Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лісовий розсадник (метод КП)

.pdf
Скачиваний:
67
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
1.52 Mб
Скачать

 

УКРАЇНА

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

I'

Навчально-науковий інститут лісового і

садово-паркового господарства

 

if

Лісогосподарський факультет

Кафедра лісових культур

 

ЛІСОВИЙ РОЗСАДНИК

Методичні поради з курсового проектування для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр" зі спеціальностей: 7.130401 - „Лісове господарство" 7.130402 - „Садово-паркове господарство"

Київ - 2003

УДК. <30*232.32(031)

У методичних рекомендаціях наведено поради стосовно опрацюванні та написання окремих розділів курсового проекту, а також основні довідкові та нормативні матеріали.

Рекомендовано Методичною комісією навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного аграрного університету

Укладачі: В.М. Маурер, M.L Гордієнко, Ф.М Бровко, В.Е. Озадовський

Рецензенти: Штофель М.О. ЗібцевСВ.

Навчальне видання ЛІСОВИЙ РОЗСАДНИК

Методичні поради з курсового проектування для студентів

освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр" зі спеціальностей:

7.1304.01 - „Лісове господарство" 7.1304.02 - „Садово-паркове господарство"

Укладачі: Маурер Віктор Мельхіоровим Гордієнко Михайло Іванович Бровко Федір Михайлович Озадовський Валерій Віталійович

2

ПЕРЕДМОВА

Сьогодні в підприємствах Держкомлісгоспу України функціонує понад 1400 постійних і тимчасових розсадників загальною площею близько 6,5 тис. га. За звітними даними площа посівних відділень становить 1365 га, шкідошх відділень - 675» плантацій - 744 га закритого грущу - 1 1 га. В розсадниках щорічно вирощуєш;* понад 440 млн. шг. сіянців і 15 млн. шт. саджанців, близько половини з них - шпилькові.

Подальше збільшеная виробництва садивного матеріалу, покращення Його якості, розширення видового асортименту і підвищення ефективності лісового розсадкицгва потребує всебічного врахування сучасних обсягів лісокультурних і лісомеліоративних робіт, особливостей економіки галузі і народного господарства, ширшого застосування добрив і хімічних препаратів для боротьби з бур'янами, збудниками хвороб і шкідниками.

Особливо важливого значення набувають іцітанкя проектування планування, організації і матеріально-технічного забезпечення робп: з вирощування садивного матеріалу в лісових розсадниках, вирішення яких на належному професійному рівні неможливе без глибоких спеціальних теоретичних знань і певних практичних навичок.

Методичні рекомендації до курсового проектування з лісового розсадника розроблене відповідно до типової програми дисципліни курсу в межах бюджету робочого часу передбаченого навчальним планом. Враховано діючі положення та норматиаво-довідкові матеріали, які визначають особливості проектування і функціонування лісових розсадників України, сучасні типові проекти, а також багаторічний досвід кафедри щодо вдосконалення курсового проектування.

Рекомендації покликані допомогти студентам оволодіти методи* кою проектування лісових розсадників, виконаній інженерних розра- хунково-графічних робіт і обгрунтування запроектованих заходів.

Однак методичні рекомендації не е посібником, що містить усі необхідні для розробки курсового проекту відомості та матеріали. Під час обгрунтування та складання організаційно-господарського плану розсадника важливим є використання фахових підручників, спеціальної наукової літератури, а також діючих норативнодовідкових матеріалів

Автори наперед вдячні за критичні зауваження та слушні пропозиції стосовно покращення та вдосконалення методичних рекомендацій.

з

І.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Мста п завдання курсового проектування

Розробка проекту постійного лісового розсадника - це особливий вид навчального процесу, шо спрямований на підготовку висококваліфікованих спеціалістів лісового господарства. Робота над ним допомагає студентам розвивати уміння самостійнотатворчо працювати і одночасно закрішновати теоретичні знання та набувати досвід щодо їх застосування для вирішення конкретних практичнихзавдань.

.с-- Під час курсового проектування студенти знайомляться з виробничоюдальністюта особливостями роботи постійних лісових розсадників, дбскоиальио вивчають технологію виробництва садивного матеріалу в одній з лісорослинних зон України.

Навчити студентів приймати правильні, науково обгрунтовані ріш^ння в процесі розв'язання організаційних і агротехнічних питань, кваліфік^вайо виконувати інженерні розрахую» та вміло користуватись нейбйднрю довідковою літературою і нормативними матеріалами ' іавдаінгія курсового проектування.

"ґрунтовне засвоєння принципів і методики проектування лісовихрозсадників має дуже важливе значення для майбутніх фахівців лісового господарства, оскільки більшість них на виробництві будуть вирішувати' практичні питання лісокультурного виробництва і, зокрема,' діяльності лісових розсадників з вирощування лісового і декораційного садивного матеріалу.

