На допомогу класному керівникові Лекція з бжд на тему: «поки швидка в дорозі»

Прийоми надання екстреної допомоги під час найбільш частих гострих захворюваннях хірургічного профілю, травмах, нещасних випадках (фрагменти з книги)

ШТУЧНЕ ДИХАННЯ І НЕПРЯМИЙ (ЗАКРИТИЙ) МАСАЖ СЕРЦЯ

Після важких травм і великої втрати крові у людини може раптово зупинитися серце і припинитись дихання. Щоб повернути її до життя, потрібно скористатися методами штучного дихання і непрямого масажу серця.

Потерпілого кладуть на спину, розстібають комір і пояс, рот і ніс накривають хусткою. Людина, яка надає допомогу, опускається на коліна, підтримує однією рукою шию постраждалого, іншу кладе йому на чоло і максимально закидає його голову назад: робить глибокий вдих, щільно затискає ніс постраждалого, а потім притискає свої губи до його губ і з силою вдмухує повітря в легені доти, поки груди не почнуть підніматися. За хвилину роблять 16 таких удмухувань. Якщо щелепи потерпілого не вдається розкрити, то використовують спосіб «з рота в ніс», тобто вдмухуваня роблять через ніс, закривши при цьому

рот потерпілого долонею.

Після вдмухування роблять 4-5 натискань на грудину (здійснюють зовнішній масаж серця). Для цього намацують нижній кінець грудини на два пальці вище, кладуть ліву долоню, а на неї - праву і ритмічно здавлюють грудну клітку, роблячи 60-70 натискань у хвилину. Під час натискання на область серця відбувається зменшення обсягу його порожнин і підвищення серцевого тиску. Завдяки різниці тиску в порожнинах серця і кровоносних судинах, що відходять від нього, кров виливається в аорту і легеневі вени. При розпрямленні серця обсяг його збільшується, серцевий тиск знижується і серце заповнюється кров'ю з вхідних в нього судин. Так за допомогою масажу створюється штучний кровообіг. Реанімаційні заходи проводять до появи самостійного подиху і серцебиття.

КРОВОТЕЧА

АРТЕРІАЛЬНА КРОВОТЕЧА.

Притиснути судину або накласти джгут вище місця поранення. Рану закрити пов'язкою. Термінова госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках у положенні лежачи.

ВЕНОЗНА КРОВОТЕЧА.

Накласти на рану здавлювану пов'язку. При ушкодженні великих судин кінцівок застосовують джгут, що накладається нижче місця кровотечі. Термінова госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

МАТКОВА КРОВОТЕЧА.

Застосовують асептичну пов'язку-тампон. Дають випити півсклянки солоної води. Госпіталізація в гінекологічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

НОСОВА КРОВОТЕЧА.

При невеликій кровотечі крила носа притискають двома пальцями до носової перегородки. Також у носові ходи можна обережно ввести вузькі марлеві смужки. Голову закидають назад, тому що кров може потрапити в шлунок і викликати блювоту. Якщо кровотечу зупинити не вдалося, потрібно викликати лікаря швидкої допомоги або терміново звернутися в медичний заклад.

ЗУПИНКА КРОВОТЕЧІ

ОБРОБКА САДЕН І РАН.

Мета обробки зупинити кров і захистити рану від проникнення інфекції. Невеликі рани і садна промивають трипроцентним розчином перекису водню. Піну, що утворилася, видаляють марлевим тампоном від периферії до центру. Волосся навколо рани збривають, краї рани змазують йодною настоянкою, а потім накладають пов'язку. Для введення протиправцевої сироватки звертаються в поліклініку.

ПРИТИСНЕННЯ СУДИНИ.

Ця міра першої допомоги є незамінною під час поранення кінцівок. Притиснення судини здійснюється чотирма пальцями по ходу артерії. Судини звичайно притискають у таких місцях: скроневу артерію-середу мочки вуха; сонну артерію - до хребта коло середини внутрішнього краю грудино-ключично-сердцевинного м'яза; підключичну артерію - до першого ребра; плечову артерію - до плечової кістки; стегнову артерію - до лобкової кісти; задню великоберцеву артерію - за внутрішньою щиколоткою.

Кровотечу з підколінної, ліктьової і пахвової областей зупиняють способом максимального згинання кінцівок. Рану, звичайно, закривають шматком бинта або матерії.

НАКЛАДАННЯ ЗДАВЛЮВАНОЇ ПОВ'ЯЗКИ.

Рану покривають стерильною серветкою або випрасуваною тканиною. Поверх неї кладуть вату або валик із бинта і туго прибинтовують. Припинення кровотечі свідчить про правильне накладання пов'язки.

