Алгоритм вимірювання артеріального тиску

1.)Швидко напомповують повітря до тиску в манжетці 70 мм рт. ст., відтак швидкість помпування дещо знижують, пальпуючи пульс на променевій артерії. В цей час реєструють значення, при якому пульс зникає, а згодом, при випусканні повітря, знову з'являється. Ця процедура (пальпаторний метод) необхідна для правильного визначення CAT та для уникнення "аускультативного провалу".

2.) Повторно напомповують повітря на 20-30 мм рт. ст. вище CAT, визначеного пальпаторно.

3.) Випускають повітря із швидкістю 2-3 мм рт. ст. за 1 сек (сповільнення занижує AT).

4.) Відзначають появу першого і зникнення п'ятого тонів Короткова, значення заокруглюють за загальновизнаними правилами.

5.) Вимірювання проводять двічі з інтервалом у 2-3 хв. і фіксують середню цифру з двох вимірювань. Якщо наявна розбіжність показників понад 5мм рт.ст., необхідно виконати додаткове вимірювання, допоки результати двох із них не співпадуть. У випадках, коли AT складає 120/80 мм рт.ст і нижче - вимірювання проводять один раз.

Для того, щоб встановити або відкинути діагноз АГ, необхідно провести щонайменше три вимірювання AT з інтервалом не менше одного тижня, за винятком випадків дуже високого AT (CAT 210 мм АТ. ст. і вище або ДАТ 120 мм АТ. ст. і вище). При першому вимірюванні слід визначити AT на обидвох руках. Якщо показники відрізняються, то слід брати до уваги більш вищі з них. Асиметрія AT на руках понад 10-20 мм рт. ст. спостерігається у осіб з однобічними м'язево-скелетними аномаліями, вродженими вадами серця, захворюваннями периферійних артерій (зокрема, при закупорці підключичної артерії), реноваскулярній артеріальній гіпертензії.

Визначення AT у деяких людей викликає труднощі, особливо це стосується осіб похилого віку із склерозованими, кальцинованими артеріями. CAT при цьому може виявлятись підвищеним, оскільки балон не достатньо стискає ригідну артерію. Похибка у вимірюванні AT виникає і в тому випадку, коли пульсуюча променева артерія добре пальпується при притисканні її наповненою повітрям манжетою (позитивний симптом Ослера). При цьому показник CAT може сягати до 250-300 мм рт. ст., в той час, як його справжнє значення не перевищує 130-140 мм рт. ст. Псевдогіпертензію можна запідозрити і тоді, коли, незважаючи на високі значення AT, відсутні ознаки ураження органів-мішеней.

Вимірювання AT на стегні слід проводити всім молодим особам для виключення коарктації аорти. Стегнова манжета накладається у положенні хворого горілиць. Проте підчас вимірювання пацієнт лежить обличчям донизу; тони вислуховуються в підколінній ямці. В нормі CAT на ногах є вищим, а ДАТ дещо нижчим, ніж при вимірюванні на руках, що пов'язано з відмінностями в контурі пульсової хвилі. Зниження CAT на стегні при високому CAT на руці є характерною ознакою коарктації аорти.

5.Проведення Серцево-легеневої реанімації

Зазвичай виконання цих двох медичних маніпуляцій починають з так званого прекардіального удару. Реанімацію проводять в кілька етапів.

Перед початком серцево-легеневої реанімації проводять відновлення прохідності дихальних шляхів:

• Етап А (від англійського "аіr wау" - шлях повітрю) - контроль і відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів забезпечується шляхом надання потерпілому (хворому) горизонтального фізіологічного положення; максимального перерозгинання голови в атлантоокципітальному з'єднанні, утримання нижньої щелепи, відкриття рота механічного видалення сторонніх тіл з дихальних шляхів (пальцем, відсмоктувачем). Всі заходи проводяться на твердій горизонтальній основі з підняттям на 25-30 градусів нижніх кінцівок.

• Етап В (від англійського "breath for victim" - дихання для жертви): екстренна штучна вентиляція легень і оксигенація крові; методи: на догоспітальному етапі "рот в рот", "рот в ніс", "рот в рурку" (домагатися подвійного дихального об'єму) з частотою 12 вдихів за 1 хв. (1 вдох в 5 секунд); на початку реанімації - 3-5 глибоких вдохів. Ефективність: вільне роздування грудної клітки і синхронне передньої черевної стінки підчас вдиху.

• Етап С (від англійського circulation the blood" - підтримка циркуляції крові)-відновлення мінімального кровотоку методами прямого і непрямого масажу серця.

Етапи А, В, С відносяться до заходів щодо елементарного підтримання життя.

Під вливом непрямого масажу серце стискається і кров з його порожнини викидається у великі судини. Після припинення натискання на серце воно наповнюється кров'ю. Правильно проведений масаж підтримує систолічний тиск на рівні 60 мм рт.ст., але не ліквідує кисневого голоду і метаболічного ацидозу, які наростають. Ритмічні поштовхи однієї руки, що знаходиться між нижньою і середньою третиною грудини, і другої, яка лежить поперек кисті, що лежить під нею, проводять 60-80 за 1 хв., зміщуючи груднину на 4-5 см.

Якщо реаніматолог один: на 2 вдихи 15 компресій грудної клітки. Якщо реанімують двоє, то домагатись, щоб вдох хворого співпадав з 5-ою компресією грудної клітки.

Ефективність: звуження зіниць, поява пульсації на периферійних артеріях, зміна кольору шкіри і слизових (зникнення ціанозу).