 

1.2, Структура курсового проекту

 

'

йайисайкя вдсоеюго

тірбекту рекомендується

структура

іШсШалйю ' наближена до

"реальної структури

проектів

оргайізаУІіЬїо-'господарських планів постійних лісових розсадників, які розробляються державним проектио-виршукувальиим інститутом лісового господарства „Укрдіпроліс". Реальні проекти складаються із вступу і трьох частин (перша містить загальні відомості про розгадник, друга - запроектовані заходи з виробництва садивного матеріалу, а третя - розрахунки витрат пов'язаних з оснащенням розсадника, виробництвом продукції та рентабельності діяльності).

- Пояснювальну записку та розрахункову частину курсового проекту доцільно викласти у такій послідовності:

Титульна сторінка Проектне завдання Зміст

Вступ (передмова)

Розділ L Загальні відомості про лісовий розсадник, природні та економічні умови району діяльності.

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника. ,

Розділ 3. Основи агротехніки.

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу.

Розділ 5 Оргаиізаиція й охорона праці. Список використаних джерел інформації.

Додаток

У разі необхідності або під qac розробки реального проекту його структуру, за погодженням з керівником проектування, можна змінити.

1.3. Основні правила оформлення та 'Написання курсового

проекту Курсовий проект з лісового розсадника розробляється кожним

студентом за індивідуальним завданням. Дня написання використовуються стандартні аркуші паперу формату А4. З лівої сторони необхідно залишати вільне поле шириною 35 мм, з правої - 10 мм, а зверху та знизу - по 20 мм.

Текст пояснювальної записки проекту та розрахункова частина, подається відповідно до вказаної раніше структури. Основною рубрикою тексту е розділ. Нумерація розділів наскрізна. Після номера розділу ставиться крапка. Параграфи нумеруються в межах кожної глави. Номер параграфа складається з номера розділу та номера параграфа, які розділяються крапкою. Наприклад; Роздої 4. Основи агротехніки. 4.1. Особливості вирощування сіянців. Заголовки розділів і параграфів пишуться чорною тушшю з використанням стандартного шрифту (при рукописному оформленні) або виділяються шрифтом більших розмірів (у разі комп'ютерного набору тексту).

Підкреслювати заголовки та розривати перенесенням окремі слова в них забороняється.

Пояснювальна записка - важлива складова частина курсового проекту. Її зміст свідчить про рівень розуміння студентом поставлених завдань, ступінь оволодіння ним методів та способів їх розв'язання, вміння висловлювати свої думкитасудження. За змістом і характером подання матеріалу записка повинна бути не описовою, а обґрунтовуючою. У ній даються необхідні пояснення, описуються та обґрунтовуються запроектовані заходи, наводяться використані для обгрунтування літературні джерела. Матеріал пояснювальної записки

9

слід викладати точно і лаконічна з використанням прийнятої лісохультурної термінології.

Таблиці, наведеш в пояснювальній записці, повинні бути пов'язані з її текстом. Посилання на них слід робиш так, щоб не повторювався заголовок, Наприклад: У табл. 2.3 проаналізовано (показано) ; дані ..... що наведено у табл. 2.3. Номер таблиці складається- з номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Наприклад: 2.3 (третя таблиця другого розділу). У тексті наводиться аналіз табличних даних.

Подібні вимоги висуваються і до іншого ілюстративного матеріалу (графіки, рисунки тощо), який містяться в пояснювальній записці курсового проекту. Кожний графік (рисунок) нумерується (Рис. 4.1) і після кожного номера пишеться його назва. У тексті обов'язково має бути посилання на нього.

Усі сторінки курсового проекту нумеруються. Першою сторінкою вважається титульна сторінка, другою - проектне завдання, третьою - зміст, на четвертій починається вступ або передмова. На перших трьох сторінках номер не ставиться.

Етикетка розміром 130x90 мм і титул (формат А4) оформляється ст&цявртним шрифтом. Зразок оформлення наведено додатку у 1.

Інші пояснення стосовно оформлення га написання курсового проекту даються керівником курсового проектування.

План розробки проекту Під час розробки курсового проекту доцільно дотримуватись

такої послідовності.

1.Написати перший розділ пояснювальної записки.

2.Визначити оптимальні для конкретних грушово-кліматичних умов сівозміни, схеми висіву насіння та розміщення садивних місць у шкільному відділенні розсадника.

3.Визначити площу виробничих частин розсадника та здійснити розбивку полів сівозміни в межах земельної ділянки, що відводиться під розсадник.

4.Розробити робочий проект плану організації території розсадника та визначити площу допоміжних частин. Написати другий розділ. Оформити належним чином план організації території розсадника.

5.Визначити потребу посівного та шкільного відділень у насінні та садивному матеріалі. Визначити їх вартість. Написати третій розділ.

6.Розрахувати щорічні виробничі виграти на вирощування са-

в

дивного матеріалу. Визначити вартість допоміжних матеріалів,

7.Скласти калькуляцію виробничої собівартості садивного матеріалу та план реалізації продукції розсадника.

