РОЗДІЛ

Огляд фінансової системи

Упродовж усього 1991 р. та під час виборчої президентської кампанії 1992 р. багато представників ділових кіл нарікали, що фінансова система просто не працює в період економічного спаду. Підприємства малого та середнього бізнесу, які є важливим джерелом створення нових робочих місць у період пожвавлення економіки, посилали лобістів у Вашингтон, щоб повідомити Міністерство фінансів та Раду керуючих Федеральної резервної системи про серйозні проблеми з одержанням кредитів. Політики та економісти детальніше аналізували, наскільки успішно фінансова система США забезпечує взаємодію позичальників, котрі мають цікаві ідеї, і заощадників, що володіють коштами для надання позичок.

Хоча ви, можливо, і не відвідували Вашингтон, щоб висловити свої думки щодо фінансової системи, ефективність її функціонування впливає і на ваш добробут. В одні періоди життя ви виступаєте заощадником, коли відкладаєте гроші на освіту дітей або на забезпечення у старості. В інші періоди життя ви є позичальником. Ви можете брати позички на придбання житла або автомобіля чи будівництво заводу, де вироблятимете нові потрібні товари. Фінансова система переміщує кошти від заощадників до позичальників і уможливлює досягнення всіх згаданих цілей. Якщо фінансова система працює ефективно, вона поліпшує стан справ в економіці: позичальники отримують кошти для споживання та інвестицій, а заощадники одержують додаткову винагороду у вигляді процента.

Які функції виконує фінансова система? Як вона досягає виконання своїх цілей? У даному розділі ми почнемо відповідати на ці запитання, ознайомившись з полем гри — фінансовими ринками та деякими головними гравцями — фінансовими інститутами. Щоб повністю відповісти на поставлені запитання, знадобиться більше ніж один розділ. Дослідження фінансових ринків і фінансових інститутів буде продовжено у частинах 2, 3, 4. У даному розділі ми ознайомимося з основними принципами для подальшого вивчення фінансової системи.

ЯКА ЦІЛЬ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ?

Ви, мабуть, не замислювалися над тим, що маєте багато спільного з фермером, підприємцем чи федеральним урядом. І все ж це так. Усі ви у той чи інший період часу можете потребувати більше коштів, ніж маєте у своєму розпорядженні. Наприклад, ви вирішуєте продовжити навчання і відкладаєте своє працевлаштування. Фермеру може забракнути грошей для проведення посівної. Підприємцеві знадобляться кошти для фінансування новоствореної компанії. Федеральний уряд може зіткнутися з проблемою дефіциту бюджету, витрачаючи більше грошей, ніж отримує з податкових надходжень. Усі, хто відчуває невідповідність між доходами і бажаним рівнем видатків, готові платити за потрібні їм кошти.

Водночас хтось неповністю витрачає отримувані доходи. Ваші батьки можуть заощаджувати на старість або на вашу освіту. Фірма, що отримала великі платежі за урядовим контрактом, може вирішити не витрачати всі гроші відразу. Навіть федеральний уряд збирає податків більше, ніж негайно потребує. Усі, хто має надлиш­кові кошти, можуть дозволити комусь іншому скористатися своїми заощадженнями, якщо їм за це заплатять.

Невідповідність між доходами та видатками окремих осіб і організацій створює можливість для обміну. Підприємець може використати заощаджені вашими батьками кошти для відкриття нової фірми. Підприємець виграє, бо зароблятиме прибуток унаслідок інвестування коштів у нове підприємство. Ваші батьки також виграють, бо підприємець платитиме їм за використання позичених грошей. Вони не отримали б цього додаткового доходу, якби зберігали свої заощадження в коробці з-під взуття де-небудь у комірчині.

Не всі фінансові операції передбачають інвестування у новий проект чи підприємство. Припустимо, ви маєте хорошу роботу і вирішили купити житло. Існує лише одна проблема: ви заробляєте 30 тис. доларів США за рік, а вподобаний вами будинок коштує 100 тис. доларів. Ви можете найняти помешкання і поступово заощаджувати гроші, поки не зберете потрібну суму. Це, мабуть, займе багато років, а ви і ваша родина хотіли б мати власне житло раніше. Проте є альтер­натива — хтось може позичити вам гроші для купівлі будинку вже сьогодні. Ви залишитеся у виграші, бо матимете змогу раніше скористатися вигодами власного житла, але виграє і той, хто позичив вам гроші. Процент, який ви заплатите позичальникові, буде додатковим доходом — доходом, який він не отримав би, не надавши вам позички.

Тепер можна перейти до аналізу функцій, які виконує фінансова система в економіці. Вона переміщує кошти від тих, хто готовий витрачати менше, ніж міг би, до тих, хто хоче купити товари тривалого користування або хто має перспективні інвестиційні можливості. Цей процес взаємодії збільшує спроможність економіки виробляти товари і послуги. Крім того, він вигідний домогосподарствам і фірмам, бо дає змогу вибирати час тієї чи іншої купівлі відповідно до їхніх потреб і бажань. Тому фінансова система, яка чітко функціонує, поліпшує ефективність економіки і добробут людей.

Фінансова система забезпечує шляхи переміщення коштів від окремих осіб і груп, які мають заощадження, особам і групам, які хочуть позичити гроші. Заощадники (або позикодавці) є постачальниками коштів і надають їх позичальникам в обмін на запевнення повернути більшу суму в майбутньому. Позичальники — це ті, хто потребує коштів для придбання товарів тривалого користування, житла або виробничих потужностей чи устаткування і обіцяють виплатити позичені гроші, сподіваючись на зростання доходів у майбутньому. Такі обіцянки є пасивами позичальника — тобто водночас джерелом коштів і вимогою на його майбутні доходи. І навпаки, ці обіцянки, або IOU, є фінансовими активами заощадників — тобто водночас методом використання коштів і вимогою на майбут­ній дохід позичальника. Наприклад, ваша позичка на купівлю автомобіля є активом (використанням коштів) для банку і пасивом (джерелом коштів) для вас. Якщо ви купуєте будинок, заставна є вашим пасивом та активом вашого позикодавця. Якщо ваш дядько купує облігації Державної скарбниці США зі свого пенсійного рахунка, ці облігації є активом для нього і пасивом для федерального уряду.

З рисунка 3.1 видно, що фінансова система прямо і опосередковано переміщує кошти від заощадників до позичальників, а згодом ці кошти та прибуток повертає назад до заощадників. Заощадниками і позичальниками можуть бути домогосподарства, фірми і владні органи, як вітчизняні, так і іноземні. Фінансові ринки, такі, як ринки акцій чи ринки облігацій, пропонують вимоги до індивідуальних позичальників безпосередньо заощадникам. Фінансові інститути або фінансові посередники, такі, як банки, взаємні фонди і страхові компанії, діють як посередники, зберігаючи портфель активів і пропонуючи вимоги на основі цього портфеля заощадникам. Учасників цього процесу та їхню роль розглянемо далі у цьому розділі. Спочатку, однак, з’ясуємо, які фінансові послуги спонукають заощадників і позичальників використовувати фінансову систему.

Рисунок 3.1.	Переміщення коштів у фінансовій системі
	Фінансова система переміщує кошти від заощадників до позичальників. Позичальники через фінансову систему повертають ці кошти та прибуток заощадникам. Заощадники і позичальники можуть бути вітчизняними та іноземними домогосподарствами, фірмами і владними органами.