69

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. Загальна характеристика бази практики та змісту науково-дослідної, педагогічної практики 6

2. Зміст і результати виконаних робіт 9

3.1 Розкриття змісту практичної діяльності відповідно до розділів програми практики 9

3.2 Аналіз матеріалів, аналітична робота у процесі дослідження 14

3.3 Висновки про проходження практики з пропозиціями щодо посилення ефективності практики 15

3. Проходження науково-дослідної та педагогічної практики на кафедрі історії та теорії держави та права 17

4. ВИСНОВКИ 27

5. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29

6. ДОДАТКИ 31

ВСТУП

Проходячи, з 11.05.09 по 03.07.09 науково-дослідну та педагогічну практику на кафедрі історії та теорії держави і права Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом, мною були отримані, закріплені та поглиблені знання з методики наукових юридичних досліджень та з правової педагогіки.

Метою проходження педагогічної та науково-дослідної практики є закріплення та поглиблення знань, які були здобуті при теоретичному навчанні, удосконалення професійних вмінь та навичок, набуття досвіду викладацької роботи, оволодіння сучасними методами та формами педагогічної та навчальної діяльності в галузі майбутньої або наявної професії – правознавства, юриспруденції.. Практика є неодмінною складовою будь-якого навчального курсу, вона необхідна для опанування не лише теоретичними, а й практичними навичками. Особливо важливою практика є для студентів-магістрів, які, повинні досконало навчитися не лише застосовувати чинне законодавство на практиці, досягаючи єдності теоретичних і практичних засад правознавства в своїй діяльності, але й критично оцінювати, досліджувати його, вміти передати свої знання іншим.

Мета науково-дослідної і педагогічної діяльності є комплексною і включає в себе такі цілі:

• здійснення самостійної наукової, дослідницької, аналітичної роботи;

• формування навичок до творчої наукової праці;

• розвиток здатності до теоретичної юриспруденції та її практичного втілення;

• випробовування себе у науковому пошуку та досягнення власних наукових здобутків;

• опанування навичок педагогічної, викладацької діяльності;

• здобуття практики викладацької роботи.

Одним із основних завдань вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку спеціалістів юридичного профілю, є виховання фахівців нової генерації, здатних розуміти особливості теперішнього і майбутнього розвитку України, для цього вони мають бути не лише фахівцями своєї справи, грамотними правниками, але й розвинутим особистостями, здатними до аналітичного та творчого осмислення проблеми, здатними до підготовки, нової "зміни" висококласних правників. Практична діяльність служить сферою формування професійної свідомості студентів-юристів.

Основні завдання практики полягають у:

• закріпленні, поглибленні теоретичних знань, одержаних у процесі навчання;

• набутті навичок самостійної практичної діяльності;

• вихованні професійно значимих якостей особистості;

• виробленні творчого, дослідницького підходу до професійної діяльності;

• зібранні необхідного матеріалу для написання магістерської роботи;

• оволодінні сучасними методами та формами організації праці в галузі майбутньої професії.

Не останнім завданням є озброєння студента методикою самоосвіти, вдосконалення, отриманих на молодших курсах навичок самостійної роботи, умінь оволодівати новими знаннями, постійно удосконалювати їх.

Педагогічна та науково-дослідна практика правників-магістрів передбачає пошук шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, розробку нових методів та форм взаємодії викладача і студента. Вища школа має готувати фахівців таким чином, щоб вони мали певний теоретичний фундамент, на базі якого потім протягом усього життя поновлювали отримані знання. Для юристів це особливо важливо, оскільки законодавство постійно змінюється. А це вимагає постійного контролю та моніторингу з боку юриста, постійного аналізу та осмислення нової інформації

Тому сьогодні необхідно не просто дати студенту певний обсяг знань, а передусім навчити його методології професійної діяльності, методів самоосвіти в майбутньому, навичок педагогічної та викладацької роботи.

1. Загальна характеристика змісту науково-дослідної, педагогічної практики і бази практики

Науково-дослідна і педагогічна практика являє собою практичну діяльність студента по здобуттю практичних навичок науково-дослідної і педагогічної діяльності.