8.Написати розділи 4 та 5.

9. Скласти перелік використаних літературних джерел. Оформити проект в цілому.

Методичні рекомендації та поради стосовно подання окремих частин проекту наведені нижче.

2. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВПОРЯДКУВАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ПРОЕКТУ

2.1. Вступ (передмова)

У вступі до курсового проекту відмічається'значення вирощування лісового садивного матеріалу для лісової галузі, наводяться актуальні завдання та проблеми; що стоять перед лісовим господарством в даний час і на перспективу. Дається jcoponca характеристика особливостей вирощування садивного матеріалу в районі діяльності розсадника та мета написання itypcosofo проекту. За обсягом вступ не повинен перевищувати 2 сторінки.

2.2. Розділ 1. Загальні відомості про лісовий розсадник, природні ті економічні умови району діяльності.

Перший розділ складається з таких параграфів:

1.1.Підпорядкування та місцезнаходження розсадника

1.2.Природніумови

1.3.Економіка району

1.4.Висновки

У параграфі 1.1„Підпорядкування та місцезнаходження розсадника" вказується приналежність, відомча форма власності, адміністративно-територіальне рсшшувдыйЗР^юзсадника, а також інші загальні відомості відповідно до додатка l j

Під час написання параграфа^ЛЛ „Природні умови"

характеризуються лісорослинна зона, кліматичні умови рельеф, ґрунти та гідрологія району розташування лісового розсадника. Для характеристики клімату використовуються дані стосовно температурного і вітрового режиму району, кількості опадів та їх розподілення за місяцями року. Дані наводяться відповідно до додатка 3. Далі описується макрорельєф району та елементи рельєфу на території майбутнього розсадника. Якщо розсадник проектується на схилі, то вказується його експозиція та крутизна. Гідрологічні умови

характеризують дані глибини залягання фунтових вод, ступінь їх мінералізації, наявність джерел водопостачання, придатних для зрошення та їх віддаленість від розсадника. Характеризуючи грунти, слід вказати, в якій природній зоні проектується розсадник, описати типи грунтів, що розповсюджені на території розсадника, доти оцінку придатності цих ґрунтів для вирощування лісового садивного матеріалу. Необхідно також охарактеризувати видовий склад і ступінь розвитку бур'янів та іншої трав'яної рослинності в межах ділянки, що відводиться під лісовий розсадник.

У параграфі 1.3 „Економіка району" наводяться дані стосовно економіки району, діяльності розсадника, характеризуються основні галузі народного господарства, вказується лісистість району обсяг лісокультурних робіт, їх направленість і забезпеченість садивним матеріалом; відмічається зв'язок лісового господарства з провідними галузями народного господарства, наявність та стан шляхів транспорту, можливість забезпечення розсадника робочою силою, манганами та знаряддями.

Заключения щодо доцільності створення розсадника в підприємстві, та узагальнена оцінка природних і економічних умов з точки зору їх сприятливості вирощуванню лісового садивного матеріалу приводяться в параграфі 1.4 "Висновки".

2.3. Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника.

Розділ 2. Складається з таких параграфів:

2.1.Технічнезавдання

2.2.Характеристика ділянки, відведеноїпідрозсадник

2.3.Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

2.4.Організація територіїрозсадника

2.5.Споруди, обладнання та оснащення

--.-л"Технічне завдання"(2.1.) розсадника розробляється з урахуванням індивідуального завдання на курсове проектування і оформляється відповідно до додатку 4.

"Характеристика ділянки, відведеної під розсадник" (параграф 12.), викладається в такій послідовностікатегорія площі (зруб, сільськогосподарські угіддя тощо), рельєф, грукт, глибина залягання ґрунтових вод, геоботанічна характеристика бур'янів та

..іншої трав'янистої рослинності, зараженість фунту збудниками грибкових захворювань та ентомологічними шкідниками, угіддя, що оточують розсадник. На зрубах додатково вказується рік і сезон рубки склад зрубаного деревостану, кількість пнів на 1 га та їх середній

діаметр. Під час описування ділянок, що вилучені із тимчасового сільськогосподарського користування, додатково вказується його тривалість і попередня сільськогосподарська культура. За об'єктивними даними, що характеризують площу, визначаються можливість створення розсадника та заходи щодо організації території, підвищення родючості фунту тощо.

У параграфі 2.3 наводяться розрахунки продукуючих і допоміжних частин розсадника. Під час визначення площі посівного відділення вихідними даними є планове завдання на щорічний відпуск сіянців (за породами та віком); плановий вихід сіянців з одиниці посівної площі;, прийняті схеми сівозмін і висіву насіння. Плановий вихід сіянців, береться відповідно до діючих нормативів для окремих лісорослинних зон (додаток 5). Схеми висіву приймаються з урахуванням передового досвіду, особливостей вирощування сіянців окремих порід, природнихумов і знарядь, що застосовуються.

Площа посівного відділення (у розрізі порід і в цілому для розсадника) визначається зарозрахунковою таблицею такоїформи:

 

 

Терпін

Щорічний

(ількісгь

Схема

Плода посівного

Назва

ЕШрОЩу

ГОКНОВНЙ

 

відділення,»

-ванні

відпуск

ю ш у

гасіння,

 

 

щоріч-

ІЛ

породи

пвозмші,

ЗЯГШЕг

одного

СІШЗІ&,

СННЩ&,

ного

 

 

№.

см

на

поля

 

 

років

тне. шт.

іюсЬу

 

 

 

 

 

 

1 • 2

3

4

5

б

7

8-

9

1.

Липа дріб-

1

1200

3

30*30х

9.0

3.0

3.0

30«60

 

нолиста

 

 

 

 

 

 

2Дуб звичайний

3

 

4

XXX XXX XXX

Усього

Вихідні дані для заповнення стовпців 2,3 і 4 беруться з проектного завдання. У стовпці 5 вказується кількість полів у запроектованій сівозміні, а в 6 - прийнята схема висіву насіння.

Загальна площа посівного відділення (стп. 7) визначається за формулою: а) для стрічковихпосівів

S NxB хК

"СхД

де S„ - площа посівного

відділення окремої породи, м2;

N - кількість сіянців,

які щорічно продукуються (планове

 

9

в

завдання), шт.; В - ширина посівної стрічки плюс ширина міжстрічкової

відстані, м; С - плановий вихід сіянців з їм посівної борозенки, шт.;

D - кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

К - коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів у прийнятій сівозміні до кількості полів, які щорічно відводять ПІД посів даної породи.

Плановий вихід сіянців з 1 м посівної борозенки береться з додатку 5.

6) для рядкових посівів

с

де А - відстань між посівними рядками, м. Решта позначень такі ж самі, як і в попередній формулі.

Площа одного поля сівозміни (стп. 8) визначається шляхом ділення загальної площі посівного відділення даної породи (стп. 7) на кількість полів у сівозміні (стп. 5); площа, щорічної сівби (стп. 9) - як добуток площі одного поля сівозміни (стп. 8) на кількість полів, що засіваються щорічно. Наприклад, при трипільній сівозміні у випадку вирощування однорічних сіянців щорічно під посів відводиться два поля, а при вирощуванні: дворічних - одне.

Площа шкільного відділення розраховується виходячи з планового завдання на щорічний відпуск саджанців, схеми посадки та прийшлої сівозміни за такою формою 2.

Стп. 2,3 і 4 заповнюються даними з проектного завдання. Відпад саджанців за період їх вирощування у шкільному відділенні (стп. 5) умовно приймають у таких межах: для плодових - 20%, для деревних - 15% від загальної кількості, передбаченої дня щорічного відпуску (стп. 4). У стп. б вказується кількість рослин, що необхідно висадити в шкільне відділення (стп. 4+стп. 5); у стп. 7 наводиться схема розміщення сіянців (живців) у рядках та між рядками. За схемою розміщення рослин встановлюється площа живлення одного саджанця (стп. 8). Площа одного поля сівозміни визначається як добуток площі живлення одного саджанця (стп. 8) на їх загальну кількість (стп. б). У стп. 10 вказується кількість полів у прийнятій сівозміні. Загальна площа плодової та деревної шкілки (стп. 11) визначається за формулою:

10

2. Розрахунок площі шкільного відділення

 

 

 

 

 

ОИ и

«

 

*

X

Площа, к1

>>

 

 

 

Р

ї ї

 

 

 

 

 

 

 

 

1-а

 

 

»

 

 

 

 

 

 

• і і

 

 

 

 

 

 

 

! ї

щ

Назва

і *

*

5

 

 

 

 

I

 

- в,м»

 

 

 

 

 

 

 

 

ПП

породи

i**

tО

л

в

н

 

к

живленая

І ' в

л Я

 

а В

"

1

 

 

 

 

 

§•«

I

f

h

l l

 

1

і

 

в »

.кf tо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

я

 

i s

с "

| 1

 

 

Н

 

 

 

 

 

X

 

•S'3

 

 

 

 

 

и

в

 

к

и

 

 

 

£

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Г

 

 

 

 

1

2'

3

 

4

 

5

 

б

7

8

9

10

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Деревна (декоративна) шкілка

 

 

 

1

Ялина

4

 

44

6.6

50600

11,0*0,5

0,5

25300

5

12,6

2

1 Вишня

 

 

22

 

Плодове, шкілка

 

 

 

 

2

 

4,4

26400 1 0.9*0.' 0,36

9504

4

3,8

 

Усього по

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16,4

 

відділенню

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S^NxPxK^r^S^O-

де S - загальна площа, га

N - загальна кількість щорічно висаджуваних рослин, urr, Р - площа живлення одного саджанця, м2;

К- кількість полій у сівозміні.