НАКЛАДАННЯ ДЖГУТА.

Мета цієї процедури - здавити просвіт пораненої судини. Найчастіше вона використовується для зупинки кровотечі на кінцівках. Джгут можна швидко зробити з ременя, хустки, рушника. Кінці названих предметів вільно зв'язують ВИЩЄ рани, підкладають невеликий валик із тканини, а в петлю, що утворилася, вставляють паличку або ручку і з її допомогою закручують джгут до повної зупинки кровотечі, після цього паличку прибинтовують до кінцівки. Джгут різко здавлює тканини і тому викликає неприємне відчуття і занепокоєння в хворих, тому через кожні 20-30 хвилин варто розслаблювати його, щоб частково відновити місцевий кровообіг. Перед ослабленням джгута артерію притискають пальцями вище місця поранення.

Під джгут обов'язково кладуть записку, вказавши в ній точний час його накладення, тому що тримати його можна не більш двох годин, у противному випадку можливе відмирання тканин.

НАКЛАДАННЯ БИНТОВИХ ПОВ'ЯЗОК.

Основна мета пов'язок - захистити поранену поверхню від забруднення й інфекції, зупинити кровотечу, обмежити рухливість травмованих частин тіла і тим самим послабити болючі відчуття. Вибір виду пов'язки залежить від стану постраждалого, характеру і розміру рани, її локалізації, а також наявного підручного матеріалу.

При бинтуванні дотримуватись ряду правил:

- частина тіла, що бинтується повинна бути нерухома і знаходитись в середньому фізіологічному положенні (пальці фіксують у положенні легкого згинання, ліктьовий суглоб бинтують під прямим кутом, плече — при невеликому відведенні від тулуба, тазостегновий і колінний суглоби - у ледве зігнутому положенні, стопу фіксують під прямим кутом до гомілки);

- бинтування ведуть ліворуч, праворуч, знизу, нагору;

" - кожен тур бинта повинен закриватися наступним ходом, пов'язка закріплюється тим же бинтом, кінець якого розривають по довжині й обидва кінці зв'язують на здоровій стороні.

ВИВИХИ

ВИВИХ ВЕЛИКОГО ПАЛЬЦЯ КИСТІ.

Руки підвішують на косинці. Теплі ванночки і зігрівальні компреси не застосовують.

Направляють у травматологічний пункт або відділення для вправляння вивиху.

ВИВИХ У ПЛЕЧОВОМУ СУГЛОБІ.

Руку підвішують на косинці або прибинтовують до тулуба. На місці ніяких вправлянь не роблять. Напрямок - у травматологічне відділення.

ВИВИХ У ТАЗОСТЕГНОВОМУ СУГЛОБІ.

Накладають шину від пахвової западини до п'яткової кістки, або прибинтовують постраждалу кінцівку до здорової ноги. Для зменшення болю дають одну таблетку анальгіну. Транспортування на носилках у положенні лежачи. Госпіталізація в травматологічне відділення.

ПЕРЕЛОМИ

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ТАЗА.

Таз дбайливо стягують рушником або тканиною. На носилки установлюють дерев'яний щит (широку дошку) і обережно кладуть потерпілого, який повинен лежати на спині з трохи розведеними і зігнутими в колінах ногами (положення «жаби»). Під колінні суглоби підкладають згорнуті у виді валика одяг, ковдру, подушку. Госпіталізація в травматологічне відділення.

ПЕРЕЛОМИ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ.

Зупинка кровотечі: на рану накладають асептичну пов'язку, для знеболювання дають 1-2 таблетки анальгіну. Іммобілізація кінцівки шинами. Госпіталізація в травматологічне відділення. Перенесення на носилках у лежачому положенні.

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ГОМІЛКИ.

Зупинка кровотечі (у випадку відкритого перелому): накладення пов'язки і транспортної шини. Для знеболювання -1 -2 таблетки анальгіну. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

ПЕРЕЛОМ КІСТКИ СТОПИ.

Накладення шини на стопу з переходом на гомілку. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування на носилках у сидячому положенні.

ПЕРЕЛОМ КЛЮЧИЦІ.

Ушкоджену руку, зігнуту в ліктьовому суглобі, прибинтовують до тулуба. За відсутності перев'язного матеріалу руки заводять за спину, кладуть на них ціпок і закріплюють її в ліктьових згинах. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування в сидячому положенні.

ПЕРЕЛОМ КІСТОК ПАЛЬЦІВ КИСТІ.

При травмі одиночного пальця накладають дротову шину. При значних ушкодженнях пальцям додають положення як при обхваті м'яча - у кисть кладуть невеликий предмет, пальці укладають у «хватальному» положенні і бинтують. Направляти у травматологічний пункт або травматологічне відділення.

