Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет

Криворізький економічний інститут

Кафедра політичної економії

Методичні рекомендації

та плани семінарських занять

з історії економіки та економічної думки

Кривий Ріг

2006

Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет

Криворізький економічний інститут

Кафедра політичної економії

Методичні рекомендації

та плани семінарських занять

з історії економіки та економічної думки

Затверджено

на засіданні кафедри

політичної економії

Протокол № 1 від 28.08.06

Кривий Ріг

2006

Методичні рекомендації та плани семінарських занять з історії економіки та економічної думки для студентів денної та заочної форми навчання. Укл.: Мішин Ю.Р. – Криворізький економічний інститут.2006.

Укладач: Мішин Ю.Р., ст. викладач

Рецензент: Гавриш В.М., к.е.н., доцент

Відповідальний за випуск: зав. кафедрою політичної економії Мазурок П.П., к.е.н., доцент

Тематичний план і розподіл навчального часу в курсі

«Історія економіки та економічної думки»

		Лекції	Семінари	Індивідуальна робота	Самостійна робота	Всього
1	Предмет і метод курсу «Історія економіки та економічної думки»	1		1	4	5
2	Господарча діяльність та господарські уявлення населення Стародавнього Світу	1	2	1	8	11
3	Розвиток феодального господарства та економічна думка Західної Європи	4	2	1	8	14
4	Економічний розвиток та економічна думка Київської Русі	2	2	1	8	12
5	Мануфактурний період розвитку економіки та економічні погляди А.Сміта	2	2	2	8	12
6	Епоха переходу до індустріального суспільства і еволюція класичної політекономії ХІХ ст. та марксистська економічна теорія	6	4	2	12	22
7	Криза феодальної кріпосницької системи господарства та розвиток ринкових відносин у 19ст. в Україні. Початок наукового періоду в українській економічній думці.	4	4	2	10	18
8	Становлення та розвиток монополістичного капіталізму та економічна думка на рубежі 19-20ст. (нова історична школа в Німеччині, маржиналізм)	4	4	2	8	16
9	Економічний розвиток та економічні погляди на початку 20 ст.			1	4	4
10	Особливості розвитку господарства і економічної думки у міжвоєнний період (неокласичний, кейнсіанство, інституціоналізм)	4	4	2	8	16
11	Економічний розвиток провідних країн світу після другої світової війни (неолібералізм, монетаризм, економічний дирижизм, економіка про позиції Лаффера (рейгономіка та тетчеризм)	6	2	2	10	18
12	Економіка радянської України в умовах командно-адміністративної системи та її теоретичне обґрунтування (30-початок 90-х років)	2	2	1	6	10
13	Особливості розвитку економіки в умовах глобалізації та її теоретичне обґрунтування кінець 20 початок 21 ст.	2	2	1	6	10
14	Інноваційна модель економічного розвитку України: необхідність та шляхи становлення	2	2	1	8	12
	Всього	40	32	20	108	180

Вступ

Курс історії економіки та економічної думки займає важливе місце в економічній освіті висококваліфікованих економістів і посилюється у зв’язку з історичними змінами в економічному житті країни, надає можливості набути глибокі та тверді знання з спеціальних предметів, уміння узагальнювати економічні явища, робити певні теоретичні висновки, знаходити потрібні практичні рішення. Історія економіки та економічної думки як наукова і навчальна дисципліна розглядає процес виникнення, розвитку і зміни економічних ідей у взаємозв’язку з розвитком усього процесу суспільного прогресу і є основою для розуміння політичної і духовної історії людства. Це сприяє поглибленню наукового мислення, створенню власних теоретичних позицій, запобіганню повторення теоретичних помилок.

Данні методичні рекомендації включають в себе плани семінарських занять, питання для обговорення, тести і теми рефератів і доповнюють методичні рекомендації для самостійної роботи студентів.

Головна мета семінарських занять – засвоєння студентами найважливіших тем курсу, формування та розвиток навичок економічного мислення. Це досягається в процесі підготовки студентів до занять і під час дискусій при обговорені питань. Підготовка до семінарських занять дає навички самостійної роботи над науковою літературою, а самі заняття – вміння логічно і грамотно викладати набуті знання.

Загальна кількість часу на вивчення предмету складає 180 годин, з яких лекційних 40 годин, семінарських – 32 години, індивідуальної роботи під контролем викладача – 20 годин.

Тема 1. Предмет і метод курсу «Історія економіки та економічної думки»

Метою вивчення студентами цієї вступної теми є осмислення суті і наслідків розвитку історії економіки та економічної думки, визначення шляхів формування наукових теорій протягом розвитку суспільства. Важливим при цьому є обґрунтування предмету і методів курсу історії економіки та економічної думки, виявлення різних підходів до її періодизації, визначення сучасних напрямків світової економічної теорії.

План заняття

1. Історико-економічна наука в системі економічних та історичних наук.

2. Господарство – об’єкт економічних наук.

3. Предмет історії економіки та економічної думки.

4. Періодизація історії економіки та економічної думки. Різні підходи та критерії періодизації.

Питання для обговорення

1. Якими є критерії періодизації господарського життя людства в трактуванні різних учених.

2. Які функції виконує курс історії економіки та економічної думки?

3. На які методи економічного аналізу спирається історія економіки та економічної думки як наукова дисципліна?

