Лаб зош-Біохімія-Мінер обм-Віт-Горм-Ферм

1

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ КАФЕДРА БІОХІМІЇ ТВАРИН,

ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬСКОЇ ПРОДУКЦІЇ ІМ. АКАД. М.Ф. ГУЛОГО

РОБОЧИЙ ЗОШИТ З ДИСЦИПЛІНИ: “БІОХІМІЯ ТВАРИН З ОСНОВАМИ ФІЗИЧНОЇ І КОЛОЇДНОЇ ХІМІЇ” ЧАСТИНА ІІ

для студентів факультету ветеринарної медицини

Студента ___ курсу, _____ групи

____________________________

____________________________

20___/20___ навчальний рік

2

УДК 37.022.547

Наведено рекомендації до лабораторних занять з дисципліни «Біохімія тварин з основами фізичної і колоїдної хімії», а саме: правила роботи і техніка безпеки в біохімічній лабораторії, описи методів, прилади та обладнання для організації та проведення лабораторних занять, що дозволить студентам факультету ветеринарної медицини набути практичних навичок щодо визначення та розуміння змін показників, які характеризують стан і особливості метаболізму в організмі тварин з урахуванням змін життєдіяльності, здоров’я, кількісно-якісних характеристик продуктивності.

Рекомендовано кафедрою біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції імені академіка М.Ф. Гулого НУБіП України Протокол № 1 від 31.08.2011

Укладачі: С.Д. Мельничук, В.А. Томчук, Л.Г. Калачнюк, Г.І. Калачнюк, Н.М. Мельникова, О.М. Тупицька, Л.В. Кліх, О.В. Арнаута, Є.А. Деркач, І.А. Шепельова

Навчальне видання

Робочий зошит з дисципліни “Біохімія тварин з основами фізичної та колоїдної хімії” (ІІ частина) для студентів факультету ветеринарної медицини

Укладачі: МЕЛЬНИЧУК Сергій Дмитрович ТОМЧУК Віктор Анатолійович КАЛАЧНЮК Лілія Григорівна КАЛАЧНЮК Григорій Іванович МЕЛЬНИКОВА Неля Миколаївна ТУПИЦЬКА Ольга Миколаївна КЛІХ Лариса Володимирівна АРНАУТА Олексій Володимирович ДЕРКАЧ Євгеній Анатолійович ШЕПЕЛЬОВА Ірина Анатоліївна

Відповідальний за випуск: Л.Г. Калачнюк

Зав. видавничим центром НУБіП України А.П. Колесніков

Видавничий центр НУБіП України. 03041 Київ, вул. Героїв оборони, 15.

3

КОРОТКА ІНСТРУКЦІЯ

ЗПРАВИЛ РОБОТИ І ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

ВБІОХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

Зметою безпечного виконання лабораторних робіт слід виконувати правила, наведені нижче:

Перед проведенням лабораторної роботи студенти зобов’язані теоретично підготуватися до відповідної теми, використовуючи рекомендовану літературу.

Працювати у лабораторії студент може тільки у присутності викладача або лаборанта.

У лабораторії слід дотримуватися тиші, чистоти, порядку розміщення обладнання, апаратури та реактивів. Забороняється виносити реактиви з приміщення, переносити їх з-під витяжної шафи.

Усі досліди з отруйними речовинами або леткими сполуками з неприємним запахом слід проводити у витяжній шафі.

Під час нагрівання пробірок із розчинами відкриту частину пробірки слід спрямовувати від себе та від людей, що знаходяться поруч. Пробірку треба тримати спеціальним тримачем.

Під час перемішування рідини пробірку не слід закривати пальцем.

Під час роботи з концентрованими кислотами їх слід вливати у воду малими порціями. Під час роботи з концентрованими розчинами кислот і лугів необхідно користуватися захисними окулярами та гумовими рукавичками.

Не слід пробувати реактиви на смак, неможна втягувати піпеткою до рота невідому сполуку, оскільки вона може бути отруйною. Гази, що виділяються, потрібно вивчати здалеку, злегка спрямовуючи потік повітря від пробірки до себе. Уникати глибокого вдихання виділених газів або пару.

Реактиви необхідно зберігати у закритому посуді з етикеткою, де зазначена назва, формула і концентрація речовини. Забороняється виливати у раковини умивальників залишки розчинів, що містять концентровані кислоти. Їх слід зливати у спеціальні ємності, які знаходяться у витяжній шафі або поряд із раковиною вмивальника.

4

Працювати з речовинами, які подразнюють органи дихання або мають сильний запах, слід під витяжною шафою.

