Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Кафедра методик початкового навчання

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

Методичні рекомендації

для студентів психолого-педагогічного факультету

Спеціальності: „Початкове навчання”

Кіровоград – 2006

ББК 74.202.21

П – 24

Педагогічна практика: Методичні рекомендації для студентів психолого-педагогічного факультету. Спеціальність: „Початкове навчання” / О.О. Горська, Л.В. Живицька, Н.В. Котелянець, Н.М. Кривульченко, Т.О. Фадєєва / Упоряд. О.О. Горська, Т.О. Фадєєва – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2006. – ___с.

Автори:

Розділ „Завдання з методики викладання рідної мови” підготовлений канд. пед. наук, доцентом кафедри методик початкового навчання О.О. Горською;

Розділ „Завдання з методики викладання другої мови” підготовлений доцентом кафедри методик початкового навчання Л.В. Живицькою;

Розділ „Завдання з методики викладання математики” підготовлений канд. пед. наук, доцентом кафедри методик початкового навчання Т.О. Фадєєвою;

Розділ „Завдання з методики викладання природознавства” підготовлений викладачем кафедри методик початкового навчання Н.М. Кривульченко;

Розділ „Завдання з методики трудового навчання” підготовлений канд. пед. наук, доцентом кафедри методик початкового навчання Н.В. Котелянець.

Рецензенти:

Потєха Л.І., кандидат філологічних наук, доцент кафедри методик початкового навчання КДПУ ім. В.Винниченка.

Довга Т.Я., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки КДПУ ім. В.Винниченка.

Зміст методичних рекомендацій з педагогічної практики для студентів психолого-педагогічних факультетів укладено відповідно до програми підготовки майбутніх вчителів початкових класів за спеціальністю „Початкове навчання”. До методичних рекомендацій внесено базові положення щодо сучасних вимог, цілей та завдань з предметів освітнього циклу: української мови, російської мови, математики, трудового навчання, курсу „Я і Україна” та природознавства.

Методичні рекомендації з конкретних предметів містять перелік завдань та пояснення щодо їх виконання, уточнення щодо вимог у підготовці та проведенні уроків у початкових класах, критерії оцінювання уроку, проведеного студентом-практикантом, норми оцінювання навчальних досягнень учнів, списки рекомендованої літератури.

Методичні рекомендації розраховані на самостійне опрацювання матеріалів студентами предвипускного та випускного курсів психолого-педагогічного факультету та використання рекомендацій вчителями початкової школи з метою контролю й об’єктивного оцінювання роботи студентів під час проходження ними педпрактики.

Рекомендовано до друку рішенням кафедри методик початкового навчання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Протокол № 8 від 08.12.2005)

Рекомендовано до друку методичною радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Протокол № 17 від 14.12.2005)

© О.О. Горська, Т.О. Фадєєва упорядкування, 2006

Завдання з методики викладання рідної мови

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ПЕРЕДВИПУСКНОГО КУРСУ

До завдань педагогічної практики з рідної мови для студентів передвипускного курсу входить:

1) відвідування та аналіз уроків з рідної мови та читання;

2) проведення 2-3 пробних уроків з рідної мови та 2-3 пробних уроків з читання;

3) проведення у терміни, визначені методистом, по одному заліковому уроку з рідної мови та читання;

4) проведення позакласного залікового заходу з читання.

При проведенні залікових уроків явка всіх студентів, що проходять практику у даній школі – обов’язкова.

До документації з педагогічної практики студент має окремо подати методисту з методики викладання рідної мови фотографію одного відвіданого уроку (мови чи читання за домовленістю з методистом) та його аналіз, оформлений за поданою схемою.

Схема оформлення фотографії уроку:

Основні етапи уроку та види роботи	Позитивні аспекти уроку	Негативні аспекти уроку	Мовленнєві помилки
			вчителя (студента)	учнів

Схема аналізу (самоаналізу) уроку з рідної мови:

1. Тема уроку, зв’язок з попередніми уроками, місце даного уроку в системі уроків з теми.

2. Тип і структура уроку, доцільність обраного типу уроку. Структура уроку: послідовність етапів та видів роботи, доцільність дібраних видів роботи спрямованих на реалізацію визначеної мети.

3. Мета уроку, досягнення поставленої мети.

4. Використання прийомів роботи спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності учнів на уроці та активізації роботи класу: створення проблемних ситуацій, постановка проблемних запитань; поєднання на уроці колективної, групової, парної роботи з індивідуальною роботою учнів; організація диференційованого навчання; використання прийомів новітніх технологій навчання; формування в учнів навичок оцінки та самооцінки.

