Еволюційний розвиток нервової системи

Етапи розвитку нервової системи: 1 — нервова система гідри (дифузна); 2 — нервова система кільчастого черв’яка (вузлова); 3 — нервова система людини ( трубчаста нервова система).

Загальний огляд нервової системи

У людини розрізняють:

• центральну нервову систему — головний та спинний мозок

• периферичну нервову систему - черепно-мозкові і спинномозкові нерви, які сполучають центральну нервову систему з різними органами.

Анатомічну основу нервової системи становить нервова тканина – яка здатна сприймати та аналізувати подразнення, утворювати нервові імпульси і передавати їх на робочі органи.

Нейрон — основний структурний і функціональний компонент нервової тканини.

Нейрон складається з тіла та відростків.

Відростки бувають довгі і короткі. Короткі - дендрити, а довгі — аксонами. Аксони в основному утворюють білу речовину головного і спинного мозку, а також периферичні нерви. Головна функція аксона полягає в проведенні нервових імпульсів від тіла нейрона до інших клітин — нервових, м’язових або секреторних.

По дендритах імпульси передаються до тіла нервової клітини.

Нервова клітина: 1 — аксон; 2 — дендрит

Різні типи нейронів: а — уніполярний; б — біполярний; в — псевдоуніполярний; г — мультиполярний.

Функціональні типи нейронів:

Чутливі (рецепторні, аферентні) - нейрони, що передають імпульси до центральної нервової системи. Їхні тіла звичайно округлої форми, з одним відростком, який потім Т-подібно ділиться на два. При цьому одна гілка спрямована на периферію і утворює там чутливі закінчення, а інша йде в центральну нервову систему, де утворює синаптичні закінчення на інших нервових клітинах.

Рухові (ефекторні, еферентні) - нейрони, що передають збудження від центральних відділів нервової системи до робочих органів. Ефекторні нейрони мають довгі відростки, які виходять за межі центральної нервової системи і закінчуються в м’язах і залозах.

Вставні (проміжні, асоціативні) - нейрони, які забезпечують зв’язок між аферентними і еферентними нервовими клітинами.

Нервові волокна — це відростки нейронів оточені оболонками. За межами центральної нервової системи нервові волокна утворюють нервові стовбури, або нерви.

Нерв — сукупність нервових волокон, що зовні вкриті спільною сполучнотканинною оболонкою, які з’єднують головний і спинний мозок з органами і тканинами тіла. Нерви у своєму складі містять кровоносні та лімфатичні судини і тисячі нервових волокон. Бувають чутливі,

Нервові закінчення — кінцеві утвори нервових клітин, що служать для передавання збудження або сприйняття подразнення.

Схема будови синапса: 1 — пресинаптична частина; 2 — мітохондрії; 3 — синаптичні міхурці; 4 — пресинаптична мембрана; 5 — синаптична порожнина; 6 — постсинаптична мембрана; 7 — постсинаптична частина.

Синапси — це спеціалізовані утвори структурно-функціонального зв’язку двох нейронів, що служать для сприйняття й передачі нервових імпульсів.

Нейроглія. Клітини нейроглії розташовані між нейронами і виконують опорну, трофічну, секреторну і захисну функції.

Сіра речовина — ЦНС утворюється скупченнями нервових клітин (з початковими відділами їхніх відростків), а біла речовина — скупчення нервових волокон. У спинному мозку сіра речовина знаходиться в середині, а біла — зовні. У головному мозку в одних відділах його сіра речовина знаходиться зовні, в інших — у середині.

Окремі скупчення сірої речовини у товщі білої звуться ядрами.

Нервовим центром називається сукупність нейронів центральної нервової системи, які беруть участь у здійсненні певного рефлекторного акту, або регуляції тієї чи іншої функції.

Кілька нервів, з’єднуючись між собою, можуть утворювати нервові сплетіння.

Нервові вузли, або ганглії, — скупчення нервових клітин, що розміщені поза спинним і головним мозком.

За функціональними особливостями в нервовій системі ще розрізняють такі два відділи: соматичний (анімальний) і вегетативний (автономний).

Соматична нервова система, забезпечує іннервацію шкірного покриву, опорно-рухового апарату і органів чуття. Вона забезпечує чутливість нашого тіла і зв’язок із зовнішнім середовищем.

Вегетативна нервова система іннервує внутрішні органи, залози, стінки судин, а також регулює процеси обміну в організмі та забезпечує сталість його внутрішнього середовища (гомеостаз).