Визначальні поняття
Активи Асиметрична інформація Аукційні ринки Позичальники Ринки капіталів Готівкові ринки Боргові зобов’язання Невиконані зобов’язання Процент Середньострокові боргові зобов’язання Довгострокові боргові зобов’язання Строк погашення Основна сума боргу Короткострокові боргові зобов’язання Ринки вторинних цінних паперів (деривативів) Пряме фінансування Диверсифікація Дивіденди Акції |
Фінансові інновації Фінансові інститути Фінансова інтеграція Фінансове посередництво Фінансові ринки Фінансова система Інформація Посередники Зобов’язання Ліквідність Ринки грошей Опціони Позабіржові ринки Портфель Первинні ринки Зменшення ризику Заощадники Вторинні ринки Біржі Фінансові ф’ючерси |
Підсумки
1. Основний спонукальний мотив фінансового обміну, а отже, й розвитку фінансової системи, пов’язаний з тим, що індивідам, фірмам та владним органам в одні періоди часу треба заощаджувати, а в інші — брати позички. Фінансова система переміщує кошти від заощадників до позичальників, пропонуючи заощадникам вимоги на майбутній дохід позичальників. 2. Фінансова система забезпечує три головні послуги: зменшення ризику, збільшення ліквідності та інформацію. Ці послуги зумовлюють привабливість фінансових вимог для заощадників і можуть знижувати вартість фінансування для позичальників. Зміни у фінансовій системі США з перебігом часу частково пояснюються змінами у попиті на такі послуги і їхній вартості, а також відмінностями поміж фінансовими системами різних країн. 3. Фінансова система забезпечує взаємодію заощадників і позичальників двома шляхами. За прямого фінансування |
через фінансові ринки індивідуальні заощадники володіють борговими зобов’язаннями, випущеними індивідуальними позичальниками. За непрямого фінансування через фінансових посередників вимоги, якими володіють заощадники, є вимогами до посередників, що забезпечуються їхніми портфелями активів і є борговими зобов’язаннями позичальників. 4. Фінансові ринки боргових зобов’язань та акцій містять первинні ринки, на яких продають нові випуски фінансових вимог, і вторинні ринки, на яких ці вимоги перепродують. На вторинних ринках строк погашення одних фінансових вимог становить менше року (ринок грошей), тоді як інших — більше року (ринок капіталів); одні фінансові вимоги продають на аукційних ринках, а інші — на позабіржових ринках; одні вимоги продають на готівкових ринках, а інші — на ринках вторинних цінних паперів (деривативів). |
5. Фінансові посередники допомагають заощадникам і позичальникам. Ці інститути залучають кошти заощадників і надають позички позичальникам або купують емітовані ними фінансові інструменти. Крім того, фінансові посередники надають послуги зі зменшення ризику, підвищення ліквідності та інформації, що особливо вигідно дрібним заощадникам і позичальникам. 6. Зміни у фінансовій системі називають фінансовими інноваціями. Розвиток попиту на послуги зі зменшення ризику, підвищення ліквідності та інформації і їхньої вартості спричиняє зміни у функціонуванні фінансових ринків та інститутів. |
7. Важливим показником ефективності фінансової системи є ступінь її інтеграції, тобто рівень географічної взаємопов’язаності ринків. З перебігом часу фінансові ринки у США стали значно інтегрованішими, а сьогодні триває процес їхньої глобальної інтеграції. 8. Ще однією причиною відмінностей та змін у фінансових системах є урядове регулювання. Уряди регулюють діяльність фінансових ринків з трьох причин: а) щоб гарантувати надання інформації; б) щоб підтримувати стабільність фінансової системи; в) щоб сприяти досягненню інших цілей політики. |