Вимірювання артеріального тиску
Вимірюємо АТ в модифікації М.С.Короткова. Він виявив, що при аускультації плечової артерії під час випускання повітря з манжетки, вислуховуються тони (їх називають тонами Короткова) і запропонував використати це явище для визначення систолічного і діастолічного AT. Метод полягає у визначенні зовнішнього тиску, необхідного для стиснення плечової артерії до такої межі, щоб пульсова хвиля не змогла б більше по ній передаватись. Для цього у спеціальну манжетку напомповують повітря під тиском, більшим, ніж AT, про що свідчить зникнення пульсу на променевій артерії. Відтак повітря з манжетки поступово випускають і за допомогою стетоскопа, покладеного нижче манжетки, визначають тони, які з'являються при проходженні пульсової хвилі по артерії (тони Короткова).
І тон - це перші чіткі звуки, що повторюються; цей момент співпадає із появою пальпаторного пульсу на променевій артерії при її пальпації;
II тон - це м'які та триваліші звуки, що нагадують шуми;
III тон - це різкіші та гучніші звуки;
IV тон - це знову менш гучні звуки;
V тон - звуки, що повністю зникають.
Інколи тони Короткова припиняють визначатися після першого їх виникнення, а відтак, коли тиск у манжетці зменшується на 10-30 мм.рт.ст. знову з'являються. Це явище зазвичай спостерігають у осіб літнього віку і називають "аускультативним провалом". Тому слід перед аускультативним вимірюванням AT треба спочатку визначити пальпаторно.
Рівень тиску в манжетці (відображається на з'єднаному з нею екрані манометра), при якому з'являється перший тон Короткова - це максимальний тиск, що виникає при кожному серцевому циклі, тобто систолічний артеріальний тиск (CAT). Рівень тиску в манжетці, при якому тони повністю зникають, оскільки артерія знову стає прохідною для кровоплину - це тиск між двома серцевими скороченнями, тобто діастолічний артеріальний тиск (ДАТ). У дітей до пубертатного віку, вагітних жінок та осіб з високим серцевим викидом або периферійною вазодилятацією (зазвичай, при анемії, тиреотоксикозі, аортальній недостатності, лихоманці), при сильному натисканні стетоскопом на променеву артерію, тони можуть вислуховуватися до 0 мм рт.ст., що називається феноменом "нескінченого тону". В такому випадку за ДАТ приймають тиск, при якому тони стають менш гучними та чіткими (IV фаза). »
ПРАВИЛА ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ
(згідно рекомендацій ВООЗ (1996), Американської асоціації
серця (1993), Європейського товариства з гіпертензії та
Європейського Кардіологічного Товариства (2003)
Для правильного вимірювання AT необхідні наступні передумови:
1. AT вимірюють у спокійній атмосфері після 5-хвилинного відпочинку-у сидячому положенні пацієнта; ноги хворого повинні при цьому стояти на підлозі; його спина повинна бути розташована паралельно спинці стільця, оголена рука має лежати на столі (або підставці) долонею доверху так, щоб середина плеча, де накладають манжетку, була розташована на рівні серця. Рука не повинна бути нічим стиснена, бо це занижує отримані результати. Упродовж ЗО хвилин до вимірювання AT, пацієнт не повинен палити, пити каву, вживати екзогенні стимулятори симпатичної нервової системи (наприклад назальні симпатоміметики).
2. Манжета (її гумова частина) повинна охоплювати не менш, ніж 80% окружності плеча і вкривати 2/3 його довжини. її слідрозташувати так, щоб нижній край знаходився на 2-2,5 см вище ліктьової ямки. Для вимірювання AT у дорослих використовується манжета шириною 12-13 см та довжиною 35 см. Для визначення AT у людей з повними руками (окружність плеча понад 42 см) використовується широка "стегнова" манжета, або ж звичайна манжета накладається на передпліччя (в таких випадках AT визначається в проекції не плечової, а променевої артерії). Встановити чи підходить манжета можна шляхом порівняння її ширини з окружністю плеча, наклавши манжету вздовж руки: ширина манжети повинна бути меншою від половини окружності плеча на 40%. Центр гумової частини манжети повинен розташовуватися над плечовою артерією, а гумова трубка, що з'єднує манжету з апаратом і грушею - латеральне по відношенню до пацієнта.
3. Для вимірювання AT використовується ртутний, добре відкалібрований анероїдний або ж електронний манометр. Ртутні манометри є найбільш точними та найменш піддаються декалібруванню, в порівнянні з іншими. Анероїдні манометри теж дозволяють точно виміряти AT, якщо калібрування проводять що півроку. Вони прості у користуванні та найбільш дешеві. Проте вони не використовуються у осіб із порушеною функцією китиці або із зниженням слуху. Електронні манометри найбільш пристосовані для вимірювання AT в домашніх умовах.
4. Осцилометричний метод вимірювання AT базується на визначенні осциляції артерії дистальніше манжети, що з'являються при випусканні з неї повітря. Осциляції починаються на рівні CAT і досягають найбільшої амплітуди на рівні середнього AT. ДАТ при такому вимірюванні є розрахунковою величиною і вираховується з показників систолічного та середнього AT.
5. Значення AT, отримані при застосуванні електронного манометра, дещо відрізняються від даних, які знаходять при використанні ртутного манометра. Зазвичай при цьому цифри CAT занижуються в середньому на 4 мм рт. ст., а ДАТ – підвищуються на 2 мм рт. ст. Різниця в даних CAT збільшується при вимірюванні AT в горизонтальному положенні, при цьому значення CAT, отримане за допомогою електронного приладу на 7 мм рт. ст. нижчі, ніж при вимірюванні ртутним манометром. Саме тому електронні манометри не використовуються для визначення ортостатичної реакції пацієнта,
6. Для вимірювання AT на зап'ясті необхідно акуратно накласти манжету, створити відповідне положення для руки пацієнта (датчик на рівні серця) і дотриматись стандартних умов при повторних вимірюваннях.
7. Розроблені та
є в продажі електронні вимірювачі AT
на пальці.
Вони працюють за принципом оклюзійної
плетизмографії, їх можна використовувати
для тривалого