5. Наявність та доцільність використання на уроці наочності, її відповідність дидактичним вимогам.

6. Оцінка знань, умінь і навичок учнів на уроці, об’єктивність та обґрунтованість виставлених вчителем (студентом) оцінок. Методично правильне виправлення мовленнєвих помилок учнів, врахування рівня володіння усним мовленням учнів у загальну оцінку.

7. Педагогічна майстерність вчителя (студента) на уроці: вміння володіти класом, організовувати його на навчальну роботу, забезпечення дисципліни, використання прийомів активізації уваги учнів; дотримання педагогічного такту; стиль і тон роботи; дотримання емоційного фону уроку, забезпечення цілісності та завершеності уроку; володіння педагогічною технікою – зовнішній вигляд, поза, міміка, жестикуляція, культура мовлення.

8. Підведення підсумків уроку. Емоційна та змістовна спрямованість підсумкового етапу.

У процесі підготовки до залікового уроку з рідної мови необхідно врахувати його тип і структуру. Доцільно в якості залікових уроків для учнів 2-4 класів проводити, в першу чергу, уроки вивчення нового матеріалу або комбіновані уроки, оскільки обов’язковим етапом їх є сприймання і усвідомлення нового матеріалу. Урок може бути присвячений вивченню граматичного чи орфографічного матеріалу. При розробці конспекту залікового уроку практикантам слід звернути особливу увагу на такі складові уроку:

1. Графіко-орфографічну п’ятихвилинку, яка містить:

• роботу над графемою (повторення структури (великої чи маленької) букви за генетичним методом, алфавітним порядком чи складністю написання для учнів даного класу);

• з’єднання букви (верхнє, середнє, нижнє);

• по можливості роботу над значенням слів (підбираються учнями тематичні групи слів, споріднені слова, синоніми, антоніми з даною графемою);

• букву, яку прописують учні, у словах у різних позиціях: на початку, в середині та у кінці;

• роботу над правописом слів з даною літерою (повторення раніше вивчених правил правопису);

• елементи комбінованого часткового мовного розбору на основі записаних слів чи списаного або складеного (переконструйованого, редагованого) учнями речення.

Підсумок проведеної роботи має бути спрямований на оцінювання знань, умінь і навичок учнів з раніше вивчених тем та підготовку школярів до вивчення нового матеріалу.

Обсяг виконаних завдань має відповідати нормам:

для 2 класу – 2 рядка;

для 3 класу – 2 – 3 рядка;

для 4 класу – до 5 рядків.

Матеріал для проведення графіко-орфографічних п’ятихвилинок можна знайти у таких джерелах:

1. Біленька Н.Д. Хвилинка каліграфії // Розкажіть онуку. – 1999. – № 2. – С. 34 – 35.

2. Мовчун А. Каліграфія та етимологія? Так, цікаво і потрібно // Початкова школа. – 2002. – № 1. – С. 16 – 19.

3. Сєргєєва В. Цікаві хвилинки каліграфії // Початкова освіта. – 2002. – № 33 (вересень). – С.7.

4. Тошко М.А. Хвилинка каліграфії // Розкажи онуку. – 2003. – № 22 – 23. – С. 24 – 25.

2. Відповідну систему роботи над новим матеріалом із врахуванням особливостей вивчення граматичного чи орфографічного матеріалу, вимог до проведення відповідної системи вправ.

Якщо на уроці опрацьовується новий граматичний матеріал, то основними етапами уроку при його вивченні мають бути:

І. Аналіз мовного матеріалу з метою виділення істотних ознак поняття.

ІІ. Узагальнення істотних ознак, введення терміну.

ІІІ. Уточнення суті ознак поняття і зв’язків між ними; засвоєння граматичних ознак поняття; формулювання правила.

IV. Конкретизація вивченого поняття на основі виконання вправ, які вимагають практичного застосування знань.

Послідовність виконання граматичних вправ: аналітичні, конструктивні, творчі.

У процесі виведення орфографічного правила необхідно дотримуватись таких етапів:

І. Розкриття суті правила.

ІІ. Оволодіння учнями формулюванням правила.

ІІІ. Використання правила на практиці (якщо можливо – за допомогою алгоритму чи алгоритмічного припису).

Послідовність орфографічних вправ:

1. Вправи, які готують до виведення правила – вправи на спостереження за мовним матеріалом.

2. Вправи розпізнавального характеру (усні чи письмові), спрямовані на виділення орфограми та співвіднесення написання слова з вивченим правилом правопису.

