Розосередження підрозділів в обороні.

Розосередження підрозділів по фронту і в глибину має бути таким, щоб одним боєприпасам малої потужності не уражалося більше одного механізованого взводу. Що стосується механізованих (танкових) підрозділів, таке розосередження забезпечується при розмірах:

- опорного пункту взводу по фронту до 400 м, в глибину до 300 м з проміжками між взводними опорними пунктами до 300 м;

- опорного пункту роти по фронту 1 – 1.5 км, в глибину до 1 км з проміжками між опорними пунктами до 1 км;

- з урахуванням розмірів ротних опорних пунктів, проміжків між ними, характеру місцевості механізований (танковий) батальйон здатний обороняти район оборони по фронту до 5 км.

Глибина ротного опорного пункту, крім того, створюється за рахунок уступного положення взводів. Сили та засоби, що знаходяться в глибині, повинні знаходиться на такому віддаленні, щоб вони своїм вогнем могли підтримати підрозділи, які ведуть бій на передньому краї. З урахуванням дальності ефективного вогню БМП (БТР) глибина ротного опорного пункту повинна складати до 1 км.

Тактичний взаємозв’язок між ешелонами бойового порядку батальйону передбачає таке віддалення, при якому забезпечувалося би можливість швидкого застосування сил та засобів підрозділу, який розташований в глибині, для нарощування зусиль на любому напрямку, звідки є загроза та одночасне надання допомоги першому ешелону. Як показує досвід проведених навчань з підрозділами, віддалення між ешелонами в бойовому порядку батальйону складає до 1 км. Таке віддалення забезпечує своєчасне висування другого ешелону (резерву) як для посилення оборони підрозділів першого ешелону і закриття проломів, які з’явилися після нанесення противником ударів зброєю масового ураження так і для проведення контратак. Тому, враховуючи глибину ротного опорного пункту (до 1000 м), загальна глибина району оборони батальйону може складати до 3 км.

Маневрові можливості в обороні.

Маневрова можливість – це показник підрозділу, який характеризує ступінь рухомості, здатність здійснювати пересування за відповідний час, а також розгортання та маневр в ході бою. За показник маневреності приймається термін часу, необхідний для здійснення тих чи інших дій.

Побудова оборони механізованої роти включає:

- бойовий порядок роти;

- систему опорних пунктів і вогневих позицій;

- систему вогню;

- систему інженерних загороджень.

Побудова оборони повинна створювати наростаючу протидію, яка дозволяє не допустити прориву противником опорного пункту та створити умови для його знищення.

Бойовий порядок роти складається з бойових порядків взводів та вогневих засобів, що залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира роти, і в залежності від завдання та характеру місцевості і будується в:

- один ешелон;

- два ешелони.

Перший ешелон механізованої роти складають механізовані взводи з засобами посилення. Він призначений для нанесення противнику максимального ураження вогнем всіх засобів перед переднім краєм оборони та для стійкого утримання важливих ділянок місцевості (об’єктів) на передньому краю. Склад першого ешелону в залежності від шикування бойового порядку роти може бути різним.

Другий ешелон механізованої роти призначається для стійкого утримання ділянки місцевості в глибині оборони та для знищення противника, який прорвався в глибину ротного опорного пункту. Своє завдання він звичайно виконує вогнем з опорного пункту, що займає, а при сприятливих умовах - і шляхом проведення контратак разом з другим ешелоном старшого командира.

Елементами бойового порядку роти є підрозділи посилення. Вони можуть займати вогневі позиції у взводних опорних пунктах, в проміжках між ними або на їх флангах. Приданий механізованій роті танковий взвод займає вогневі позиції, як правило, на напрямку зосередження основних зусиль роти.

Частіше механізована рота шикує свій бойовий порядок в один ешелон. Це дозволяє притягнути до одночасної участі в бою більшої кількості сил та засобів роти, що забезпечує максимальне використання їх вогневих можливостей та створення ефективної системи вогню. Бойовий порядок роти при обороні на особо важливих напрямках може бути в два ешелони з виділенням у другий ешелон механізованого взводу.

Залежно від характеру місцевості взводи в опорному пункті механізованої (танкової) роти можуть розташовуватися:

- кутом вперед (назад);

- уступом вправо (вліво)

та мати інше розташування, яке забезпечить найкращу організацію системи вогню перед фронтом та на флангах опорного пункту.

Придані механізованому (танковому) батальйону танкові (механізовані) підрозділи, як правило, перепідпорядковуються ротам і займають оборону в опорних пунктах взводів. Танкові підрозділи та механізовані підрозділи на БМП, крім того, можуть використовуватися для дій у вогневих засадах.

БМП і танки в опорному пункті взводу (роти) розташовуються по фронту і в глибину з інтерва­лом до 200 м. Вогневі позиції для них вибираються з врахуванням умов місцевості, як на передніх, так і на зворотних схилах висот з таким розрахунком, щоб за­безпечувалось спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою із гар­мат, кулеметів та ПТКР, взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосере­джений вогонь перед переднім краєм і на флангах опор­ного пункту, а також кругова оборона, приховане розта­шування вогневих засобів та маскування.

БТР займають вогневі позиції, як пра­вило, в глибині опорного пункту так, щоб забезпечува­лась можливість ведення вогню із кулеметів переважно в сторони флангів і в проміжки.

У бойовий порядок механізованої роти, залежно від обстановки, можуть входити:

- бронегрупа;

- вогневі засади.

Бронегрупа батальйону (роти) утворюється з метою підвищення активності оборони та своєчасного посилення її стійкості на найбільш загрозливих напрямках, закриття проломів, які з'явилися в результаті вогневих ударів противника, і вирішення інших завдань, що потребують стрімких, маневрених дій та ефективного вогневого ураження противника, а також більш повного використання бойових можливостей танків, БМП (БТР).

В її склад можуть входити декілька танків і БМП (БТР), як правило, без десанту, виділених із підрозділів першого та другого ешелонів, які обороняються поза напрямками зосередження основних зусиль.

Танки та БМП (БТР), призначені для дій у складі бронегрупи, із заняттям оборони спочатку можуть розташовуватися і готуватися до бою в своїх взводних опорних пунктах. Потім в установлений час вони зосереджуються в районі, який має надійні захисні і маскуючи властивості (в ярах, на зворотних .схилах висот, у лісі та інших укритих місцях), ретельно маскуються і готуються до виконання поставлених броне групі завдань або заняття оборони в своїх взводних опорних пунктах.

Вогнева засада виставляється з метою завдати противнику максимального ураження несподіваним вогнем прямою наводкою, кинджальним вогнем і застосуванням міно - вибухових загороджень. У вогневу засаду може виділятися взвод (відділення, танк), посилений вогнеметниками і саперами.

Система опорних пунктів і вогневих позицій роти підготовляється залежно від прийнятого рішення, бойових можливостей роти, наявності часу і характеру місцевості.

Опорний пункт роти – це район (ділянка) місцевості певних розмірів, підготовлений до оборони в інженерному відношенні у відповідності з рішенням командира, пристосований до кругової оборони та зайнятий ротою для виконання поставлених завдань. Опорний пункт механізованої роти обладнується двома траншеями та складається з: