Висновки

Міжнародний валютний фонд був створений як одна з організацій при ООН. Тому він мав би уникати будь-якої конкретної про національної політики, і діяти без жодних упереджень із-за відносин однієї держави з іншою. Але на практиці все виявляється не зовсім так. Насправді, МВФ здійснює сильну проамериканську політику, що виявляється навіть у розподілі голосів держав. Так як США має більше ніж 17% голосів, вона хоч і не може самостійно приймати рішення, але все ж таки може самостійно заблокувати прийняття будь-якого рішення, що не відповідає її інтересам. Що вона і здійснює дуже успішно на практиці. Жодна інша держава не має такої можливості.

Цікавим також є порівняння мети та цілей діяльності МВФ та наслідків, до яких ця діяльність призводить. Серед наслідків можна виділити сприяння розвитку міжнародної торгівлі, міжнародного фінансового співробітництва, стабільності національних валют, зменшення масштабів дефіциту платіжного балансу. Але ж досягнення цілей діяльності не повинно здійснюватись методами розпалювання війн, девальвації грошових фондів держав, примусової приватизації.

Але все ж таки необхідно визнати, що МВФ відіграє важливу роль у світовій економіці. Кредитними засобами впливу він може здійснювати посилення національних економік, за умови виконання певних умов. А виконання цих самих умов вже має вплив на соціальну, демографічну, геополітичну ситуації у світі.

Проаналізувавши, вплив МВФ на зовнішньоекономічні зв’язки України виявлено, що формулюючи свої вимоги, Міжнародний валютний фонд має приділяти більшу обачність при виділенні коштів у зв’язку з наявністю проблем у сфері державного і корпоративного керівництва. Україна повинна рішуче перейти до впровадження стратегії реабілітації банківського сектору, яку українські органи влад розробили за підтримки міжнародних фінансових установ.

Стосовно докладних планів структурних реформ в Україні, підготовлених за підтримки МВФ, залишаються незавершеними й потребують подальшого прогресу, якому, доповнюючи співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, сприятиме рух України до Європейського Союзу. В майбутньому Україна зуміє дедалі більшою мірою реалізовувати переваги загальновизнаної макроекономічної та структурної політики, що дозволить послідовно підвищувати рівень добробуту населення.

Від співпраці з МВФ Україна отримала велику кількість порад про те, що потрібно робити, але дуже мало про те, як саме. Значною мірою це сталося через ігнорування того факту, що ідеї економічної політики не можуть започатковуватися та впроваджуватися у вакуумі, без підтримки суспільства. Очевидно, саме ця обставина стала визначальною у оцінці кредитних програм МВФ як малоефективних.

Удосконалення та зміцнення співробітництва між Україною і міжнародними фінансовими установами має бути важливим компонентом економічної політики країни. Незважаючи на відмінності в суті, інструментах своєї діяльності та можливих впливах на процес трансформації постсоціалістичних економік, усі міжнародні фінансові та валютно-кредитні інститути спроможні сприяти посиленню макроекономічної стабільності, запобіганню фінансовим та структурним кризам, реалізації структурної перебудови та ринковій трансформації перехідних економік.