4. Захист рослин від шкідників та збудників хвороб

Шкідники.

Попелиці. На ранніх стадіях розвитку у рослин уражуються верхня частина рослини, що призводить до скручування листя. Попелиці розвиваються на молодих рослинах особливо уражують нижню частину листка. Молоді бутони також можуть уражуватися, що проявляється у вигляді зелених плям, квіти теж частково уражуються. На лілеях можуть бути знайдені різні види попелиць, включаючи Neomyzus circumflexus.

Заходи захисту рослин: боротьба з шкідниками, які виступають в ролі переносників попелиць; щотижневе обприскування рослини різними інсектицидами ,щоб попередити звикання комах до препарату.

Лілійна муха . Багатоїдна комаха, личинки якої на більшості рослин мінують листки, утворюючи на верхньому боці покручені ходи. Заляльковуються, як правило, на нижньому боці листків під епідермісом. На лілеях личинки мухи здебільшого пошкоджують квіткові бруньки, що призводить до утворення повторних квіток.

Заходи захисту рослин: знищення бур янів як резерваторів шкідника; видалення у рослин пошкоджене листя та знищення їх; застосування інсектицидів.

Дзюрчала цибулева. При появі на ділянці рослин, які відстають у рості або з зів явними листками, а стебло легко відділяється від цибулини, у верхній частині можна виявити брудно-жовті безногі личинки завдовжки 10-11мм.-личинки мухи - дзюрчалки. Налічується декілька видів, які дуже схожі між собою на стадії личинки. Муха дає два покоління на літо: перше з являється у червні, друге в серпні.

Заходи захисту рослин: Перед посадкою протруювання цибулин інсектицидом. У період вегетації проти личинок поливають грунт навколо рослин розчином інсектициду.

Хризантемна та сунична нематоди. Комахи оселяються на бруньках, листках та квітах. Уражені рослини пригнічуються, відстають у рості, зацвітають, але не утворюють насіння.

Заходи захисту рослин: знезараження грунту, чергування рослин, боротьба з бур янами.

Кліщ цибулевий. Кліщі селяться на денці цибулини з часом уражують середину цибулини. Пошкоджені цибулини загнивають або всихають. Значної шкоди кліщ завдає цибулині під час зберігання.

Заходи захисту рослин: зберігання цибулин при належній температурі ( 2-5 С) та вологості повітря ( не більше 70%). Перед посадкою цибулини протруюють у інсектициді на протязі 30 хв.

Трипс вакунея. Комахи селяться на листках і цибулинах. Листя втрачає колір, деформується, скручується, цибулини починають загнивати. Зимує паразит поміж лусок цибулини.

Заходи захисту рослин: Перед посадкою цибулини протруюють у розчині інсектициду. В період вегетації рослини для захисту від комах обробляють інсектицидом.

Неінфекційні хвороби лілей. Виникають під впливом несприятливих грунтових та кліматичних умов. Тріщини на сте-блі і листках з являються внаслідок різкого зниження температури (до 3-5 С) під час вегетації. Краї листків буріють ,коли рослини вирощують на важкому і перезволоженому грунті, що спричинює «задуху» коріння. Розвиток бутонів «завмирає» за високої температури в період зберігання цибулин або під час вигонки

Грибкові захворювання. Пеніциліум. Під час зберігання уражені ділянки, спершу вкриваються білим, а потім пухнастим блакитно-зеленим грибком, можна побачити лусочки. Після першої стадії ураження та на протязі усього періоду зберігання зона враження гниллю буде постійно збільшується, навіть при низькій температурі (-2 С). В кінцевому рахунку інфекція може проникнути до базальної пластинки, що робить цибулину непридатною для вирощування, або уражує цибулину настільки що це призведе до надмірного відростання рослин. Хоча цибулини і вражені це не заважає росту рослин, доки базальна пластинка залишається не ушкодженою.

Причини появи збудників: інфекція викликається грибком Пеніциліумом та передається під час зберігання, коли грибок проникає у тканину через механічні пошкодження.

Заходи попередження захворювання: запобігати всиханню цибулин під час зберігання та зберігати при максимально низькій температурі (за рекомендаціями відповідно сорту); не висаджувати цибулини з пошкодженою базальною пластинкою; висаджувати уражені партії в ранні терміни, (з грудня по березень), оскільки розвиток рослин на початкових стадіях уповільнений.

Фузаріоз. У рослин уражених грибком цибулин та луски відстають у рості. Листя таких рослин має блідо-зелене забарвлення. Під землею на верхній частині та по бокам цибулинних лусок з являються коричневі плями, на яких розвивається гнилісний процес.

Причини появи збудника: Гниття цибулин та лусок викликається як через Fusarium oxysporum так і через Cylindrocarpon destructans. Ці грибки уражують підземну частину рослин з механічними пошкодженнями, як результат розщеплення цибулини та стеблових коренів із-за розмноження грибка. Грибки можуть передаватися на цибулину, але пагін та квіти також можуть заразитись з грунту.

Заходи попередження захворювання: лікувати підозрілий або заражений грунт використанням загального грунтового фунгіциду; партії заражені помірно .потрібно саджати як можна швидше при можливих низьких температурах грунту, підтримувати найнижчу можливу температуру грунту та в теплиці в період літнього культивування.

Ризоктоніоз. Якщо ураження незначні ,то пошкодження буде обмеженим до нижнього зеленого листя молодого пагона. На листі з являються вдавлені коричневі плями. Ураження в цілому не заважає рослині розвиватися, але з часом рослина починає відставати у рості та розвитку. Ріст сильно уражених хворобою рослин буде зупинений над землею, біле підземне листя та перше листя над землею почне загнивати або зів яне та осиплеться, залишаючи коричневі шрами на стеблі. Звичайно пошкоджується більш молоде листя та точка росту. У сильно уражених рослин, спостерігається слабкий розвиток стеблового кореня, що в свою чергу призводить до затримки росту та слабкого квітконосу або зовсім до його відсутності, так як цибулини починають всихати ще на ранній стадії розвитку.

Причини появи збудника: Хвороба викликається грибком Rhizoctonia solani який головним чином уражує рослину з грунту та найбільш активний у вологих умовах при температурі вище 15 С. Один і той же грибок може уразити велику кількість інших рослин.

Заходи попередження захворювання: дезінфекція ураженого грунту за допомогою грунтового фунгіциду загальної дії. Після дезінфекції потрібно уникати повторного ураження, особливо у літні місяці, коли температура грунту висока; якщо використання грунтового фунгіциду загальної дії неможливе, а попередні насадження показали вірогідність ураження, то перед посадкою проводиться обробіток потрібним фунгіцидом для боротьби з ризоктоніозом; доцільним є забезпечення швидкого розвитку пагонів; достатньо зволожувати грунт; висаджувати цибулини з здоровою кореневою системою; у літні місяці підтримувати оптимальну температуру грунту.

Фітофтороз. Стебло по забарвленню має від темно-зеленого до коричневого. Рослини з гниючою ніжкою (фітофтора) повільно зростають або передчасно в януть. Хвороба уражує рослину гниллю від основи стебла та розповсюджується у напрямку верхівки. Листя жовтіє та починає знебарвлюватися у основи стебла. Таке ураження м якою гниллю часто зустрічається на надземній частині стебла, що призводить до його приломлення .

Причини появи збудника : хвороба головним чином викликається грибком Rhythopthora nicotianae, але також може викликатися грибком Phytopthora parasitica. Хвороба виникає на грунтах після культивації гербер, та може залишатися в більшості грунтів на протязі років. Дуже вологі грунти та грунти, з високими температурами (вище 20 С), сприяють розвитку цієї хвороби.

Заходи попередження захворювання: проведення загального обробітоку інфікованого грунту; додатковий обробіток грунту або використання під час культивації фунгіцидів призначених для боротьби з пітіумом також є ефективним методом боротьби гниттям ніжки; сприяти найшвидшому висиханню рослин після поливу.

Ботрітіс. Поява на листі маленьких темно-коричневих крапок діаметром 1-2 мм. У вологих умовах вони швидко переростають в круглі або овальні чітко очерчені плями, які можна спостерігати з обох сторін листа. Уражена тканина поступово відмирає. Інфекція починає розвиватися з середини листка, а також по його краям,після чого рослина деформується або відстає у рості. Розкриті квітки особливо чутливі до інфекції, при інфікуванні з являються сірі, водянисті круглі плями, які називають «вогняними».

Причини появи збудника : ураження звичайно викликає Botrytis elliptica. У вологих умовах гриб виробляє спори, які швидко поширюються за допомогою вітру та дощу на сусідні рослини. Спори не розмножуються на сухих рослинах, які по цій причині залишаються неінфікованими.

Заходи попередження захворювання: при виникненні підозри відносно інфекції, доцільне часте обприскування різнорідними фунгіцидами на ранніх стадіях розвитку та перед цвітінням рослин .

Вірусні хвороби лілей

Характерними зовнішніми ознаками вірусних захворювань є мозаїчне листя, некротичні плями, просвітлення білих жилок ,кільцева і крапчаста плямистості, хлороз та деформація листків, карликовість рослин. Усі віруси , які зустрічаються на лілеях поділяють на дві групи: спеціалізовані (уражують лише на лілеї) і ті, що уражують багато видів рослин. До першої групи належать вірусна мозаїка лілей, яка проявляється спочатку на верхніх молодих листі у вигляді блідо-зелених смуг біля жилок, пізніше смуги збільшуються та некротизують. Вздовж середньої жилки листкова пластинка деформується, на квітках з являється крапчастість, пелюстки закручуються та не розкриваються. Ріст рослин припиняється. Вірус розетковості лілей спричиняє деформацію і сильне закручування листків донизу, вкорочення міжвузля, утворення дрібних та тріщинуватих цибулин.

При латентному вірусі лілей, на листках паралельно жилкуванню утворюються спочатку хлоротичні, потім –сірі або коричневі вдавлені плями які мають вигляд некрозів. Листки закручуються, квітки деформуються, дрібнішають, припиняють розвиток. У лілей, уражених вірусом кільцевої плямистості, на листі утворюються темні кільця, які з часом некротизують. Ріст рослин зупиняється, стебла деформується.

Заходи захисту. У загальній системі захисту лілей від вірусних захворювань т виділяють комплекс профілактичних заходів: дотримання правил карантину рослин, регулярне (раз на 7-10 днів) ретельне обстеження лілей з метою своєчасного виявлення хворих рослин і видалення їх з теплиці; необхідне дотримання просторової ізоляції; вирощувати лілеї на високому агрофоні ; систематичне знищення бур янів – резерваторів інфекцій, попелиць, цикад та інших шкідників-переносників вірусів.

Висновки

В результаті проведеної роботи можна зробити наступні висновки :

1. В ході роботи досліджено 10 сортів лілей, які згідно класифікації належать до наступних груп : Азіатські гібриди, ЛА – гібриди та Орієнтали.

2. В залежності від терміну посадки та сорту період від висадки цибулини в грунт до зацвітання становить у азіатських гібридів 60 днів, для орієнталів 110 – 140.

3. Лілеї висаджують безпосередньо в грунт з використанням субстрату (торфокомпост з добавкою 30% сипучого піску) та в горщики діаметром 18 см , субстрат той – же. Результати по якості зрізу та його кількості з одиниці площі суттєво не відрізняються.

4. Найбільш короткий термін від посадки до цвітіння - 60днів виявлено у сорту «Loretto» групи азіатських гібридів, найдовший - 140 днів у сорту «Casablanca» групи орієнтальних гібридів.

5. Азіатські гібриди менш вибагливі при вирощуванні та більш стійкі при транспортуванні.

Список використаної літератури :