Науково-дослідна практика включає в себе здійснення самостійних науково-прикладних досліджень, основною метою яких є збирання матеріалу для магістерської роботи та напрацювання навичок наукової роботи. Педагогічна практика включає в себе підготовку різноманітного навчального матеріалу, розробку планів семінарських занять, інструкцій до практичних занять, складання лекційного матеріалу, безпосереднє читання лекцій, проведення семінарських занять, асистування на іспитах і заліках, тощо.

Базою моєї практики є кафедра історії та теорії держави і права Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом в місті Києві.

Кафедра історії та теорії держави і права є структурним підрозділом Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом . Вона створена з метою забезпечення на рівні державних стандартів навчальної, методичної, науково-дослідної та виховної роботи з фундаментальних та професійно-орієнтовних дисциплін

Загальне керівництво кафедрою здійснюється Ректором Академії, віце-президентами, директорами Інститутів президентського університету. Безпосереднє керівництво кафедрою покладається на завідувача кафедри. Завідувачем кафедри історії та теорії держави і права Інституту права ім. князя Володимира Великого є кандидат юридичних наук, доцент Іванов В'ячеслав Миколайович.

Безпосереднє керівництво здійснюється Керівником з науково-дослідної та педагогічної практики. Ним призначається викладач із навчального закладу, який має відповідну вищу освіту, педагогічний досвід та володіє новітніми технологіями навчання. Керівником практики є кандидат юридичних наук Волинка Катерина Григорівна.

Нормативно-правову основу діяльності кафедри історії і теорії держави і права складають нормативні документи Міністерства освіти

України, науково-методичного центру МАУП, Статут, рішення педагогічної ради, рекомендації методичної ради та інші документи, які визначають організацію навчально-виховного процесу в навчальній установі.

До основних напрямків роботи кафедри історії і теорії держави і права належать:

• участь у розробці організаційних і науково-методичних, дидактичних заходів, які мають бути направлені на забезпечення змісту освіти закладу згідно з вимогами освітніх державних стандартів;

• забезпечення реалізації освітньо-професійних програм і структурно-логічних схем підготовки фахівця;

• організація навчального процесу з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання, на принципах гуманності, демократизму, послідовності, незалежності від втручання в навчально-виховний процес будь-яких політичних партій, громадських організацій;

• участь у складанні робочого навчального плану спеціальності на кожний навчальний рік для конкретизації годин (аудиторних, самостійних) з предметів, які входять до сфери кафедри історії та теорії держави та права;

• контроль за дотриманням переліку вимог, обсягів навчальних дисциплін, які визначені освітньо-професійними програмами підготовки фахівців, які закріплені за кафедрою історії та теорії держави та права;

• розгляд та затвердження на підставі типових програм робочих навчальних програм з кожної дисципліни, яка входить до складу кафедри історії та теорії держави та права. Узгодження робочих навчальних програм на засіданнях науково-методичної ради;

• організація роботи викладачів щодо методичного забезпечення навчального процесу кафедри у встановлених формах навчання: денна, заочна;

• обговорення завдань та формування пропозицій до затвердження індивідуальних планів викладачів до початку навчального раку;

• контроль за дотриманням викладачами форм організації навчання та основних видів занять, визначених «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти» (Наказ Міністерства освіти України від 02 червня 1993 року № 161, розділ 3);

• обговорення та підготовка рекомендацій щодо затвердження поданих на розгляд кафедри науково-методичних матеріалів: комплектів лекцій, авторських підручників, навчальних посібників, тестів; контрольних завдань для проведення поточного контролю знань; інструктивно-методичних матеріалів до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; тематик науково-дослідної роботи студентів; методичних вказівок та тематик контрольних робіт для студентів-заочників; методичних вказівок для написання курсових та дипломних робіт; пакетів комплексних контрольних завдань з дисциплін, які формують фахівця; екзаменаційних питань та білетів для семестрового контролю знань студентів; комплектів програм навчальних, виробничих та інших практик, що передбачені навчальним планом; програми державного іспиту з фаху тощо;

- обговорення питань контрольних заходів за якістю навчального процесу: визначення форм поточного та підсумкового контролю знань студентів; визначення порядку та методики проведення залікової та екзаменаційної сесії;

• проведення педагогічного аналізу рівня підготовки випускників за наслідками державної атестації студентів;

- підготовка, проведення та обговорення відкритих занять викладачів;

- обговорення питань підвищення кваліфікації викладачів, звітів про проходження стажування, звітів про виконання викладачами індивідуальних планів; організація атестації викладачів.