Розрахунок структури оборотних активів підприємства “Успіх”

Нормовані оборотні активи	На 1.01		На 31.12
	сума, т.грн.	%	сума, т.грн.	%
1. Виробничі запаси
2. Незавершене виробництво
3. Готова продукція
4. Дебіторська заборгованість
5. Грошові кошти
6. Витрати майбутніх періодів
В с ь о г о

Тести за розділом 5.

Дайте усні відповіді на тестові запитання:

1. Абсолютне вивільнення оборотних коштів — це...

1) збільшення обсягу виробництва за зростання суми оборотних коштів;

2) пряме скорочення потреби в оборотних коштах за одночасно­го збільшення обсягів виробництва;

3) зменшення суми оборотних коштів за зменшення реалізації товарів і послуг;

4) скорочення терміну оборотності кредиторської заборгова­ності;

5) немає правильної відповіді.

2. Причиною нестачі (браку) власних оборотних коштів на підприємстві є...

1) значна дебіторська заборгованість покупців;

2) підвищення цін у результаті інфляції;

3) неповний внесок платежів до бюджету;

4) перевиконання плану прибутку;

5) нецільове використання власних оборотних коштів.

3. Неможливість підприємства задовольнити поточну по­требу в оборотних коштах за рахунок власних засобів означає...

1) надлишок власних оборотних коштів;

2) абсолютне вивільнення оборотних коштів;

3) брак власних оборотних коштів;

4) оборотність оборотних коштів;

5) немає правильної відповіді.

4. Відносне вивільнення оборотних коштів — це...

1) незначне зростання суми оборотних коштів за збільшення обся­гів виробництва;

2) прискорення оборотності оборотних коштів за зменшення обся­гів виробництва;

3) збільшення обсягів виробництва в плановому році за сталої суми оборотних коштів;

4) скорочення потреби в оборотних коштах за збільшення обся­гів виробництва;

5) усі відповіді правильні.

5. До власних і прирівняних до них джерел формування оборотних коштів належать...

1) кредиторська заборгованість;

2) сталі пасиви;

3) випуск цінних паперів;

4) чистий прибуток;

5) банківський кредит."

6. За джерелами формування оборотні кошти поділяють­ся на...

1) активні та пасивні;

2) власні й прирівняні до них;

3) нормовані та ненормовані;

4) залучені;

5) безоплатно одержані.

7. Відповідно до методів планування оборотні кошти по­діляються на:

1) власні та прирівняні до них;

2) фонди обігу й виробничі фонди;

3) залучені;

4) нормовані та ненормовані;

5) кредиторську й дебіторську заборгованість.

8. Оборотні виробничі фонди та фонди обігу класифіку­ються за...

1) джерелами формування;

2) методами планування;

3) участю в кругообороті коштів;

4) принципами організації та регулювання;

5) структурою оборотних коштів.

9. Перевищення фактичної наявності власних оборот­них коштів над потребою — це...

1) надлишок власних оборотних коштів;

2) брак власних оборотних коштів;

3) фактична наявність оборотних коштів;

4) абсолютне вивільнення оборотних коштів;

5) відносне вивільнення оборотних коштів.

10. До фондів обігу відносять:

1) кошти в касі підприємства;

2) готову продукцію на складі;

3) оборотні кошти у виробництві;

4) кошти на розрахунковому рахунку;

5) готову продукцію відвантажену;

11. Оборотні кошти у виробництві представлені...

1) готовою продукцією;

2) незавершеним виробництвом;

3) витратами майбутніх періодів;

4) допоміжними матеріалами;

5) напівфабрикатами власного виробництва.

12. Визначення потреби в оборотних коштах здійснюєть­ся через:

1) нормування;

2) норму;

3) одноденні витрати;

4) тривалість виробничого циклу;

5) коефіцієнт зростання витрат.

13. Норматив оборотних коштів визначають...

1) одноденні витрати;

2) довгострокові кредити банку;

3) позикові кошти;

4) основні засоби й необоротні активи;

5) норма запасів у днях.

14. До оборотних коштів з найменшим ризиком вкладен­ня відносять...

1) гроші в касі;

2) незавершене виробництво;

3) готову продукцію;

4) гроші на поточних рахунках в банках;

5) дебіторську заборгованість.

Розділ 6. Кредитування підприємств.

ТЕМА: Необхідність кредитування підприємств.

План лекції.

1. Суть, функції і принципи кредитування.

2. Класифікація кредитів.

3. Одержання кредиту.

4. Виплата відсотків за кредитом і порядок його погашення.

1 .Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без

періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів Слово «кредит» походить від латинського - борг, позика. В сучасному понят­ті - це капітал, який береться під позику у вигляді грошової форми і надається в тимчасове використання госпорганам на принципах, повернення, терміновості, оплати та цільового використання.