Увипадках, коли передбачається застосування складних сівозмін і щорічно під посадку відводиться кілька полів, коефіцієнт К набуває вигляду

. X

де Кічисло полів у сівозміні, шт.;

X - число полів, на яких щорічно висаджуються рослини, шт. Площа маточної плантації визначається відповідно до

розрахункової таблиці згідно форми 3.

Розміщення рослин на плантації в рядку і між рядками (стп. 2 і 3) встановлюється з урахуванням особливостей вирощування породи та наявних засобів механізації. Кількість рослин, необхідну для висаджування на 1 га (стп S), визначають шляхом ділення його площі (у и1) на площу живлення однієї рослини. Вихід живців з одного куща (стп. 6) умовно приймається для тополі в межах.20-25 шт., для верб усіх видів 40-50 шт. Плановий вихід живців з 1 га плантації (стп. 7) розраховується як добуток кількості рослин на 1 га (стп. 5) на число

її

3. Розрахунок площіматочноїплантації

 

Розміщення

 

 

 

Плановий

 

 

 

 

вихід

 

рослин на

Площа

 

 

Кіль-

живців 1

 

площі, Ы

 

жнвяен-

Наш

1 І

я

кість

к

 

 

нх од-

 

 

 

 

 

а

 

поро-

рядкуу '

 

ніс! рос-

рослин

s

u

ди .

Л

 

лини,

на 1 га,

3

 

 

 

2

 

 

а. -. - м1

шт.

.3-

 

 

 

X '

 

 

s

з

1

2

3

••

4 •

.. '6

7

Топо-

 

 

 

 

 

 

 

ву

0,5

1.0

'

0,5

20000

25

500

ля

 

 

 

 

 

 

 

........

Усього

а

 

- Площа, та

* з?

 

 

я

 

а х і*

 

S g g

.

ІІОЛ

 

* S

 

" S o

 

ЗМІННОГОі

 

Й "

 

о

s i s

 

й

 

 

 

1

И

 

ч

*

5 «

 

в

 

г

 

9 10

11

80 0,16 Мб 0,32

X X X

живців, які одержують з одного куща (стп. б), Для визначення площі плантації (стп. 9) необхідно плановезавдання на заготівлю живців (стп. 8) розділити на їх плановий вихід з 1 га (сгп. 7). Під змінне поле (стп. 10} відводиться така сама площа, як і під плантацію (спт. 9).

У параграфі 2.4. "Організація території розсадника"

наводяться дані щодо розробки та обгрунтування плану розміщення продукуючих і допоміжних частин розсадника. На плані організації території розсадника передбачається найбільш доцільне розміщення посівного та шкільних відділень, маточних насаджень, господарської ділянки, доріг, лісосмуг тощо.

Розміщення продукуючих частин на території розсадника здійснюється з урахуванням родючості грунтів, рельефу, глибини залягання ґрунтових вод, наявності джерел водопостачання. Під посівне відділення виділяють кращі ділянки, захищені від вітрів, з найродючишими грунтами та рівним рельєфом. Понижені ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод відводяться під плантації та насадження. Решта території використовується під шкільні відділення, господарську ділянку й інші виробничі та допоміжні частини розсадника. На ділянках, які виділені під посівне та шкільне відділення, нарізаються поля сівозмін прямокутної форми із співвідношенням сторін у межах і :2+1:4.

Дороги на території розсадника впорядковуються з метою забезпечення вільного доступу машин і знарядь до кожного поля. Основні, окружна та магістральна дороги повинні забезпечувати можливість розвороту машин та агрегатів, тому їх ширина має бути в

межах 8-12 м. Другорядні (міжпольові) дороги шириною 4-6 м нарізаються вздовж довгих сторін полів і використовуються для проїзду машин та агрсгатів в одному напрямку.

Під господарську ділянку відводиться іиюща в межах 0,5-1,0 м га, яка з продукуючими та допоміжними частинами сполучається сіткою основних доріг. Вона розподіляється на виробшчий та житловий сектори. У виробничому секторі розміщується контора, приміщення для зберігання та стратифікації насіння, гараж, намет для інвентаря та знарядь, склади й інші приміщення виробничого призначення. У житловому секторі будують житлові будинки, а при нестачі коштів - гуртожиток для робітників і службовців розсадника.

Для захисту полів розсадника від несприятливо! дії суховійних вітрів створюють лісові смуги. Закладаються вони по периметру розсадника із зовнішньої сторони окружної дороги, а іноді в межах виробничих відділень (при їхній значній площі). Лісосмуга створюється із швидкоростучих порід за деревно тіньовим типом змішування з 3-5 рядів. Відстань між рядами приймається 1,5-2 м, а ширина закрайок-1,0 м.