ПЕРЕЛОМИ РЕБЕР.

Накласти здавлювальну пов'язку на грудну клітку (бинт, рушник або простирадло). Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування на носилках у сидячому положенні.

ПЕРЕЛОМ КІСТКИ ЗВОДУ ЧЕРЕПА.

При відкритих ушкодженнях накладають асептичну пов'язку, холодний компрес (сніг або вода в поліетиленовому пакеті). Госпіталізація в нейрохірургічне (травматологічне) відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні. Постраждалого обережно кладуть на носилки, щоб уникнути асфіксії блювотними масами, голову повертають набік. Для додання голові нерухомості, навколо неї у виді бублика утворюють валик із ковдри або одягу.

ПЕРЕЛОМИ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ.

Пов' язка на рану або тампонація носа, іммобілізація кісткових відламків імпровізованою шиною. Госпіталізація в стоматологічне (травматологічне) відділення.

ТРАВМИ

РАНИ.

При усіх видах ран їх обробляють йодом і накладають асептичну пов'язку, що одночасно є і способом зупинки кровотечі, і засобом захисту від інфекції. Сильну кровотечу припиняють за допомогою джгута і тампона. При великих ранах кінцівок застосовують іммобілізацію шинами з підручних предметів. Госпіталізація в травматологічне або хірургічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні. При невеликих ранах, що не супроводжуються сильною кровотечею, потерпілого направляють у травматологічний пункт або поліклініку.

ПОРАНЕННЯ ГРУДЕЙ І ЛЕГЕНЬ.

При усіх видах поранення грудей і легень краї рани змазують йодною настоянкою і накладають герметичну пов'язку (марлеві серветки заклеюють смужками липкого пластиру). Госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках із піднятим підголівником. По дорозі в лікарню потерпілому дають кисень.

ПОРАНЕННЯ СЕРЦЯ.

Потерпілому забезпечують горизонтальне положення, накладають пов'язку на рану. Госпіталізація у хірургічне відділення. Транспортування в лежачому положенні. По дорозі в лікарню потерпілому дають кисень.

ПРОНИКАЮЧІ ПОРАНЕННЯ В ЖИВІТ.

Пов'язка на рану. Внутрішні органи, що випали, не вправляють. Знеболюючих засобів не дають. Термінова госпіталізація в хірургічне відділення. Обережне транспортування на носилках. По дорозі дають кисень.

ЗАКРИТА (ТУПА) ТРАВМА ЖИВОТА БЕЗ УШКОДЖЕННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ.

Потерпілому забезпечують горизонтальне положення. На живіт кладуть міхур із льодом. Ніяких знеболюючих засобів не застосовують. Госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

СТРУС ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

Потерпілому забезпечують горизонтальне положення, щоб уникнути блювоти, голову повертають убік. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні. По дорозі стежать за положенням голови.

ЗАБИТЕ МІСЦЕ ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

Потерпілому забезпечують горизонтальне положення. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

ШОК

Негайно усувають дії факторів, що травмують. Зупиняють кровотечу шляхом накладання здавлюваної пов'язки, роблять іммобілізацію шинами при ушкодженні кінцівок. При термінальному стані проводять штучне дихання «з рота в рот» і непрямий масаж серця. Щоб уникнути ускладнень, як можна рідше перекладають і повертають потерпілого. Екстренна госпіталізація (на носилках) у реанімаційне або травматологічне відділення.

ГОСТРИЙ ПЕРИТОНІТ

З появою гострого болю у животі, хворого кладуть в ліжко. Ні за яких обставин не можна його годувати, напувати, давати ліки, ставити грілки - усе це сприяє поширенню запального процесу. Госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

УКУСИ ЗМІЙ

Отруту енергійно відсмоктують від ранки і швидко випльовують з рота. Якщо уражена кінцівка, то їй додають нерухомість, як під час перелому. Потерпілого кладуть у горизонтальне положення. Термінова госпіталізація в лікувальний заклад для введення противозміїної сироватки. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

ВЕЛИКІ І ГЛИБОКІ ОПІКИ

З потерпілого знімають одяг (робити це треба швидко, але дбайливо, щоб не підсилити біль і не викликати шок). Для зменшення болючих відчуттів дають 1-2 таблетки анальгіну, питну воду з додаванням повареної солі (1 чайна ложка на літр води) Постраждалу поверхню не змазують ніякими речовинами, по можливості, вкутують мокрим простирадлом і швидко доставляють у лікувальний заклад. При наявності шоку одяг краще розрізати, уражені ділянки покрити чистою тканиною, створити максимальний спокій. Якщо потерпілий у свідомості, напоїти чаєм. При великих опіках кінцівок роблять транспортну іммобілізацію підручними засобами.

