Підготовка оборонного бою.

Підготовка оборони починається з одержанням бойового завдання від старшого командира. Вона включає:

1. Організацію бою

- прийняття рішення;

- постановку бойових завдань підрозділам;

- проведення рекогносцировки;

- організацію взаємодії та системи вогню;

- організацію всебічного забезпечення бою;

- організацію управління;

- розробку схеми опорного пункту роти;

2. Підготовку роти до виконання бойового завдання;

3. Заняття оборони, створення бойового порядку та системи вогню;

4. Інженерне обладнання опорного пункту;

5. Організацію і проведення виховної роботи;

6. Практичну роботу командира роти, його заступників в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.

Роботу щодо організації бою командир роти проводить, як правило, на місцевості, а коли обстановка не дозволяє виїхати на місцевість, ця робота проводиться по карті (на макеті місцевості). Однак і в цьому випадку командир роти повинен знайти можливість для уточнення завдань підрозділам та організації взаємодії на місцевості.

Порядок роботи командира роти щодо організації бою залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу. Роботу щодо організації бою він починає, як правило, з одержанням бойового наказу (бойового, попереднього бойового розпорядження) або після оголошення командиром батальйону рішення на бій.

Тривалість і порядок роботи командира щодо організації оборони залежать від умов переходу до оборони, отриманого завдання, віддалення противника і його дій, характеру місцевості та наявності часу. Підготовка оборони при наявності часу проводиться з виконанням заходів у повному обсязі, а при його нестачі - у скороченому обсязі в короткі терміни.

В усіх випадках постановка завдань не повинна затримувати заняття підрозділами оборони та організацію ними системи вогню.

Якщо перехід до оборони здійснюється в умовах відсутності зіткнення з противником (БССВ, ч. ІІ, ст. 63), командир роти повинен:

- прийняти рішення;

- довести його до своїх заступників і командирів підрозділів;

- провести рекогносцировку, в ході якої уточнює своє рішення;

- віддати бойовий наказ;

- організувати взаємодію та систему вогню;

- організувати всебічне забезпечення бою;

- організувати управління.

Потім він виводить роту в зазначений опорний пункт та організовує його інженерне обладнання.

Одержавши завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, командир роти повинен:

- організувати захоплення і закріплення вказаного (вигідного) рубежу.

В ході закріплення командир роти повинен

- прийняти рішення;

- визначити завдання підрозділам;

- організувати взаємодію та систему вогню;

- організувати управління;

- організувати захист від зброї масового ураження і високоточної зброї противника;

- віддає вказівки з основних питань всебічного забезпечення бою;

- організувати інженерне обладнання опорного пункту.

Надалі командир роти

- проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює завдання підрозділам, порядок взаємодії, а якщо необхідно, й інші питання.

Під час з'ясування отриманого завдання командир роти повинен (БССВ, ч. ІІ, ст. 30):

- зрозуміти мету дій, які будуть виконуватись, задум старшого командира (особливо способи розгрому противника);

- завдання, місце в бойовому порядку та роль роти в бою;

- завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними;

- час готовності до виконання завдання.

Під час оцінки обстановки командир роти повинен вивчити (БССВ, ч. ІІ, ст. 31):

- склад, положення, стан, ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, систему вогню та загороджень, сильні та слабкі сторони противника та можливий характер його дій;

- склад, положення, морально-психологічний стан, можливості, захищеність та забезпеченість своїх підрозділів;

- склад, положення, характер дій сусідів та умови взаємодії з ними;

- характер місцевості та її вплив на дії підрозділів, а також найбільш можливі напрямки дій низько літаючих літаків і вертольотів противника;

- радіаційну, хімічну та біологічну обстановку.

Крім того, під час оцінки обстановки враховуються стан погоди, доби та їх вплив на підготовку та ведення бою.

У результаті оцінки обстановки командир роти робить висновки, проводить необхідні тактичні розрахунки та намічає окремі елементи рішення.

Рішення командир роти приймає одноособово на основі з'ясування отриманого завдання та оцінки обстановки. У рішенні він визначає:

1. Задум бою;

- напрямок зосередження основних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони;

- способи відбиття наступу і знищення противника, який вклинився в оборону (якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження і заходів щодо його обману);

- бойовий порядок і систему опорних пунктів і вогневих позицій.

2. Бойові завдання підрозділам;

3. Основні питання взаємодії;

4. Організацію управління.

Рішення командир роти оформляв на своїй робочій карті.

Рекогносцировка проводиться з метою вивчення противника, місцевості та уточнення прийнятого по карті рішення. Склад осіб, які притягуються на рекогносцировку, може бути різним, але для досягнення скритності потрібно прагнути до максимального скорочення учасників рекогносцировки.

Робота рекогносцировочної групи на пункті проводиться таким чином:

- спочатку командир роти орієнтує учасників на місцевості;

- повідомляє кодування місцевих предметів та визначає орієнтири;

- знайомить командирів з бойовим завданням роти;

- повідомляє дані про противника;

- визначає або уточнює бойові завдання механізованим взводам, вогневим засобам та порядок взаємодії з ними;

- місця пунктів управління та порядок їх пересування.