Живопліт (огорожа) закладається з зовнішньої сторони лісосмуги на. відстані 1,5 м від її крайнього ряду. Вважається достатньою посадка 1-2 рядів чагарника. Відстань між рядами приймається 0,5-1,0 м, а у ряду - 0,3-0,4 м. Живопліт виконує функцію захисту розсадника від проникнення на його територію домашніх та диких тварин.

План організації території виконується у певному масштабі (1:500+1:5000) оформляється відповідними підписами і експлікацією (додаток 6). Попередньо продукуюча та допоміжна частини розсадника викреслюються на аркуші міліметрового паперу. Потім на плані визначаються розміри допоміжних частин та обчислюється її площа за такою формулою:

4. Розрахунок площі допоміжних частин розсадника

Назва допоміжної частини

Розмір, м

1 ІЇЛО- 1

пп

довжина

ширина

ща, та

 

1

2

3

А

s

1.

Дороги: в)магісіральиа

200 .

10

од

 

біоіфужна

2300

10

2,3

 

в^основна '

S50

10

0,8

 

г)допоміжна

2S50

5

1,3

 

Усього доріг

 

 

4,6

2.

Лісова смуга

2300

7

1,6

3.

Господарська діланка

70.

80

0.6

4.

Запольна ділянка

200

6S

ЦЭ

 

 

із

 

 

12

Продовження форми 4

1

2

 

3

 

4

5

5.

Дослуща ділянка

 

75

 

65

0,5

6

Дендрарій

 

75

'

, 25 -

. ОД

7. ,

Огорожа

.

2300

0.5

0,2

В

Водоймище

 

-

 

 

.

9

Інші діЛижи

.

- .

 

 

Усього

 

 

 

 

9,0

Загальна площа розсадника складається з площ продукуючої та допоміжної частини за такою формою:

5. Розподілення тощі розсадника за видами користування

 

 

Кількість

Площа, пі

Назва господарської ч а с т а я

н о ш у

ОДНОГО

 

пп

сівозміні,

загальна

 

 

 

 

 

шт.

воля

 

1

2

 

4

 

 

3

5

1.

Посівне відділення

[. Продукую»» частина

 

 

 

3

3.70

11.1

2.

Шкільне відділення:

 

5

2,53

12,6

а) деревниОюкоратявна) шкілка

 

 

 

3.

б) плодова шкілка

 

4

0.95

3.8

Маточна плантаці ї

 

2

0Д6

03

 

Усього

II. Допоміжна частина

 

27,8

4.

Дорога

 

 

 

 

 

4.6

5.

Господарська ділянка

 

 

 

0.6

6.

Залольна дішгака

 

 

 

1.3

7.

Дослідна ділянка

 

 

 

0.5

8:

Дендрарій

 

 

 

од

9

Водоймище

 

 

 

 

10

Огорожа

 

 

 

0,2

11.

Лісова смуга

 

 

 

1.6

12

Інші ділянки

 

 

 

 

 

Усього

 

 

 

9,0

Загальна площа розсадника

 

 

 

36.8

 

 

 

 

 

У параграфі 15 наводиться перелік (ф. 6) та обґрунтовуюся потреби розсадника у спорудах та обладнанні для забезпечення його нормальної виробничої діяльності. Будівництво капітальних споруд здійснюється за спеціальними типовими проектами. Найрозповсюдженіші споруди та номери їх типових проектів наведено в додатку 7.

і*

б. Перелік адмщктрапшно-віфобничих приміщень та споруд

Мі

Іїазва споруди

Номер гайового

Кількість,

Вартість побудсьи

пп

 

лооекту. мана

шт.

провгц.тнс. грн,

1

2

3

' 4

5

\.

Адміністративне

411-1-18

 

. 1

прнміщсши Гконтооаі

 

 

 

 

 

N.

 

 

 

 

Постійні лісові розсадники забезпечуються машинами, механізмами знаряддями й обладнанням відповідно до видів механізованих робіт і технології виробничих процесів. Орієнтовний перелік машин, механізмів, знарядь, допоміжного протипожежного обладнання й інвентаря наводиться в додатку 8. Виходячи із запроектованих обсягів робіт по вирощуванню садивного матеріалу складається перелік необхідною обладнання для розсадника за такою формою:

7. Перелік обладнання, інструментів та інших матеріалів

Назва обладнання,

 

Кількість,

Ціна за

Загальна

знарядь, істру-

Призначення

одиницю,

вартість,

tin

кенгів, матеріалів

 

шс.

грЯ

грн

1

2

3

4

5

б

 

 

Комплекс робіт на

 

 

 

1.

Трактор МТЗ-82

ділянках відкритого

 

 

 

 

 

грунту

 

 

 

N

 

 

 

 

 

2.4 Розділ 3. Основи агротехніки У цій частині пояснювальної записки вказуються і

обірунтовуються запроектовані заходи, що спрямовані на формування та підтримання сприятливого ґрунтового середовища для вирощування лісового садивного матеріалу. Ці умови створюються і підтримуються за рахунок комплексу організаційних та агротехнічних заходів які включають меліорацію і первинне освоєння земель (осушення, вапнування, гіпсування, очищення від пнів); застосування науково обгрунтованої схеми сівозмін і системи добрив; регулярне штучне зрошення в зонах недостатнього зволоження, а в інших зонах проведення зрошень у волого дефіцитний період вегетації; застосування відповідних конкретним грунтово-клімагичннм умовам і прийнятій сівозміні обробітку груніу; систематичне знищення бур'янів, шкідників і збудників грибкових захворювань.