ОБМОРОЖЕННЯ

Потерпілого зігрівають - переносять у тепле приміщення і дають гаряче питво. При обмороженні І ступеня уражену частину тіла відігрівають гарячою водою. Під час відігрівання легкими рухами розтирають місця ушкодження від периферії до центра доти, поки шкіра не потеплішає і не почервоніє. Якщо немає гарячої ванни, то травмовану поверхню розтирають м'якою тканиною або руками, р потім змазують одеколоном, горілкою, спиртом або йодною настойкою, накладають асептичну пов'язку. Лікування продовжують в домашніх умовах.

Викликають «швидку допомогу».

В легких випадках дають заспокійливі краплі, таблетку анальгіну. Ділянки шкіри, уражені електрикою, змазують спиртом або йодною настоянкою. Не

можна закопувати потерпілого в землю - це нічого не дає, лише відтягує час

надання першої допомоги.

У важких випадках роблять штучне дихання, непрямий масаж серця, до

відновлення дихальної і серцевої діяльності.

Забезпечують госпіталізацію в реанімаційне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

ЕЛЕКТРОТРАВМА

Успіх пожвавлення при електротравми залежить від того, як швидко буде надана перша допомога. Особливо вона ефективна, якщо надана не пізніше як через 1-2 хвилини після нещасного випадку. Обсяг реанімаційних заходів залежить від стану потерпілого.

В першу чергу варто звільнити його від дій електричного струму (вимкнути рубильник, вигвинтити запобіжник, обірвати дріт сухим ціпком, дотримуючись запобіжного заходу).

При наявності дихання і пульсу потерпілому додають горизонтальне положення, укутують, дають гарячий міцний чай або каву. Стежать, щоб хворий не встав, тим більше не починав працювати. Вплив електричного струму викликає помітні порушення кровообігу й обмінних процесів, атому не виключено, що стан потерпілого може погіршитися.

При відсутності ознак життя проводять штучне дихання способом «з рота в рот», непрямий масаж серця. Реанімацію не припиняють до відновлення дихання і серцебиття. Госпіталізація в реанімаційне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

УДУШЕННЯ

Тілу потерпілого надають горизонтальне положення, порожнину рота очищають серветкою від слизу і негайно проводять штучне дихання і непрямий

масаж серця.

Госпіталізація в реанімаційне відділення. Транспортування на носилках

у лежачому положенні.

УТОПЛЕННЯ

Постраждалого швидко витягають із води. При цьому потрібно пам'ятати, що підпливати до нього потрібно з заду, брати за волосся або пахви і стежити за тим, щоб голова увесь час знаходилася над водою.

На березі потерпілого звільняють від одягу, що стискує, видаляють із дихальних шляхів пісок і воду. Рятувальник кладе потерпілого животом на свою зігнуту в коліні ногу й енергійно натискує йому на спину - вода через рот виливається з легень і шлунка. Після цього потерпілого укладають на землю і, не втрачаючи ні секунди, починають проводити штучне дихання "з рота в рот" і непрямий масаж серця до появи самостійного подиху і серцебиття. Потім потерпілого зігрівають, дають гарячий чай. Госпіталізують у реанімаційне відділення, транспортування на носилках у лежачому положенні.

ЗАМЕРЗАННЯ

Потерпілого негайно зігрівають. Долонею енергійно розтирають тіло. Містять у ванну з теплою водою. При відсутності ванни обкладають грілками, пляшками з гарячою водою. Якщо потерпілий у свідомості, дають небагато вина або кави. Під час порушення подиху і роботи серця роблять непрямий масаж серця, штучне дихання. Признаки ефективності реанімаційних заходів шкірних покровів - поява серцевих скорочень в артеріях, поновлення дихання, сильний озноб, глибокий сон при спокійному диханні. У всіх випадках при замерзанні необхідно як можна скоріше доставити потерпілого в лікарню (транспортування на носилках в лежачому положенні).

УРАЖЕННЯ БЛИСКАВКОЮ

Постраждалого кладуть у горизонтальне положення, забезпечують доступ свіжого повітря, розстібають комір і пояс.

Викликають швидку допомогу.

В легких випадках дають заспокійливі краплі, таблетку анальгіну. Ділянки шкіри, уражені електрикою, змазують спиртом або йодною настойкою. Не можна закопувати потерпілого в землю - це нічого не дає, лише відтягує час надання першої допомоги.

У важких випадках роблять штучне дихання, непрямий масаж серця, до відновлення дихальної і серцевої діяльності.

Забезпечують госпіталізацію в реанімаційне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.