
- •Важільного механізму
- •Загальні вимоги до змісту проекту1
- •Структурне дослідження важільного механізму
- •Визначення розмірів кулісного механізму
- •Кінематичне дослідження важільного механізму
- •Розрахунок і побудова планів механізму
- •Розрахунок і побудова планів швидкостей
- •Розрахунок і побудова планів прискорень
- •3. Динамічне дослідження машинного агрегату способом Мерцалова
- •3.3. Розрахунок і побудова графіків приросту кінетичної енергії
- •Розрахунок кутового прискорення кривошипа
- •4. Кiнетостатичне дослідження важільного механізму
- •4.2. Силовий розрахунок структурних груп
- •4.3. Силовий розрахунок початкового механізму
- •5. Розрахунок передаточного механізму
- •5.1 Розрахунок параметрів планетарного редуктора
- •5.1. Розрахунок евольвентного зачеплення
- •6.Синтез кулачкового механізму
- •6.1 Розрахунок і побудова кінематичних діаграм штовхача
- •6.2 Визначення мінімального радіуса кулачка
Розрахунок і побудова планів прискорень
При 1=const
прискорення точкиА1
дорівнює нормальному:
,
м/с 2
Це прискорення
і збігається із прискоренням точки А2:
.
Масштаб плану прискорень а,
.
У цьому масштабі
,
мм.
Прискорення точки А3
(на кулісі):
,
де
,
м/с2 .Нормальне
прискорення спрямоване до центра В:
. На плані це прискорення зображується
відрізком
,
мм. Тангенціальна складова
.
Відносне прискорення
.
Величина прискорення Кориоліса
,
м/с2.
У масштабі це відрізок kа2
= =
,
мм.
Таблиця 3. Розрахунок планів швидкостей важільного механізму
За результатами побудови в
масштабі а
знаходимо, у м/с 2:
;
;
.
По
теоремі подоби розраховуються розміри
векторів на плані у мм і дійсні значення
прискорень у м/с2:
;
;
;
;
;
.
Прискорення точки D
перебуває по теоремі про плоскопаралельний
рух твердого тіла:
,
де
,
м/с2;
;
;
.
Відрізок
через малу величину на плані не показаний.
За результатами побудови
визначаються лінійні прискорення у
м/с2:
;
;
.
Точка s4
на плані прискорень розташована
посередині відрізка cd,
тому
,
м/с2.
Кутові
прискорення:
куліси
3
;
шатуна 4:
.
Таблиця 4. Розрахунок прискорень у наданому положенні механізму
3. Динамічне дослідження машинного агрегату способом Мерцалова
3.1. Розрахунок і побудова діаграми зведених моментів Мо і Мр.
Для побудови діаграми зведених
зовнішніх моментів по куті
вибирається масштабний коефіцієнт
=2/360=0,0175
радий/мм. Ділянка l =
360мм осі абсцис ділиться на робітник і
холостий хід: lp,
мм, lх,
мм. Кожний із цих відрізків ділиться на
6 відрізків. На ділянках 0-1 і 5-6 відкладаються
додаткові положення 1/
і 6/,
що відповідають початку й кінцю процесу
різання (
).
Величина зведеного моменту Мо
сил опору розраховується по формулі
.
Розрахунок виконується відповідно до
табл.5. В останньому рядку таблиці
приводяться значення ординат
,
що зображує моменти в масштабі
.
Таблиця 5. Розрахунок зведених моментів зовнішніх навантажень
3.2. Розрахунок і побудова діаграми робіт
Для побудови графіка робіт уліво від осі моментів на відстані h= 60мм по осі абсцис відкладається точка Р, прийнята як полюс плану. На вісь ординат послідовно переносяться усереднені на кожній ділянці значення моментів. Ці точки з'єднуються з полюсом.
На графіку робіт вісь
розбивається на ділянки аналогічно
графікові моментів. У початок осі
паралельно самому собі переноситься
перший промінь Р-1/
і на границі ділянки виходить точка1//,
у яку переноситься наступний один по
одному промінь і так до останньої точки
12/.
З'єднуючи ці точки, можна одержати
графічну залежність робіт Ао=Ао().
Масштабний коефіцієнт по осі робіт:
А=Мh,
.
При сталому рушійному моменті Мр
= const
графічна залежність Ар()
має лінійний характер. Цю функцію можна
одержати, з'єднавши початок координат
і точку 12/
прямою лінією, тому що на сталому режимі
роботи Ар(2)=Ао(2).
результати графічного інтегрування
діаграми моментів наведені у табл. 6.
Таблиця 6. Результати побудови діаграми робіт зовнішніх навантажень
Рушійний момент можна визначити по графіках А() і М(). Перенесена із графіка робіт лінійна залежність Ар() у полюс Р відтинає на осі моментів відрізок, що визначає в масштабі М рушійний момент. Його значення надане у табл. 5.