15

Розділ має такі параграфи;

 

 

3.1 Проект aeo3*UHj/^'

/

 

±їг1.

Тоапо5арШ(івцмоги до сівозмін Nr

 

.

3.1.2. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

vj <1^

3.2" Обробіток ґрунту .

 

 

3.2.1. Первинне освоєння площі

 

 

3.22

Системи основного обробітку грунту в полях сівозмін

та їх. обгрунтування

3.3.Система застосування добрив

3.3.1.Запроектована система добрив та Побґрунтування

3.3.2.Види дози, терміни та технологія внесення добрив

У параграфі 3.1. »Проект сівозмін" вказуються вимоги до сівозмін розсадника, з урахуванням грунгово-кліматичних умов, фізичних і хімічних властивостей ірунту, його засміченості, зволоженості тощо (3.1.1. Господарські вимоги до сівозмін). У цьому пІдпараграфі характеризуються особливості сівозміни, які забезпечуються сприятливі умови дня вирощування й одержання високоякісного садивного матеріалу. У другому пІдпараграфі 3.1.2 наводяться схеми запроектованих нормальних і перехідних сівозмін для посівного відділення і шкілок розсадника та даються їх обгрунтування. ПІД час розробки перехідних сівозмін необхідно враховувати категорію відведеної під розсадник площі та її стан, а під час упорядкування таблиць нормальних сівозмін - планові завдання та господарські вимоги, які висуваються до них.

Сівозміни

повинні

' також забезпечувати

максимальне

використання

площі за

цільовим .'• призначенням.

Коефіцієнт

використання продукуючої частини " 'за цільовим призначенням підвищується шляхом поєднання в одній сівозміні порід з різними термінами вирощування. Так, за відповідно підібраною ротацією, в рамках однієї сівозміни можна вирощувати в посівному відділенні 1- 2-річні сіянці, а в шкільному - 2-4-річні саджанці. Для кожного відділення розсадника розробляються ротаційні таблиці нормальних сівозмін розсадника. У них вказується порядок чергування культур у полях сівозмін за роками на весь цикл (ротацію лівозміни). Форма ротаційних таблиць нормальних сівозмін наведена у додатку Перехідні таблиці приведення, полів розсадника до нормальної сівозміни (додаток 10) складаються для того, щоб у максимально короткі терміни перейти до прийнятої (нормальної) сівозміни. Розроблені таблиці нормальних і перехідних сівозмін разом з їх обтрушуванням наводяться у тексті пояснювальної записки.

У параграфі 3.2 „Обробіток ірунжу" описуються та 16

(

обґрунтовуються заходи щодо первинного освоєння площі, відведеної під розсадник (підпараграф 3.2.1), та системи обробітку ґрунту в полях прийнятих сівозмін (;підпараграф 3.2.2). Комплекс роба для первинного освоєння площі залежить від категорії вибраної земельної ділхкхн. Лісові розсадники закладаються иа лісових, цілинних, перелогових землях і на ділянках, що вийшли із сільськогосподарського користування. Освоєння лісових земель, де є пні, передбачає вирубування дерев порослі, чагарників, які залишились на ділянці, корчування та трелювання пнів, планування площі з наступною оранкою фунту чагарниковими плугами та одночасним боронуванням корчувальними боронами. Подальший обробіток фунту здійснюється весною наступного року і залежить від його стану. Шле можна залишати під чорним паром або використовувати для сівби сільськогосподарських культур. Так, иа бідних дерново-підзолистих грунтах Полісся України для вирівнювання агрофону фунту у перший рік після корчування пнів бажано провести люпинізацію полів (висівання люпину на зелене добриво), або зайняти площу для невиснажливого сільськогосподарського користування (вирощування невибагливих сільськогосподарський культур). .

