3. Зміст та результати виконаних робіт

Під час проходження практики на кафедрі історії і теорії держави і права, я ознайомився із структурою навчального закладу, із організацією роботи кафедри та навчально-методичним забезпеченням (навчальними планами, програмами, тестами, екзаменаційними білетами, тощо), сформулював уявлення про сутність викладацької роботи, ознайомився із змістом викладацької діяльності, ознайомився із сучасним станом педагогічної діяльності в навчальному закладі, відвідував заняття провідних викладачів кафедри, складав плани-конспекти семінарських занять, підбирав завдання для самостійної роботи, проводив семінарські і практичні завдання, відвідував заняття інших однокурсників, давав їм аналіз в усній та письмовій формах, спостерігав за навчальним процесом у навчальному закладі, аналізував і планував свою роботу як викладача, вивчав колектив навчального закладу, застосовував різні види, форми і методи роботи із студентами.

3.1. Розкриття змісту практичної діяльності відповідно до розділів

програми практики.

Проаналізувавши процеси організації праці, викладацької діяльності на базі практики можна зробити висновок, що ефективність викладання як цілеспрямованого, систематичного й організованого процесу зумовлена багатьма чинниками, зокрема, ставлення студентів до навчання. Рівнем розвитку їхніх здібностей. Здатністю до самоорганізації, саморегуляції, тощо. Викладання - є складний багатогранний процес взаємодії основних компонентів: викладачі - студенти - навчальні предмети (зміст навчання) - засоби навчання.

На мою думку, слід широко застосовуючи комплекс методів науково-педагогічного дослідження (критичний аналіз різних педагогічних технологій, вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду підготовки фахівців, метод моделювань, методи систематичного аналізу змісту освіти та інші) що дозволить підвищити якісний рвень викладання та сприймання матеріалу студентами.

В процесі проходження науково дослідної та педагогічної практики мною було проведено два семінарські заняття з дисциплін – Історія держави та права України та Історія держави та права зарубіжних країн. Семінарським заняттям притаманна одна загальна і дуже важлива педагогічна особливість - ідея навчання здійснюється в умовах наближених до майбутньої практичної роботи. На семінарському занятті здійснюється соціально-психологічний тренінг: формується вміння спілкуватися на професійному рівні, набувати нових знань із джерел, що самостійно опрацьовуються, вміння логічно мислити, висловлювати і відстоювати власну точку зору публічно.

Оволодіння методикою проведення семінарського заняття - складний і тривалий процес. Не кожний викладач, який працює в навчальному закладі, навіть достатньо довгий період, оволодіває цим мистецтвом і проводить заняття на рівні, необхідному для досягнення максимального ефекту. Для того, щоб організувати семінарське заняття з максимальною користю для студента, викладач повинен передусім чітко усвідомлювати мету його проведення. Для його необхідно визначити цілі викладача і студента, які необхідно реалізувати на семінарському занятті.

Метою викладача на семінарі є:

1. перевірка оволодіння студентами положеннями теорії дисципліни на відтворювальному рівні;

2. активізація пізнавальної діяльності студентів;

3. інтенсифікація процесу самостійного оволодіння студентами теорією;

4. упорядкування знань студентів відповідно до логіки дисципліни;

5. закріплення студентами основних теоретичних положень в пам'яті;

6. заохочення аудиторії до творчої праці, до розширення меж знань за допомогою вивчення матеріалу не тільки підручників, а й іншої літератури;

7. формування навичок застосування теоретичних знань у практичній діяльності;

8. заохочення студентів до обговорення окремих проблем, створення умов для дискусії;

9. визначення ступеня оволодіння аудиторією, змістом питань семінару, використання різних форм оцінювання знань.

Метою студента на семінарі є:

1) усвідомлення суті теоретичних питань, що розглядаються на семінарському занятті;

2) з'ясування незрозумілих питань;

3) формування вміння вільно висловлюватися з викладачем та іншими студентами в процесі обговорення проблем;

4) набуття навичок застосування теоретичних знань в практичній діяльності;

5) демонстрування своїх знань для об'єктивного оцінювання їх групою і викладачем.

Мета студента може бути постановлена ним і реалізована за умови, що викладач зуміє зорієнтувати його на початку вивчення дисципліни. Викладач повинен довести до відома кожного студента, що на семінарі не тільки показується рівень знань, а й здійснюється процес навчання. Студенти вчаться аргументувати свою думку, у них формується вміння триматися перед аудиторією, вільно і логічно викладати матеріал з визначеного питання чи проблеми, вони оволодівають мистецтвом дискутувати із співбесідником, не ображаючи його. Готуючись до семінару, викладач повинен закласти в план такі елементи заняття, які максимально інтенсифікують навчальних процес.

На вибір форми семінарського заняття, а зрештою і на структуру його основної частини, впливають складність теми, що вивчається, кількість питань, що виносяться на семінарське заняття, загальний рівень підготовки групи, кількість студентів у групі, які навчаються на „відмінно" і „добре", досвід участі студентів у семінарських заняттях, володіння ними методикою підготовки до семінару певної форми, досвід і кваліфікація викладача тощо.

Також мною, у процесі проходження практики, була написана пробна лекція на тему: "Правова держава в Україні".

Метою лекції є розкриття основних положень, досягнень науки з питань, що розглядаються, з'ясування невирішених і дискусійних проблем, узагальнення досвіду роботи, подання рекомендацій щодо використання основних висновків з тем на практичних заняттях, основних форм навчальних занять, передбачених для засвоєння теоретичного матеріалу. Вузівська лекція має такі обов'язкові елементи, як – вступ, основна частина лекції, висновки та підведення підсумків, конкретне завдання на самостійну роботу, відповіді на запитання студентів.

Можна назвати наступні види лекцій: вступна, тематична, оглядова, інформаційна, підсумкова (заключна), комплексна. Мною обрана саме тематична лекція.

У вищому навчальному закладі, який є базою проходження практики є наступні форми організації навчання: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи. Під час проходження практики мною також здійснювався підбір завдань для самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів з одного боку ототожнюється з самостійною діяльністю і тому розглядається в системі лекцій, практичних занять, лабораторних занять, семінарів як сприйняття і самостійне осмислення студентами нової інформації, відтворення її під час розв'язування навчальних задач.

На мою думку, самостійна робота студента спонукає до формування навичок самостійного пошуку, дослідження та аналізу інформації; дозволяє більш широко та ґрунтовно дослідити тему. Реалізація вимог щодо самостійного опрацювання - запорука підготовки висококваліфікованого фахівця з рисами особистості. Головною умовою отримання результату є грамотне керівництво зі сторони викладача, вміння правильно поставити завдання та пояснити його суть.

Спостерігаючи за навчальним процесом у навчальному закладі, який став базою проходження практики, дослідивши принципи та форми роботи навчальної кафедри, і плануючи свою роботу як викладача, я можу зробити висновок, що для забезпечення високої організації педагогічного процесу необхідною умовою є професійне вміння викладача оптимізувати всі види навчально-виховної діяльності, спрямувати їх па всебічний розвиток та удосконалення особистості студента.

На мою думку, одним із провідних напрямків вдосконалення педагогічного процесу є його інтенсифікація, тобто розробка та впровадження таких форм і методів навчання та навчально-методичного матеріалу, який би передбачав цілеспрямований розвиток розумових здібностей студентів, розвиток у них інтересу до навчальної роботи, самостійності та творчості.