- •1.Предмет психології та її основні проблеми. Основні етапи розвитку психології як науки.
- •1.1. Предмет психології та її основні проблеми.
- •1.2. Історичні етапи розвитку психологічної науки
- •2.Зв’язок сучасної психології з іншими науками.
- •2.1.Психологія і філософія
- •2.2.Психологія і природничі науки.
- •2.3.Псигологія і технічні науки.
- •2.4.Психологія і педагогіка.
- •3.Напрямки сучасної вітчизняної та зарубіжної філософії (бехевіоризм, фрейдизм, гештальт-психологія, гуманістична психологія).
- •4.Мозок і психіка.Рефлекторна природа психічного.
- •4.1. Психіка і мозок
- •4.2 Рефлекторна природа психічного
- •5.Свідомість як найвищий рівень розвитку психіки.Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини.
- •5.1. Свідомість як найвищий рівень розвитку психіки.
- •5.2.Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини.
- •6.Методи психології. Їх класифікація.
- •6.1. Методи психології.
- •6.2. Класифікація методів
- •1.Поняття про особистість. Сутність та виміри особистості.
- •2.Співвідношенння понять “індивід” , “особистість” , “індивідуальність” .
- •3.Психологічна структура особистості.
- •4.Спрямованість особистості як її центральний компонент.
- •5.Мотиваційно потребова сфера. Самосвідомість, саморегуляція.
- •6.Розвиток та формування особистості.
4.Спрямованість особистості як її центральний компонент.
Спрямованість особистості - це сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, потреб та устремлінь, орієнтувальних людину на певні поведінку і діяльність, досягнення щодо складних життєвих цілей. Спрямованість завжди соціально обумовлена і формується в онтогенезі в процесі навчання і виховання, виступає як властивість особистості, що виявляється у світоглядній, професійної спрямованості, у діяльності, пов'язаної з власним захопленням, заняттям чим-небудь у вільний від основної діяльності час. У всіх цих видах людської активності спрямованість проявляється в особливостях інтересів особистості: цілях, які ставить перед собою людина, потребах, пристрастях і установках, які реалізуються на потягах, бажаннях, схильностях, ідеалах та ін:
- Потяг - недостатньо повне усвідомлене прагнення до досягнення чого-небудь.
- Схильність - прояв потребностно-мотиваційної сфери особистості, що виражається в емоційному перевазі того чи іншого виду діяльності або цінності;
- Ідеал - образ, який є втіленням досконалості і зразком вищої мети в прагненнях індивіда.
- Світогляд - система поглядів і уявлень про світ, на ставлення людини до суспільства, природи, самого себе.
- Переконання - вища форма спрямованості особистості, що виявляється в усвідомленої потреби діяти у відповідності зі своїми ціннісними орієнтаціями на тлі емоційних переживань і вольових устремлінь;
- Установка - готовність індивіда до певної діяльності, актуалізується за нинішньої ситуації. Вона проявляється у стійкій схильності до певного сприйняття, осмислення та поведінки індивіда. Установка висловлює позицію людини, його погляди, ціннісні орієнтації по відношенню до різних фактами побуту, громадського життя і професійної діяльності. Вона може бути позитивною, негативною або нейтральною.
- Позиція - стійка система відносин людини до певних сторін дійсності, що виявляється у відповідній поведінці. Вона включає в себе сукупність мотивів, потреб, поглядів і установок, якими індивід керується в своїх діях.
- Мета - бажаний і представляється результат конкретної діяльності людини або групи людей. Вона може бути близькою, ситуаційної чи віддаленій, суспільно цінним чи шкідливою, альтруїстичної або егоїстичною.
Виділяють три основні ВИДИ спрямованості особистості: особиста, колективістичних і ділова.
Особиста спрямованість - створюється переважанням мотивів власного благополуччя, прагненням до особистого першості, престижу. Така людина найчастіше буває, зайнятий самим собою, своїми почуттями і переживаннями і мало реагує, на потреби оточуючих його людей. У роботі бачить, перш за все, можливість задовольнити свої претензії незалежно від інтересів інших співробітників. Встановлено що особи з спрямованістю на себе мають такі риси характеру:
- Більше зайняті собою і своїми почуттями, проблемами
- Роблять необгрунтовані і поспішні висновки про інших людей, також ведуть себе в дискусіях
- Намагаються нав'язати свою волю групі
- Навколишні в їх присутності не почуваються вільно
Спрямованість на взаємні дії - має місце тоді, коли вчинки людини визначається потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі, навчанні. Така людина виявляє інтерес до спільної діяльності, хоча може і не сприяти успішному виконанню завдання, нерідко його дії навіть ускладнюють виконання групової задачі і його фактична допомога може бути мінімальною. Люди зі спрямованістю на взаємні дії:
- Уникають прямого вирішення проблеми
- Поступаються тиску групи
- Не висловлюють оригінальних ідей і не легко зрозуміти, що така людина хоче висловити
- Не беруть на себе керівництво, коли мова йде про вибір завдань
Ділова спрямованість - відображає переважання мотивів породжуваних самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими навичками і вміннями. Зазвичай така людина прагне до співпраці і домагається найбільшої продуктивності групи, а тому намагається довести точку зору, яку вважає корисною для виконання поставленого завдання. Люди з діловою спрямованістю:
- Допомагають окремим членам групи висловлювати свої думки
- Підтримують групу, щоб вона досягла поставленої мети
- Легко і доступно викладають свої думки та міркування
- Беруть у свої руки керівництво, коли мова йде про вибір завдання
- Не ухиляються від безпосереднього вирішення проблеми