Лаб зош-Біохімія-Мінер обм-Віт-Горм-Ферм

41

42

43

Дата “______” _________________20____р.

Тема ФЕРМЕНТИ

Контрольні питання (після вирішення яких студент допускається до виконання експериментальної частини заняття)

1.Які органічні речовини називаються ферментами?

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________________

2.Які основні принципи класифікації і номенклатури ферментів

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________________

3.Що є подібним і що є відмінним у ферментів і неорганічних каталізаторів?

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________________

1.Вплив температури на активність амілази Обладнання та матеріали: штатив, пробірки, стакан із льодом,

спиртівка, водяна баня із термометром, піпетки, слина.

Хід роботи. В чотири пробірки наливають по 5 мл розчину крохмалю і в пробірки № 1, 2, 3 додають по 2-3 мл розбавленої слини. В четверту пробірку додають 2-3 мл попередньо прокип’яченої слини. Перемішують вмістиме кожної пробірки і ставлять першу пробірку в стакан із льодом (00 С), другу залишають в штативі при кімнатній

44

температурі, третю і четверту поміщають у водяну баню при температурі 38-400 С. Через 10 хвилин пробірки, розміщені в бані, охолоджують і в усі пробірки додають 1-2 краплі розчину Люголя. Із пробірки № 1 для реакції з йодом відлити небагато розчину. В першій пробірці розчин повинен забарвитись в синій колір, в другій - в фіолетовий або червоно-бурий, в третій пробірці - в жовтий, в четвертій - в синій. Якщо зараз помістити пробірку № 1 в водяну баню при 38-400С на 10 хвилин, то пройде гідроліз крохмалю, і буде видно реакцію із реактивом Люголя. Таким чином може бути показана зворотність гальмуючої дії низької температури на активність ферменту.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

2. Вплив рН середовища на активність амілази Реактиви: слина (джерело амілази), 0,2 % розчин крохмалю, 1 н

розчин соляної кислоти, розчин Люголю.

Обладнання та матеріали: штатив, пробірки, скляні палички, піпетки.

Хід роботи. В дві пробірки (а і б) наливають по 5 мл 0,2 % розчину крохмалю. В пробірку “а” додають 1 мл 1н розчину соляної кислоти. В дві пробірки наливають по 1 мл слини, перемішують і залишають на 20 хвилин, а потім в дві пробірки доливають по 5 крапель розчину Люголю і перемішують.

В пробірці “а” (з кислотою) амілаза інактивована і забарвлення розчину не змінюється.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

3. Специфічність дії ферментів (амілази)

Реактиви: слина, 0,5 % розчин крохмалю, 2 % розчин сахарози, реактив Фелінга (спосіб приготування описаний вище).

45

Обладнання та матеріали: штатив, пробірки, піпетки, водяна баня, термометр, скляні палички.

Хід роботи. В дві пробірки наливають по 1-1,5 мл слини, доливають по 1-2 мл в першу - крохмалю, в другу - сахарози, добре змішують і всі пробірки ставлять на 15 хв. на водяну баню при температурі 380С, після чого із вмістимим пробірок ставлять реакцію Фелінга.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

4. Визначення активності амілази Принцип методу. Метод кількісного визначення активності

амілази слини заключається в тому, що слину розводять у визначеній послідовності, після чого додають одну і ту ж кількість розчину крохмалю, знаходять найменший вмість ферменту, який повністю розкладає всю кількість доданого крохмалю, потім проводять перерахунок на 1 мл слини.

Реактиви: слина, 0,1 % розчин крохмалю, розчин Люголю. Обладнання та матеріали: штатив, пробірки, піпетки, водяна

баня, термометр, скляні палички.

Хід роботи. Беруть 10 пробірок, нумерують. В перші дві пробірки вносять по 1 мл амілази (слини), далі у всі пробірки крім першої, прибавляють по 1 мл дистильованої води. Потім із другої пробірки переносять 1 мл вмістимого в третю пробірку, добре перемішують скляною паличкою, відбирають 1 мл суміші і переносять

вчетверту пробірку і т.д. до останньої пробірки. Із десятої пробірки 1 мл суміші виливають.

Врезультаті отримуємо ряд пробірок, в яких слина знаходиться

втакій кількості:

Потім в кожну пробірку додають по 5 мл 0,1 % розчину крохмалю і всі пробірки ставлять на водяну баню на 30 хв. при 370 С. Через 30

46

хв. всі пробірки охолоджують і в кожну із них додають по 5 крапель розчину Люголю. Добре перемішують скляною паличкою.

Поява жовтого забарвлення в пробірці свідчить про повне розщеплення крохмалю. Червоне забарвлення свідчить про наявність декстринів, синє - про наявність крохмалю.

Активність амілази визначається кількістю мл 0,1 % розчину крохмалю, яке може гідролізувати 1 мл нерозведеної слини при температурі 370С на протязі 30 хвилин.

С = 5/х де: 5 - кількість мл гідролізованого 0,1 % розчину крохмалю;

х - концентрація слини.

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

5. Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферментів

Досліджується активність амілази слини у присутності сполук, які мають властивості позитивних й негативних ефекторів.

Обладнання та матеріали: штатив, пробірки, піпетки, водяна баня, термометр.

Реактиви: розведена слина, 1 %-й розчин крохмалю, 1 %-й розчин NaCl, 1 %-й розчин CuSО4, розчин Люголю.

Хід роботи. У дві пробірки наливають по 4-5 мл розчину крохмалю, у пробірку 1 - 1-2 мл розчину NaCl, у пробірку 2 – 1-2 мл розчину CuSО4. В обидві пробірки додають по 1-2 мл розведеної слини, вмістиме пробірок перемішують та пробірки інкубують 10 хв. у термостаті. Потім в обидві пробірки додають по 1 краплі реактиву Люголя. Спостереження записують у зошит, які показують вплив натрію хлориду і купруму сульфату на активність амілази:

Висновки:___________________________________________________

____________________________________________________________

47

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

__________________________________

Завдання і вправи до розділу «ФЕРМЕНТИ»

1. Які ви знаєте ізоферменти? Яку роль вони відіграють у метаболічних процесах організму тварин?

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

________________________________________________________

2. Наведіть відмінності між ферментами: а) гідролазами і гідратазами; б) фосфатазами і фосфорилазами;

в) екзопептитазами і ендопептидазами; г) пепсином і катепсином; д) трипсином і хімотрипсином;

е) трипсином і трипсиногеном.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

_________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

48

____________________________________________________________

________________________________________________________

3. Вказати відповідність виконуваної функції для певного ферменту:

протромбіну

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

________________________________________________________

Роботу прийнято____________________(підпис викладача)

49

50