Оболонки мозку та лікворні шляхи.

Оболонки головного та спинного мозку
Розташування	Назва	Представлена
Внутрішня	М’яка	Містить судини
Середня	Павутинна	Рихла сполучна тканина
Зовнішня	Тверда	Щільна сполучна тканина

Лікворна система
Шлуночки мозку	Лікворні шляхи спинного мозку

Бокові (1 і 2) - півкулі мозку	Центральний канал
Третій - проміжний мозок	Міжоболонкові простори
Четвертий - задній і довгастий мозок

Черепномозкові нерви

Черепномозкові нерви, головні нерви (nn. craniales) — нерви, що відходять від головного мозку та іннервують органи і тканини голови, шиї, грудної та черевної порожнин. Всіх черепномозкових нервів є 12 пар. Кожний нерв має свій номер і назву (рис. 12).

Рис. 7. Нижня поверхня головного мозку і місця відходження черепномозкових нервів

Лекція 4. Кінцевий мозок

До складу кінцевого мозку входять дві великі півкулі і товста горизонтальна пластинка-мозолисте тіло, що з’єднує їх. Залишком порожнини кінцевого мозкового пухиря є бічні шлуночки. Великі півкулі відокремлюються одна від одної поздовжньою серединною щілиною, в глибині якої розміщене мозолисте тіло. Від мозочка вони відокремлені поперечною щілиною. До складу кожної півкулі входять: кора, вузли основи і нюховий мозок.

Зовнішня будова великих півкуль. Кожна півкуля має три поверхні: опуклу верхньобічну, обернену до склепіння черепа; плоску серединну, або медіальну, якими півкулі звернені одна до другої; і нерівну нижню — базальну, що прилягає до кісток основи черепа. В півкулях розрізняють також три полюси, або кінцеві виступи: передній — лобний, задній — потиличний і висковий. Поверхня півкуль не є рівною і гладенькою, а має на собі численні борозни і закрутки. Борозни мають різну глибину. Ділянки півкуль овальної форми, що розташовані між борознами, називаються закрутками.

Глибокі постійні міжчасткові борозни, або щілини, поділяють півкулі на великі ділянки, що називаються частками, які мають назви такі ж самі як і кістки, до яких вони прилягають: лобну, тім’яну, потиличну і вискову (рис. 1). Крім того, є ще й п’ята найменша частка — острівцева (острівець). Кожна частка має свої борозни і закрутки.

Макроанатомія кори головного мозку.

Морфологічні ділянки кори півкуль

Нова кора

Стара кора

Проміжні ділянки навколо старої кори

Стародавня кора

Проміжні ділянки навколо стародавньої кори

Рис. 1. Верхньобічна поверхня головного мозку:  1 — лобна частка;  2 — тім’яна частка;  3 — потилична частка;  4 — вискова частка;  5 — центральна борозна;  6 — передня центральна закрутка;  7 — верхня лобна закрутка;  8 — середня лобна закрутка;  9 — нижня лобна закрутка;  10 — задня центральна закрутка;  11 — верхня тім’яна часточка;  12 — нижня тім’яна часточка;  13 — надкрайова закрутка;  14 — кутова закрутка;  15 — тім’яно-потилична борозна;  16 — бічна борозна;  17 — верхня вискова закрутка;  18 — середня вискова закрутка;  19 — нижня вискова закрутка;  20 — верхня вискова борозна;  21 — середня вискова борозна.

Лобна частка складає передню частину півкулі. Лобна частка має чотири закрутки. Найголовніша з них — передня центральна закрутка розміщена спереду центральної борозни. На нижній поверхні лобної частки проходить нюхова борозна, в якій знаходиться нюховий тракт (цибулина).

Тім’яна частка займає центральне розташування між лобною (спереду), потиличною (ззаду) частками. В своїй передній частині вона має задню центральну закрутку

Потилична частка складає задню частину півкулі. На бічній поверхні частки розміщені три невеликі і непостійні закрутки, поділені неглибокими борознами, а на медіальній поверхні розміщена основна її борозна — шпорна (острогова). Між нею і тім’яно-потиличною є закрутка трикутної форми — клин (рис. 2).

Рис. 2. Серединна поверхня великої півкулі:  1 — тім’яно-потилична борозна;  2 — шпорна борозна;  3 — клин;  4 — латеральна потилично-вискова закрутка;  5 — медіальна потилично-вискова закрутка;  6 — колатеральна борозна;  7 — парагіпокампова закрутка;  8 — гачок;  9 — нижня вискова закрутка;  10 — борозна мозолистого тіла;  11 — поясна борозна;  12 — поясна закрутка;  13 — мозолисте тіло;  14 — зоровий горб.

Вискова частка складає нижньобічну частину півкулі. На бічній поверхні розрізняють верхню, середню і нижню вискові закрутки. Медіальна потилично-вискова закрутка наперед переходить в парагіпокампову закрутку, або закрутку морського коника, передній кінець якої утворює повернутий назад гачок, що є центром нюху.

Нюховий мозок. В півкулях великого мозку прийнято виділяти як самостійну частину нюховий мозок. Ця ділянка півкуль, що пов’язана з нюховими відчуттями, філогенетично є найбільш давньою частиною кінцевого мозку.

У людини нюховий мозок розвинений відносно слабо і складається з центральної та периферичної частин. До периферичної частини відносяться нюхова цибулина, нюховий тракт, нюховий трикутник (рис. 3 попередня лекція). До центральної частини належать передня дірчаста речовина, закрутка морського коника, сам морський коник (гіпокамп), поясна та зубчаста закрутки. Всі компоненти нюхового мозку є різними частинами нюхового аналізатора.