Сипкі реактиви треба набирати спеціальними ложечками або шпателем.

Під час роботи у лабораторії категорично забороняється залишати без нагляду установки, що працюють, а також електричні нагрівальні прилади.

Не викидайте у раковини умивальників використані фільтри, папір, вату, розбиті пробірки та уламки скла.

У разі виникнення пожежі необхідно: негайно вимкнути рубильники електромережі, прибрати у безпечне місце горючі речовини, вогнегасником загасити полум’я або засипати піском чи накрити азбестовим покривалом.

Виходячи з лабораторії, обов’язково слід вимкнути електронагрівальні прилади, закрити водопровідний кран і витяжну шафу.

З інструкцією ознайомився, студент ____ курсу, _____ групи факультету __________________________________________

____________________________________________________

(підпис) (П.І.Б.)

5

6

Дата “______” _________________20____р.

Тема МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ

Контрольні питання (після вирішення яких студент допускається до виконання експериментальної частини заняття)

1.Які хімічні елементи відносяться до макро-, мікрота ультрамікроелементів?

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________________

2.Які з наведених речовин впливають на регуляцію фосфорнокальцієвого обміну в організмі тварин?_______________________

3. Значення Калію, Натрію та Хлору в організмі тварин.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________________

1. Кількісне визначення кальцію методом титрування Принцип методу. Безпосереднє осадження кальцію із

сироватки крові здійснюють розчином амонію оксалату, осад якого виділяють центрифугуванням, промивають і розчиняють мінеральною кислотою, внаслідок цього вивільнену щавелеву кислоту відтитровують KMnO4. Знаючи кількість затраченого на титрування KMnO4, визначають кількість щавелевої кислоти, а разом з цим i

7

Одержаний осад кальцію оксалату нерозчинний в лузі, але добре розчиняється в слабких розчинах кислот. Виходячи з цього, осад промивають 2% розчином аміаку i розчиняють в 1 н. розчині H2SO4 .

Щавелеву кислоту, що вивільнилась, вiдтитровують 0,01н розчином KMnO4 .

COOH

5 + 2KMnO 4 + H2SO4 10 CO2 + 2MnSO4 + K2SO4 + 8H2O COOH

Із проведеної реакції випливає, що кількість KMnO4, яка пішла на титрування, еквівалентно відповідає кількості кальцію. Наприклад, 1мл 0,01 н KMnO4 відповідає 0,2 мг кальцію.

Реактиви: 4 % розчин амонію оксалату, 2 % розчин аміаку, 1 н розчин H2SO4 , 0,1 н розчин KMnO4 .

Хід роботи. В одну центрифужну пробірку наливають 1мл сироватки крові, а в другу - 1мл дистильованоi води (контроль).

В обидві пробірки добавляють по 0,5 мл розчину амонію оксалату. Вмiстиме пробірок ретельно перемішують i залишають на 30 хв. Після цього пробірки з вмiстимим центрифугують 10-15 хв. при 2500 - 3000 об/хв.

Надосадову рідину зливають, а до осаду додають 4 мл 2 % розчину аміаку i знову центрифугують при тих же умовах. Промивання осаду аміаком повторюють 2 рази i кожний раз зливають надосадову рідину. Осад розчиняють в 1мл 1 н. розчину H2SO4 i переливають в скляні пробірки, які ставлять в гарячу водяну баню. Через 3-5 хв. цей гарячий розчин титрують 0,01 н розчином KMnO4 при постійному перемішуванні скляною паличкою до появи блiдорожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хвилини.

Розрахунок проводять за формулою:

Х= 0,2 • (А - В) • 100, де:

Х- вміст кальцію в мг%;

0,2 - кількість мг кальцію, що відповідає 1мл 0,01н розчину KMnO4 ; А - кількість KMnO4 , що пішло на титрування дослiдної проби;

В - кількість KMnO4 , що пішло на титрування контрольної проби; 100 - перерахунок на мг%.

8

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

2. Визначення кальцію фотометричним методом Принцип методу. Кальцій утворює з глiоксаль-бiс-(2-

оксианiлом) в лужному середовищі комплекс червоного забарвлення, який визначають фотометрично.

Реактиви: еталонний розчин кальцію 25 ммоль/л; глiоксаль- бiс-(2-оксианiл), 1 М розчин NaOH, метанол.

Приготування робочих розчинів: а) Калiбрувальний розчин.

В мірну колбу ємкiстю 50 мл відмірюють піпеткою 5,0 мл еталонного розчину кальцію i доводять дистильованою водою до мітки. Цей розчин містить 2,5 ммоль кальцію на 1 літр. Розчин стійкий при кімнатній температурі протягом декількох тижнів.

