- •Розділ іі. Основні інститути дозвіллєвої сфери
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Література:
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Література:
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Висновки
- •Запитання для перевірки
- •Література
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
Висновки
Важливою дозвіллєвою тенденцією кінця ХХ ст. є активна участь різних соціальних груп населення в любительській діяльності, що пояснюється доступністю та багатоманітністю її форм. Хобі-групи виникають як форма вияву культуротворчих самодіяльних ініціатив особистості у сфері просвітництва, художньої, технічної, декоративно-прикладної творчості. В сучасному світі хобі є істотною складовою стратегії культурно-дозвіллєвого розвитку.
У Франції людей, які займаються улюбленою творчістю, не пов’язаною з професійною діяльністю, називають “Amateur”, у Німеччині – “Liebhaber”, у Великобританії – “Hobbyist”.
Головними ознаками хобі як виду дозвіллєвої діяльності є потреба людини в улюбленій справі, добровільна активна участь в хобі-діяльності, “невиснажливість” заняття, його творчий характер та активна участь особистості, задоволення від обраного заняття.
Зарубіжні вчені вважають доцільним поділ значної кількості хобі на п’ять категорій: колекціонування, ремісництво, (само)діяльність, спортивні змагання, різні види мистецтва. Метою колекціонування є засвоєння нової інформації, пошук конкретних предметних цінностей (художніх, краєзнавчих, історичних, літературних, наукових, фольклорних, етнографічних, природних). У ремісництві яскраво виявляється спрямованість на вироблення предметів побутового значення (конструювання та моделювання різноманітних технічних об’єктів, моделей, пристроїв, машин, побутових приладів, одягу, вишивання, плетіння, ткацтво та ін.). Любительська (само)діяльність розвивається в кількох напрямах: виховному, соціально-політичному, рекреаційному, виконавчому. Любителі спортивних змагань, ігор і турнірів надають перевагу плаванню, хокею, бігу, грі в теніс, футболу, шахам, шашкам, бейсболу, кінним перегонам, фехтуванню. Мистецькі види хобі передбачають захоплення літературою, живописом, музикою, історією, філософією, політикою, мовою, живописом, графікою, скульптурою.
До типових ознак хобі-діяльності належать: діяльність на добровільних засадах, її незалежність від громадянських обов’язків, економічних стимулів, підвищення професійного рівня, кар’єри та ін.; наявність позитивної, корисної мети спільної діяльності; організаційне оформлення дозвіллєвого об’єднання (відсутність спеціально призначеного керівника, навчального процесу, системи відбору членів); цільова спрямованість на результативність спільної діяльності; наявність лідера як стабілізуючого та організаційного центру; можливість спільної діяльності представників різних вікових, професійних, соціальних угруповань.
Запитання для самоперевірки
В чому полягає природа хобі?
Чи може хобі бути головним життєвим інтересом людини?
Якою є мотивація до створення хобі-груп?
Які типові ознаки хобі-груп?
В чому полягає сутність хобі-бізнесу? Наведіть його приклади.
За якими ознаками класифікуються хобі-групи?
Література
A job you can't lose: work and hobbies in the Great Depression // Journal of social history. – 1991. – Summer.
Riggs F. Play: Recreation in a Balanced Life - Garden City, N.Y., 1935.
Dubin R. Central Life Interests: Creative Individualism in a Complex World. New Brunswick, NJ: Transaction Publishers, 1992.
Onruh D.R. Characteristics and Types of Participation in Social Worlds // Symbolic Interaction. – 1979. - № 2.
Васильев В.С. Франклин Д. Рузвельт и Джон М.Кейнс: экономическая политика в годы «великой депрессии» // США, Канада: экономика, политика, культура. – 2001. - № 10.
Киселева Т.Г. Теория досуга за рубежом. - М.: МГИК, 1992.
Кононенко Є. Колекціонування // Нариси української популярної культури. – К.: УЦКД, 1998.
Стеббинс Р.А. Свободное время: к оптимальному стилю досуга: (Взгляд из Канады) // Социс. – М., 2000. - № 7.
Стрельцов Ю.А. Культурология досуга: Учебное пособие. – М.: МГУКИ, 2002.
Стрельцов Ю.А. Социальная педагогика. – М.: МГУКИ, 1998.
Эволюция культурной деятельности французов с 1973 по 1997 годы // Культура в современном мире. – 2000. – Вып. 4.
1 Дж. Поль Гетті – нафтовий магнат. Помер 1976 року. Заповів Музею 700 млн.доларів. Ця сума зросла до 4 млрд.доларів за часів правління Фондом Гетті Гарольда М. Вільямса. Сьогодні Центр Гетті вважається одним із найбагатших музеїв світу.