
- •Важільного механізму
- •Загальні вимоги до змісту проекту1
- •Структурне дослідження важільного механізму
- •Визначення розмірів кулісного механізму
- •Кінематичне дослідження важільного механізму
- •Розрахунок і побудова планів механізму
- •Розрахунок і побудова планів швидкостей
- •Розрахунок і побудова планів прискорень
- •3. Динамічне дослідження машинного агрегату способом Мерцалова
- •3.3. Розрахунок і побудова графіків приросту кінетичної енергії
- •Розрахунок кутового прискорення кривошипа
- •4. Кiнетостатичне дослідження важільного механізму
- •4.2. Силовий розрахунок структурних груп
- •4.3. Силовий розрахунок початкового механізму
- •5. Розрахунок передаточного механізму
- •5.1 Розрахунок параметрів планетарного редуктора
- •5.1. Розрахунок евольвентного зачеплення
- •6.Синтез кулачкового механізму
- •6.1 Розрахунок і побудова кінематичних діаграм штовхача
- •6.2 Визначення мінімального радіуса кулачка
3.3. Розрахунок і побудова графіків приросту кінетичної енергії
За умовами завдання визначені:
маси,
кг:
куліси m3;
шатуна m4;
повзуна m5=m4;
моменти інерції,
кг:
кривошипа Io1;
куліси
;
шатуна
.
Їх значення надані у табл. 2.
Повна кінетична енергія представляє суму кінетичних енергій:
ТI – ланок із сталим зведеним моментом інерції II і
ТII – інших ланок зі змінним зведеним моментом інерції III.
Відповідної цієї енергії
змінний момент інерції
.
Кінетична енергія ТII розраховується за формулі:
,
Дж.
Весь цей
розрахунок проводиться у формі таблиці
7. Для побудови графіка кінетичної
енергії ТII()
у таблиці визначені значення ординат
,
де Т=А
відповідає масштабу робіт (див. табл.
6).
Таблиця 7. Результати розрахунків і побудов діаграм кінетичних енергій
Приріст кінетичної енергії Т= Т-Тпоч.=Ар.-Ао.. Тому, вимірявши відстань між графіками Адв() і Ас(), побудуємо діаграму Т() у масштабі Т = А. Для першої групи ланок з II= const перепад кінетичних енергій ТI/=Т-ТII.
Вирахування ординат графіків
Т()
і ТII(),
побудованих у єдиному масштабі Т1,
дозволяє одержати графік ТI/().
Найбільший приріст кінетичної енергії
цієї групи ланок на графіку відповідає
відрізку CD,
мм. Перепад енергій Т1max=(CD)Т,
Дж. Наведений момент інерції
,
за допомогою якого забезпечується
необхідна нерівномірність обертання
,
буде дорівнює:
.
Визначення моменту інерції маховика та його геометричних розмірів
Приведений момент інерції
першої групи ланок
,
де
– загадне передаточне відношення
передачі від двигуна до важільного
механізму;
– момент інерції маховика, який
установлюється на валу кривошипа
важільного механізму,
–момент інерції ротора асинхронного
двигуна. Таким чином,
,
кгм2
Задамося відносними розмірами:
.
Вважаючи масу маховика розподіленою
по ободу, можна вивести залежність для
розрахунку середнього діаметра обода
, де
– щільність матеріалу маховика. прийнявши
як матеріал маховика чавун з щільністю
=7100кг/м3,
розрахуємо:
м.
Рис. 8. Ескіз махового колеса
Розміри обуда:
В=bDсер;
H=hDсер;
Dнар=Dсер+Н;
Dунутр=
Dсер
– Н.
Інші розміри:
діаметр вала приймається рівним
мм; діаметр маточини приймається
=2dв
; ширина маточини
приймається рівній ширині обода
=В;
товщина полотнини диска Вп
0,25В;
середній діаметр отворів Dотв=
0,5(Dвнутр
+ dст),
мм.
Маса обуда
,
кг. Масу
всього маховика приймаємо: mмах
1,15mоб.,
кг.
Результати розрахунків маховика внесемо до табл.8.
Таблиця 8. Розрахунки махового колеса та прискорення кривошипа
Розрахунок кутового прискорення кривошипа
Кутове прискорення для
заданого положення розраховується за
формулою:
,
де – кут нахилу дотичної до графіка залежності ТII(). Для заданих положень усі розрахунки виконані у табличному вигляді (див. табл. 8).
4. Кiнетостатичне дослідження важільного механізму
4.1. Визначення зовнішніх і інерційних навантажень на ланки механізму.
Розрахунок виконується для
заданого положення. Зовнішнє навантаження
є силою опору, яка визначається згідно
завдання (див. рис. 2). До ланок прикладені
сили ваги, що визначаються за відомою
залежністю
,
Н,
м/с2.
Інерційні навантаження
розраховуються відповідно до принципу
Даламбера:
.
Знак (-) у цих формулах означає, що ці вектора протилежні відповідним прискоренням. Після підстановок і розрахунків одержуємо значення модулів навантажень, яки наведені у табл. 9.