Кредит є формою руху позичкового капіталу. Він виражає економічні відносини між кредитором і позичальником, які виникають під час отримання позики, користування нею та її повернення.

Кредит як форма руху позичкового капіталу об'єднує в собі два процеси:

• акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів;

•вкладення або розміщення цих коштів

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства — споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.

Виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у кругообороті оборотних коштів і потребою в постійному використанні матеріальних і грошових ресурсів. Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення. Інші причини, що обумовлюють необхідність кредитування представлено на схемі 1.

Рис. 1. Причини кредитування підприємств.

Юридичною основою кредитування підприємств є кредитний договір, який передбачає виникнення певних обов'язків кожної зі сторін кредитором і позичальником.

Економічна роль кредиту полягає у перерозподілі вартості на засадах строковості, платності, терміновості, забезпечення і повернення, які називають принципами кредитування

Особпивістю кредитного перерозподілу є його тимчасовий характер

Сутність кредиту як економічної категорії виявляється в його функціях, до яких належать:

• перерозподільча;

• заміщення грошей в обігу;

• стимулююча;

• контрольній

Перерозподільча функція кредиту. Внаслідок кредитного перерозподілу прискорюється залучення додаткових грошових коштів у сферу господарю-ванняШри реалізації цієї функції кредиту перерозподіляються як грошові кош-ти, так і товарні ресурсиуШвидкість та інтенсивність перерозподілу вартості за допомогою кредиту залежить насамперед від рівня позичкового відсотка.

Функція заміщення грошей кредитними інструментами. Ця функція пов'я-зана з антиципаційною властивістю кредиту— здатністю випереджати в часі процес накопичення в товарній і грошовій формах. За допомогою кредиту формуються грошові ресурси для організації безготівкового обігу за допомогою кредитних інструментів - переказних векселів, чеків, кредитних карток тощо.

Стимулююча функція. Ця функція проявляється перш за все у тому, що позичальник змушений ефективно використовувати отриману позику щоб на зароблені кошти не тільки повернути основну суму боргу, а й сплатити відсот-ки за користування кредитом і отримати прибуток. Майнова відповідальність позичальника за використання і повернення кредиту теж стимулює раціональне використання позичених коштів.

Для кредитора стимулюючим чинником є позичковий відсоток, який забезпечує отримання прибутку.

Контрольна функція. Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитування здійснюється взаємний контроль як кредитора, так і позичальника за використанням і поверненням позики. Однак кредитор має можливість здійснювати контроль як за об'єктом кредиту, так і за діяльністю позичальника. Позичальник контролює тільки об'єкт кредитних відносин.

Для розвитку кредитних відносин необхідні певні умови.

1) кредитор і позичальник, мають бути юридично самостійними

суб'єктами, які матеріально гарантують виконання зобов'язань.

І) спільні інтереси суб'єктів кредитної угоди.

Розрізняють два види кругообороту коштів підприємства: відносно рівномірний і переважно нерівномірний.

Перший вид властивий підприємствам нафтової, вугільної, металургійної та інших галузей промисловості. Для підприємств цієї групи характерна відсутність тривалого періоду між надходженням і витрачанням коштів.

Другий вид характерний для підприємств легкої, харчової, лісової промисловості, сільськогосподарських підприємств. У них завжди виникає певна невідповідність між витратами коштів і надходженням коштів від реалізації продукції. У підприємств з нерівномірним кругооборотом коштів додаткова потреба в кредиті пояснюється сезонністю виробництва, значною тривалістю обороту оборотних коштів. Тривалість виробничого циклу може коливатись від кількох днів (виробництво деяких харчових продуктів) до кількох місяців і років.

Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб'єктами є дві сто­рони: одна з них у рамках конкретної угоди називається кредитором, інша -позичальником. Грошові чи товарно-матеріальні цінності, витрати або вико­нана робота та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту.

Основними об'єктами короткострокового кредитування є:

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво;

- витрати майбутніх періодів;

- готова продукція і товари;

- платіжні та розрахункові операції з постачальниками й покупцями. Об'єктами довгострокового та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, удосконаленням технології виробництва, та інші витрати, що приводять до збільшення вартості основних засобів.

Період залучення кредитів — це час з моменту надання банківського кредиту до моменту його повного погашення та виплати відсотків за користування^ У банківській практиці для визначення розмірів кредиту використовується метод, коли позика видається не в повному обсязі, а за мінусом визначеної частини у відсотках до заявленої величини кредиту. Ця величина для кожного підприємства може бути різною, виходячи з його кредитоспроможності і ступеня ризику кредитування.

2. Кредити, які надаються підприємствам, можна класифікувати за та­кими ознаками: