6. Роль кредиту у розвитку економіки

Кредит відіграє важливу роль у розвитку економіки держави. З його допомогою швидко переміщуються тимчасово вільні грошові кошти між суб'єктами господарювання, галузями економіки, регіонами держави та між державами. Це дає можливість у короткі терміни здійснювати переорієнтацію виробництва, допомагає збільшувати обсяг виготовлення продукції, забезпечувати безперебійність кругообігу основного й обігового капіталу, уникати кризових явищ та здійснювати оздоровлення економіки. Кредит є також важливим джерелом формування необоротних і оборотних активів суб'єктів господарювання і служить засобом збільшення їх прибутку. Завдяки кредиту відбувається швидкий процес капіталізації прибутку і, відповідно, концентрації виробництва. Без кредитної підтримки практично неможливо забезпечити швидке і цивілізоване становлення фермерських господарств, підприємств малого і середнього бізнесу, впровадження інших видів підприємницької діяльності на внутрішньому і зовнішньому ринках. Важлива роль належить кредиту у задоволенні тимчасової потреби в грошових коштах галузей із сезонним характером виробництва (ви­робництво сільськогосподарської продукції, торфодобування, виро­щування і вилов риби, заготівля лісу та ін.). Без кредитних ресурсів вони практично не можуть функціонувати.

За допомогою кредиту активно впливають на обсяг і структуру гро­шової маси в обороті, платіжний оборот, швидкість обігу грошей в державі. Створюючи різні форми безготівкових грошей, кредит забез­печує формування бази для прискорення безготівкових розрахунків, зокрема у зв'язку із застосуванням сучасних інформаційних техно­логій. Цим забезпечується зменшення кількості готівкових грошей в обігу, скорочуються витрати суспільства на виготовлення, випуск в обіг, перевезення, облік та зберігання грошових знаків.

Підвищення ефективності суспільного виробництва в Україні, функціонування і створення необхідної інфраструктури господарю­вання неможливо забезпечити без використання і подальшого удос­коналення кредиту і кредитних відносин. Водночас ефективність кредиту і кредитної політики значною мірою визначається застосуванням параметрів кредитних відносин: величини позикового відсотка, умов доступу до отримання кредиту, рівня кредитного ризику, терміну кре­дитування тощо. Параметри кредитування мають стимулювати кінцеві результати діяльності товаровиробників (позичальників).

Ефективність кредиту в державі та його належний вплив на відтворювальний процес значною мірою визначаються дотриманням економічних меж кредитування.

Економісти виявляють різне розуміння сутності економічних меж кредиту. За основу беруться економічні, часові, просторові, зовнішні і внутрішні, макроекономічні і мікроекономічні, якісні і кількісні, перерозподільні, емісійні та інші чинники. Кожний з них заслуговує на ува­гу, але їх практичне застосування потребує відповідного дослідження. На нашу думку, кількісним виявом межі пропозиції кредиту має слугу­вати оптимальна ставка банківського відсотка, за якої зберігається відносна стабільність пропозиції з боку кредиторів (передусім банків) і попиту кредитоспроможних позичальників. Завищений рівень банківського відсотка за кредит або його швидке зростання є виявом обмеженої пропозиції і наслідком недостатнього задоволення реальних потреб економічних суб'єктів у кредитних ресурсах. І, навпаки, заниже­ний рівень банківського відсотка за кредит є свідченням надмірної йо­го пропозиції і наслідком випередження його зростання порівняно з ре­альним попитом. Порушення меж кредитування призводить до деформації кредитних відносин, що виявляється або в надмірному, або в недостатньому обсягові надання кредиту. Останнє безпосередньо впливає на загальний грошовий обіг у державі. Отже, економічні межі кредиту визначаються не суб'єктивними оцінками працівників банку, а поведінкою суб'єктів грошового ринку. Тому регулювання ставки банківського відсотка як інструменту грошово-кредитної політики НБУ є ключовим важелем формування економічної межі кредиту та за­собом її дотримання всією банківською системою держави.

Залежно від рівня економічної системи економічна межа кредиту може розглядатися на мікроекономічну і макроекономічну рівнях.

Мікроекономічна межа кредиту визначається обсягом попиту на кредит окремих позичальників. Вона формується під впливом таких факторів, як динаміка ринкової ставки позикового відсотка, коливан­ня потреби позичальника в необоротних і оборотних активах, забез­печення потреб позичальника власними фінансовими ресурсами та ефективність їх використання, ефективність та окупність проектів, на реалізацію яких спрямовуються кредитні ресурси тощо. Мікроеко­номічна межа кредиту виявляється у момент звернення економічного суб'єкта на грошовий ринок за позикою.

Макроекономічна межа кредиту визначається об'єктивним обся­гом кредитних вкладень у народне господарство в цілому. Вона не відображає просту сукупність індивідуальних позичальників. Макро­економічна межа кредиту має відносну самодостатність і формується під впливом таких додаткових факторів, як обсяг і темпи зростання валового внутрішнього продукту, рівень розвитку фінансової системи і стан державних фінансів, державної грошово-кредитної політики, рівень розвитку ринкових відносин тощо.

Підвищення ефективності економічних перетворень в Україні та створення необхідної інфраструктури господарювання безпосередньо пов'язане з необхідністю використання кредиту. Це зумовлює подаль­ший розвиток кредиту і удосконалення кредитних відносин.