б) Розчин глiоксаль-бiс- (2-оксианiла)

0,3 г глiоксаль-бiс- (2-оксианiла) розчиняють в 290,0 мл метанолу. При температурі +5 С розчин стійкий протягом 10 діб.

в) Розчин NaOH

Вполіетиленовому флаконі змішують 20 мл 1 М розчину NaOH

з30,0мл дистильованої води. Приготовлений розчин містить 0,4 М NaOH. Розчин стійкий.

Хiд аналiзу

9

Перемішують, між 5 та 15 хвилинами після додавання розчину глiоксаль-бiс- (2-оксианiла) вимірюють оптичну густину дослідної проби (А) та еталону (А1) проти контролю. Фотоелектроколориметр, довжина хвилі 520-550 нм, 1 см3 кювета.

Розрахунок ведуть за формулою: Кальцій (ммоль/л) = 2,5 • А /А1

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

3. Визначення концентрації загального кальцію у сироватці крові коплексонометричним методом

Принцип методу: вільний мурексид у лужному середовищі має синьо-фіолетове забарвлення, а зв’язаний у комплексі з кальцієм – рожево-рудий. У сильно лужному середовищі кальцій утворює з мурексидом комплекс світло-рожевого кольору. Цей комплекс є менш стійким за комплекс кальцію з етилендиамінтетраацетатом (ЕДТА). При додаванні ЕДТА до комплексу кальцій-мурексид проходить перехід іонів кальцію до ЕДТА до тих пір, поки весь кальцій не зв’яжеться комплексоном. У момент повного руйнування комплексу кальцію з мурексидом появляється фіолетове забарвлення.

Встановлення титру ЕДТА (Т). В склянку вносять 0,1 мл стандартного розчину Са, 9,3 мл бідистильованої води, 0,4 мл 1,8 н. розчину NaOH, 2 краплі індикатора (або на кінці шпателя індикаторної суміші). Титрують 0,005 н. ЕДТА до переходу рожевого кольору суміші у фіолетовий. Проводять 3 – 6 визначень, після чого виводять середню величину.

Титр ЕДТА=1/(кількість мл ЕДТА, затраченого на титрування) Проведення аналізу. В контрольну склянку додають 0,4 мл

бідистильваної води, 0,4 мл 1,8 н. NaOH та 2 краплі індикатора (після чого з’являється фіолетове забарвлення). У дослідну пробу вносять 9 мл води, 0,4 мл 1,8 н. NaOH, 0,4 мл сироватки крові та 2 краплі індикатора (з’являється рожеве забарвлення). Контрольну та дослідну проби ставлять поруч і титрують дослідну пробу до переходу рожевого забарвлення у фіолетове. Слід пам’ятати, що індикатор вносять перед визначенням, через 5 – 6 визначень ставлять новий контроль). Розрахунок:

Са=(П·Т·0,1 мг·100 мл)/ 0,4 мл (мг%) або Са= П·Т·25 (мг%), де

10

П – кількість мл ЕДТА, затраченого на титрування; Т – титр ЕДТА; 25 – коефіцієнт.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

4. Визначення кальцію у сироватці крові трилонометричним титруванням у присутності мурексиду

Принцип методу: вільний мурексид у лужному середовищі має синьо-фіолетове забарвлення, а зв’язаний у комплексі з кальцієм рожево-рудий. При титруванні розчином трилону Б цей комплекс руйнується і зв’язаний мурексид вивільнюється. Проба набуває фіолетового кольору.

Проведення аналізу. В маленьку конічну колбу (на 100 чи 50 мл) вносять 10 мл дистильованої води, 0,1 мл 9 Н розчину NaOH і додають кілька кристалів індикатору. Розчин набуває бузкового забарвлення. До нього додають 0,5 мл сироватки крові, після чого з’являється рожеве забарвлення. Розчин титрують трилоном Б до появи бузкового кольору індикатора.

Для встановлення титру розчину трилону Б проводять титрування: беруть замість сироватки крові стандартний розчин кальцію і рівний об’єм трилону Б, який використаний на титрування стандартного розчину 0,2 – 0,25 мл кальцію.

Розрахунки проводять за формулою:

Х = А/Б × С, Б = 0,5

де Х кількість кальцію у сироватці крові, ммоль/л, Б - об’єм розчину трилону Б, використаного на титрування

стандартного розчину кальцію, мл; А - об’єм розчину трилону Б використаного на титрування проби,

мл;

С – концентрація кальцію в стандартному розчині (2,0 ммоль/л).

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________