеному навчальному року, дорівнює 60. Таким чином, у ЕСТS академічний рік, як одиниця виміру в системі визнання документів про освіту і кваліфікацію, асоціюється з визначеним обсягом роботи, що у свою чергу поділяється на визначені порції - ЕСТS-кредити. ЕСТS-кредит – це одиниця виміру виконаної студентом роботи (від 1 до 60). Остання містить у собі прослуховування лекцій, семінарські заняття, практичну і самостійну роботу.
Слід зазначити, що у вітчизняній системі навчання навантаження вимірюється у годинах аудиторних занять з тієї чи іншої дисципліни, яку студент має вивчити. Але години – це кількісний показник, він пов'язаний з якістю, тоді як у системі ЕСТS розмірність навчання визначається кількістю кредитних балів, які потрібно набрати для отримання диплома. Наприклад, щоб стати бакалавром студент повинен набрати 240 кредитів. Це можна зробити протягом одного року, а можна набирати поступово на протязі чотирьох років. Кредити – це своєрідна «ціна» дисципліни, і чим ближчий її зміст до суті спеціальності, якої має набути випускник, тим вища її «вартість». Кредити «збирається до кредитної сумки», 65% якої мають становити кредити з нормативних, обов’язкових дисциплін, а інші можна набрати з елективних, або вибіркових дисциплін. Таким чином, вітчизняна система навчання певною мірою наближається до стандартів ЕСТS.
Шкала оцінок ЕСТS (ЕСТS Grading Scale).
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у порядку, представленому у таблиці.
Таблиця 1