У разі первинного освоєння перелогових земель, система обробітку залежить від видового окладу бур'янів. Tax, за наявності

. пирію лущать дернину на глибину 7-10 см у д вох напрямках, з появою пагонів проводять глибоку оранку (до 30 см), а в наступному році поля залишають під чорним паром із застосуванням гербіцидів. Після цього бажано висівати зернобобові і лише потому такі поля можна використовувати для вирощування садивного матеріалу. При, відсутності злісних бур'янів старі перелогові та цілинні землі обробляють за системою чорного пару, а землі, що вийшлн^-під сільськогосподарського користування - за зяблевою системою. ,

Обробіток фунту в полях сівозмін (підпарофаф 3.2.2) включає основний і передпосівний обробіток. Система основного обробітку фунту визначається прийнятою сівозміною. Так, у Поліссі на бідних

піщаних грунтах, при трипільній сівозміні, у посівному відділенні поле, що призначене для висівання люпину, обробляється до наступної сівби за системою сидерального пару, а поля, що вийшли з- під одноабо дворічних сіянців - за зяблевою. Система основного обробітку фунту складається з комплексу агротехнічних прийомів, до яких належать лущення, оранка, культивація, боронування тощо. Для посівного та шкільного відділень розсадника описуються й обфуктовуються запроектовані системи основного та передпосівного (передсадивного) обробітку фунту з переліком агротехнічних прийо-

17

-мів, термінів і технології їх виконання,

Упараграфі33 „Система застосування добрив" проектується

йобґрунтовується система добрив, наводеться види добрив і дози їх внесення. Основою, побудови такої системи є особливості розвитку і живлення вирощуваного садивного матеріалу та наявність елементів мінерального живлення в ґрунті. Раціональна система застосування добрив. у розсадниках, як правило, має три складові: основне (допосівне) добриво, доза якого вноситься під основну оранку; припосівне (передсадивне) добриво, що вноситься безпосередньо у

зону, висіву або садіння; пісдяпосівне добриво - підживлення рослин у

. період вегетації. Ефективність дії добрив підвищується, коли повна доза вноситься у таких співвідношеннях: у вигляді основної дози - NwePajKw; У вигляді передпосівного - Р; у вигляді підживлення - NiftPi/gKieПри внесенні тих чи інших видів добрив потрібно враховувати агрохімічні аналізи фунтів до посіву (посадки) і в період росту сіянців і саджанців. Виходячи з прийнятої системи застосування добрив і характеристики фунту, вмісту елементів мінерального живлення в фунті, добираються види добрив, розраховуються дози та розробляється технологія їх внесення, дози внесення добрив розраховуються затакою формою:

Ваддобрию

Кіїшсіеіь

Норма внесет»добрив

Дюавне-

Площа

Шіребав

гш

 

ДІХИОІ

' вгол*сівозмін»

саюмдоб-

внесен-

Дофшвах

 

 

«човякиа

ДІЮЧОЮ рсчрютою,

риву т у т ,

ій доб-

. на всю

 

 

Добрямх

Лз

КГУГЕ

1

ю/га

рив, їв

площу, кг

 

 

 

с,

Q

 

 

 

1

2

3

 

(Си)

4

 

5

б •

7

 

 

 

 

 

Посівне відшккня-Лиладрібволкта

 

 

1

Гнів

16

 

20

 

20

 

. 3,0

60т

2

Нвіркаа

*

"

-

-

 

• *

3

селітра

 

 

 

 

 

 

 

 

Суперфосфат

50

45

80

-

125

2 »

3,0

750

4

ЛСЩВІЙНИІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Калійнасіль

40

40

20

-

60

150

3,0.

450

Тощо

Для визначення потреби в добривах окремо за породами що вирощуються в розсаднику, можна використовувати орієнтовні норми, розроблені проф. ПГ.Кальним (додаток 15,16).

2.5.Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу

У цьому розділі у розрізі виробничих відділень розсадника окремо для кожної породи описується Й обґрунтовується технологічний процес вирощування садивного матеріалу, розраховується щорічні витрати, складається план реалізації продукції та. обчислюється економічна ефективність виробництва сіянців і саджанців.

Розділ складається з таких параграфів:

4.1. Особливості вирощування сіянців.

4.1J. Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвогоматеріалу.

4.1.2. Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянців. 4.2. Особливості вирощування саджанців деревних І плодових

порід.

4.2.1. Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілокрозсадника.

4.2.2.Агротехніка і виробничі витрати вирощування деревних (декоративних) саджанців.

4.2.3.Агротехніка і виробничі витрати вирощування плодових саджанців.

4.3. Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника.

4.3.1.Технологічна собівартість вирощування садивного

матеріалу.

4.3.2.Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців У підпараграфі 41.1 наводяться методи та технології

зберігання, підготовки насіння до сівби і розраховується кількість і вартість насіння (ф. 9), а також визначаються витрати на їх зберігання

іпідготовку до сівби (ф. 10).

9.Розрахунок кількості та вартості насіння

 

 

Норма ви-

Довжина

Потре-

Ціна 1кг

Вартість

 

Клас

посівних

ба в на-

Порода

сіву насіння

насіння,

насіння,

пп

 

ЯКОСТІ

на1п.м,г

борозенок,

сінні,

грн

ірн

 

 

 

м

кг

1

2

 

 

 

 

3

4

5

б

7

8

].

Лшіа дріб-

1

7

80000

560

15-60

873640

нолиста

 

 

 

 

 

 

 

2.

Дуб

1

 

 

 

 

 

звичайний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Норма висіву насіння на 1 м посівної борозенки береться з

19