4. Що є предметом вивчення історії економіки та економічної думки?

5. Визначить місце курсу «Історія економіки та економічної думки» у системі економічних знань.

6. Яким чином «Історія економіки та економічної думки» може впливати на економічну політику України.

Теми рефератів

1. Нові явища в розвитку сучасної економічної теорії.

2. Місце історії економіки та економічної думки в історико-економічних науках.

3. Вплив курсу «Історія економіки та економічної думки» на провідні економічні дисципліни (макроекономіка, мікроекономіка, міжнародні економічні відносини, економічна політика).

4. Напрями перебудови змісту сучасної політичної економії в Україні в умовах переходу до ринку.

5. Еволюція господарства як об’єкта історії економіки та економічної думки.

Тема 2. Господарська діяльність та господарські уявлення населення Стародавнього світу

Метою вивчення даної теми є особливості економічного розвитку перших цивілізацій та пізнання джерел економічної теорії, які дійшли до нас в пам’ятках економічної думки цивілізацій Стародавнього Сходу та античного світу.

План заняття

1. Первісна економіка та її особливості.

2. Економічний розвиток Стародавніх цивілізацій.

3. Особливості формування економічних поглядів (загальна характеристика). Закони царя Хаммурапі (Вавілонія), Артхашастра (Індія), конфуціанство (Китай).

4. Економічна думка у творах Стародавніх мислителів: Ксенофонта, Аристотеля, Платона.

Питання для обговорення

1. Якими є критерії періодизації господарського життя людства в трактуванні різних учених?

2. Назвіть фактори, які зумовили перехід від привласнюючого до створюючого господарства у період первісної доби.

3. Поясніть, які причини обумовили різке зниження продуктивності праці рабів у перші сторіччя нашої ери.

4. Чому господарство Стародавнього Риму називають класичним?

5. Які найвідоміші писемні джерела пам’яток економічної думки цивілізацій Стародавнього Сходу Ви знаєте?

6. На основі якої власності мало примножуватись багатство країни за вченням Конфуція?

7. Яким чином автор трактату «Артхашастра» рекомендує регламентувати присвоєння торгівельного прибутку купцями і торговцями?

8. Які функції грошей виділяв Ксенофонт і чому?

9. У чому особливості ідеальної держави у працях Платона і Аристотеля?

10. Розкрийте сутність концепцій про економіку і хрематистику Аристотеля.

Тести

1. Первісному господарству притаманні наступні характеристики:

а) самий довгий етап в історії людства;

б) наявність майнової нерівності, експлуатації людини людиною;

в) перехід від привласнюючого до створюючого господарства;

г) низький рівень продуктивних сил;

д) надзвичайна залежність від навколишнього середовища;

є) всі попередні відповіді вірні.

2. Рабовласницька економіка прийшла на зміну первіснообщинній тому, що:

а) зуміла запропонувати більш високий рівень продуктивності суспільної праці;

б) забезпечила постійне відтворення робочої сили шляхом постійних загарбницьких війн;

в) мала великі досягнення у будівництві різних споруд;

г) мала сувору державну централізацію;

д) інтенсивна територіальна експансія.

3. Античний поліс – це:

а) великий торгівельний центр;

б) рабовласницька держава;

в) адміністративно-господарська одиниця територіального поділу країни;

г) центр розвитку ремесла;

д) головне місце в державі.

4. Хто такі колони?

а) розбагатілі воїни;

б) патриції, що розорилися;

в) колишні раби;

г) люди, які давали гроші у позику під високі відсотки;

д) об’єднання ремісників.

5. Латифундія – це:

а) велике господарство, яке базувалось на застосуванні рабської праці;

б) земельна власність держави;

в) господарство землеробів – орендарів;

г) колонії, де землі отримували ветерани і римська біднота.

6. Виразники економічної думки доринкової епохи ідеалізували:

а) ринкові економічні відношення;

б) натурально-господарські відношення;

в) значну торгівлю і лихварські операції;

г) гроші, як засіб збагачення;

д) вірна відповідь відсутня.

7. Закони Хаммурапі регламентували боргове рабство з метою:

а) як найшвидшого переходу до ринкової економіки;

б) забезпечення податкових надходжень у казну;

в) не допустити руйнації основ натурального господарства;

г) сприяння розвитку суспільного виробництва.

8. «Домоводство» для давньогрецького мислителя Ксенофонта, це

а) наука про багатство;

б) наука про управління натуральним господарством;

в) наука про управління державою;

г) наука про управління домашнім господарством;

д) наука про гроші.

9. На думку Платона, основним принципом побудови держави є:

а) задоволення різноманітних потреб людей;

б) розподіл праці;

в) розвиток ринкових відносин;

г) управління господарством;

д) вірна відповідь відсутня.

10. Аристотель відноситься до сфери хрематистики:

а) землеробство і ремесло;

б) лихварство і торгово-посередницькі операції;

в) дрібну торгівлю;

г) вірна відповідь відсутня.

Теми рефератів

1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства та їх характеристика.

2. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).

3. Причини занепаду та загибелі рабовласницької системи господарювання.

4. Особливості економічної думки Стародавнього Сходу.

5. Особливості економічної думки Стародавнього Китаю.

6. Особливості економічної думки Стародавньої Індії.

7. Економічна думка стародавніх грецьких мислителів Ксенофонта, Платона і Аристотеля