Виконання урядом України вимог мвф

Вимоги МВФ	Формальний механізм виконання	Наслідки
Підвищити тарифи на          житлово-комунальні послуги до рівня собівартості	Тарифи збільшені механічно без перегляду структури собівартості, що включає послуги, які вже давно не надаються (капремонт, відновлення систем опалення і т.і.)	Порушення структури цін, збільшення субсидій з бюджету і зниження купівельної спроможності населення
Скоротити    дефіцит бюджету, щоб  стримати   інфляцію	Переклад офіційного дефіциту  бюджету в схований через нагромадження бюджетних заборгованостей	Збільшення боргів по соціальних виплатах; прискорення темпів інфляції у випадку повного погашення заборгованостей
Фінансувати дефіцит бюджету «інфляційним шляхом»	Запуск піраміди ОВДЗ, прибутковість яких у 3-4 рази перевищувала інфляцію	Відволікання кредитних ресурсів від реального сектора; приплив іноземного спекулятивного капіталу; дворазова девальвація гривні після обвалу піраміди ОВДЗ
Обмежити    можливості Нацбанку     купувати     ОВДЗ на первинному ринку	НБУ за домовленістю з деякими системними банками рефінансує їх для придбання ОВГЗ	Підвищення непрозорості відносин у банківській системі і зниження керованості грошово-кредитної політики
Скоротити бюджетні субсидії економіці	Трансформація в непрямі субсидії, наприклад, - списання або реструктуризація податкової заборгованості перед бюджетом, створення вільних економічних зон і т.і.	Збільшення непрозорості в бюджетній сфері і розширення можливостей для фінансових зловживань
Відмовитися від державного замовлення в сільському господарстві	Збільшення обсягів товарного кредитування з Держкомрезерву, а також переважно з рахунок  кредитів з банку "Україна", що не поверталися	Збільшення непрозорості відносин між селом і державою; ослаблення банківської системи
Провести адміністративну реформу	Зміна вивісок міністерств на комітети; формальне скорочення працівників бюджетної сфери	Майже миттєве збільшення кількості чиновників після їхнього скорочення; створення нових адміністративних структур

 

Всі ці вимоги при підписані певних проектів з МФО спонукають до проведення більш глибокого їх аналізу та прогнозування наслідків.

2. Загроза дотримання платоспроможності України та зростання зовнішньої заборгованості. Ключовим питанням щодо дотримання та підвищення фінансової безпеки України в рамках співробітництва з МФО є спроможність витримувати пікові навантаження щодо платежів з обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу в окремих періодах. Адже частка заборгованості перед МФО в загальній структурі зовнішнього державного боргу складає близько 40%.

Тому стратегічно важливим завданням у сфері здійснення зовнішніх запозичень з боку МФО є прогнозування можливостей згладжування таких пікових навантажень із відповідним урахуванням дотримання граничних значень фінансових індикаторів фінансової безпеки

3. Загроза недостатньої ефективного використання коштів МФО. На сьогоднішній день, поступова стабілізація стійкості фінансової системи України вимагає впровадження нової стратегії співробітництва з МФО, основу якої має складати орієнтація переважно на реалізацію інвестиційних проектів в галузях національної економіки. Прикладом подібного співробітництва з МФО можна привести такі країни як Польща, Угорщина, які вже більш ніж 6 років тому перейшли на безкредитну основу співробітництва з МВФ та активно співпрацюють зі СБ та ЄБРР в сфері реалізації здебільше інвестиційних проектів.

Найбільшим мінусом у використанні кредитів МФО з боку України є невідповідність спрямованості коштів МФО тим пріоритетам, які на сьогоднішній день стоять перед економікою держави, насамперед вони повинні бути направлені на інвестування у виробничі об’єкти. Відомо, що інтенсивне залучення іноземних кредитів під гарантії уряду країни на різних умовах і в будь-яких формах закономірно призводить до нагромадження зовнішнього державного боргу, проте відмова від них призведе до ускладнення економічної ситуації в нашій країні. Розв’язання цієї проблеми лежить у площині удосконалення законодавчих засад щодо ефективного використання отриманих коштів міжнародних фінансових інституцій. Успішна співпраця України з МФО потребує кращого розуміння на всіх рівнях законодавчої і виконавчої влади стратегічних намірів тієї чи іншої міжнародної організації. Вибір проектів повинен ґрунтуватися на відповідній стратегії щодо окремої організації, враховуючи її принципи, умови, фінансову політику, пріоритети, домінуючі напрями фінансування, в цей же час потрібно враховувати і надавати можливість залученню фінансових ресурсів з альтернативних джерел, таких як приміром ТНК, приватні банки, інші міжнародні фінансові організації.

Крім цього внаслідок перевірок Рахункової палати України встановлено факти численних порушень у використанні позик МБРР: недотримання Україною зобов'язань у рамках надання позик, невиконання вимог щодо співфінансування, затягування періоду ратифікації кредитних угод, неузгодженість дій органів влади у питаннях організаційного забезпечення позик тощо. Як наслідок, частину проектів було анульовано на етапі реалізації, а бюджету завдано суттєвих втрат у вигляді нарахованих процентів за резервування позик. Як підсумовують експерти Рахункової палати, низька ефективність власне інвестиційних проектів призводить до того, що у більшості випадків кінцевої мети залучення інвестиційних ресурсів досягнуто не було. При цьому, головні розпорядники позикових коштів не несуть відповідальності за недбало вжиті заходи.

Отже, необхідне посилення з боку виконавчої влади контролю за виконанням міністерствами та іншими органами своїх зобов’язань щодо відносин із МФО. Слід також частіше проводити спільні зустрічі з керівництвом МФО для впровадження інвестиційних проектів, аналізу ходу їх реалізації, вдосконалення механізму координації, підготовки й моніторингу великих інвестиційних проектів.