Після проведення рекогносцировки командир роти ставить підрозділам бойові завдання.

Бойові завдання підрозділам, як правило, доводяться бойовим наказом, а у ході бою - бойовими розпорядженнями.

У бойовому наказі командир роти вказує:

1. Короткі висновки із оцінки противника.

2. Об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку дій, які будуть виконуватись, а також завдання сусідів.

3. Бойове завдання роти та задум бою.

4. Після слова «наказую» ставляться бойові завдання:

- механізованим взводам - засоби посилення; опорні пункти і напрямки зосередження основних зусиль; завдання щодо відбиття наступу та знищення противника, який вклинився в оборону; кількість траншей та їх зображення; смуги вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню; якими силами і засобами забезпечити фланги, стики, проміжки і хто відповідальний за них; хто підтримує;

- резерву - район зосередження (опорний пункт), завдання, до виконання яких бути готовим;

- броне групі - склад, район і час зосередження в ньому, вогневі рубежі та завдання, до виконання яких бути готовою;

- вогневій засаді - склад, місце, завдання щодо знищення противника, який наступає і порядок дій після виконання завдання;

5. Витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання.

6. Час готовності до виконання завдання.

7. Місце командно - спостережного пункту та заступників.

8. Об'єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником.

У бойовому розпорядженні командир роти вказує (БССВ, ч. ІІ, ст. 33).

У попередньому бойовому розпорядженні командир роти вказує (БССВ, ч. ІІ, ст. 33).

Взаємодію командир роти організовує з участю своїх заступників, командирів взводів, окремих і приданих підрозділів. Вона організується, як правило, на місцевості на глибину видимості, а по карті (на макеті місцевості) на всю глибину бойового завдання.

Під час організації взаємодії (БССВ, ч. ІІ, ст. 67):

командир роти повинен: узгодити зусилля штатних, приданих і підтримуючих підрозділів щодо виконання поставленого завдання; добитись єдиного розуміння всіма командирами мети бою, бойових завдань і способів їх виконання; намітити та узгодити варіанти дій підрозділів і заходи щодо обману противника, виходячи з характеру його можливих дій, а також указати сигнали оповіщення, управління та взаємодії.

Організація взаємодії може здійснюватися методом вказівок командира роти або методом доповідей командирів підпорядкованих підрозділів з послідовним відпрацюванням дій своїх підрозділів за завданнями, часом, місцем та розіграшем основних тактичних епізодів за можливими варіантами дій. В умовах надзвичайно обмеженого часу взаємодія організується методом вказівок. У ході бою взаємодія здійснюється безперервно, постійно уточнюється, а при різких змінах обстановки організується заново

Практична робота командира роти в підпорядкованих підрозділах проводиться з метою їх своєчасної та повної підготовки до бою. Командир перевіряє точність виконання відданого бойового наказу, знання підлеглими противника, який протистоїть, і своїх завдань; визначає відповідність прийнятих командирами взводів рішень загальному задуму бою та поставленим бойовим завданням; розбирає спільно з підлеглими доцільні способи виконання завдань; організує та проводить заходи щодо підготовки до бою; контролює виконання заходів щодо організації вогневого ураження, взаємодії, управління та всебічного забезпечення бою, готовність підрозділів приступити до виконання бойових завдань в точно встановлений час; надає допомогу в забезпеченні підрозділів усім необхідним, на місці виявлені недоліки.

Робота командира роти під час бою спрямовується передусім на втілення в життя прийнятого рішення Вона включає: постійний збір даних про обстановку та її оцінку, своєчасне уточнення рішення по мірі зміни обстановки, доведення уточнених завдань до підлеглих; підтримання безперервної взаємодії та всебічного забезпечення бою; здійснення контролю за виконанням підрозділами наказів і надання їм необхідної допомоги. У випадку різкої зміни обстановки, коли немає можливості отримати вказівки, командир роти зобов'язаний приймати за своєю ініціативою нове рішення в межах загального задуму старшого командира та при першій можливості доповісти про нього безпосередньому начальнику.

Командир роти зобов'язаний своєчасно доповідати командиру батальйону про:

- отримання бойового завдання;

- прийняте рішення;

- результати застосування противником зброї масового ураження та систем високоточної зброї;

- виконання завдання;

- нові відомості про противника;

- про різкі зміни обстановки та значні втрати своїх сил і засобів.

При безпосередній загрозі застосування противником ядерної зброї командир роти попереджає про це підрозділи та, не припиняючи виконання бойового завдання, вживає заходів для їх укриття, розосередження та проведення інших заходів для захисту від зброї масового ураження, інженерного забезпечення та забезпечення РХБ захисту.

Організовуючи управління, командир роти визначає (БССВ, ч. ІІ, ст. 37):

- місця та час розгортання командно - спостережних пунктів роти та приданих підрозділів, порядок їх переміщення в ході бою;

- порядок підтримання зв'язку та радіообміну;

- способи та терміни подання донесень;

- ступінь інженерного обладнання командно - спостережних пунктів і порядок їх охорони.

Командир взводу підготовку взводу до ведення оборонного бою здійснює відповідно до вимог БССВ, ч. ІІІ, ст. ст. 17, 43 – 48).