3. Вправи на часткове застосування правила, які відображають процес поетапного формування орфографічної навички.

4. Вправи на повне застосування правила – вправи творчого характеру.

3. Один із видів мовного розбору, який зумовлено метою уроку – фонетичний, морфемний, морфологічний чи синтаксичний (відповідно до знань, умінь і навичок учнів відповідно до вимог програми 2-4 класу (повний або частковий, усний або письмовий).

Зразки мовних усних і письмових розборів можна знайти у таких посібниках:

1. Будна Н.О., Головко З.Л. Довідник. Українська мова в схемах і таблицях. Посібник для учнів 1-4 кл. – Тернопіль: Богдан, 1996.

2. Будна Н.О., Головко З.Л. Учись вчитись. Українська мова 2-4 клас. Довідник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1998.

3. Будна Н.О., Козуб О.В. Довідник учня початкових класів. – Тернопіль: Богдан, 1997.

4. Довідник учня молодших класів. – Вінниця – Київ, 2002.

5. Коваль Г. Звукобуквений аналіз на уроках української мови у початкових класах. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004.

6. Наумчук М.М., Корчевська О.П., Майхрук М.І. Універсальний довідник “Хочу все знати”. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

4. Реалізацію завдань з розвитку мовлення учнів: роботу над словом, словосполученням, реченням чи текстом.

Робота над словом:

– розкриття лексичного значення слова; робота із синонімами, антонімами, багатозначними словами, словами в прямому й переносному значенні слова, омонімами, фразеологізмами, емоційно забарвленою лексикою; активізація словникового запасу; запобігання та подолання помилок інтерференційного характеру.

Робота над словосполученням:

• пояснення значення словосполучень; встановлення зв’язків між головним словом і залежним за допомогою запитань; виділення словосполучень з речень та самостійну їх побудову.

Робота над реченням:

• спостереження за інтонаційною особливістю речень у тексті; поширення речень; встановлення зв’язку слів у реченні; побудову простих і складних речень з опорою на сюжетну гру, малюнок, зразок, графічну модель тощо.

Робота над текстом:

• роботу над усвідомленням особливостей побудови тексту в залежності від теми, мети та загальної ситуації мовлення; роботу з текстами різних стилів (художні, науково-популярні, публіцистичні);

• текстами різних типів за метою висловлювання (розповідь, опис, міркування) та засвоєння правил їх побудови; формування вмінь будувати власні зв’язні висловлювання, дотримуючись послідовності складових частин (зачин, основна частина, кінцівка) та логіки викладу.

5. Дотримання орієнтованого обсягу виконаних письмових завдань на уроці:

для 2 класу – 30-40 слів;

для 3 класу – 50-60 слів;

для 4 класу – 60-80 слів.

6. Використання шкільних словників та дидактичних посібників.

При організації роботи зі словниками можна використати такі видання словників для учнів початкових класів:

1. Бурячок А.А. Орфографічний словник учня початкових класів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002.

2. Коломієць М.П. Словник української мови в малюнках. – К.: Освіта, 1995.

3. Лук’яненко В.Г., Прищепа К.С. Словничок школярика. – К.: Грайлик, 1996. – 208 с.

4. Прищепа К.С., Лук’яненко В.Г. Тематичний словник школяра. – К.: Гала, 1997.

5. Словникова скарбничка / Автор-упорядник Ісаєнко О.В. – Х: Країна мрій, 2002.

6. Тучапська Г.В. Квітниковий бал: Етимологічний словник в легендах і переказах. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.

7. Тучапська Г.В., Голуб М.М. Зазирни у слово. Етимологічний словник учня. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000.

7. Використання наочності (таблиць, опорних схем, алгоритмів, картинного плану уроку з відповідною самостійною роботою учнів з ними).

Варіанти такої наочності можна знайти у посібниках:

1. Живицька Л.В. Методика викладання другої мови. Довідкові матеріали (рос.м.). – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2000. – С. 68 –70, 104, 107, 108 – 109.

2. Живицька Л.В. На уроці і після уроку. Дидактичний матеріал з російської мови (рос.м.). – Ч.І. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. – С.118 – 121.

3. Сучасний урок у початкових класах / О.Я. Савченко. – К.: „Магістр-S”, 1997. – С.25 – 26.

У процесі добору та самостійного виготовлення наочності до уроку необхідно враховувати такі вимоги:

1. бути естетично оформленою;

2. носити виховний характер;

3. відповідати меті й завданням уроку;

4. відповідати перцептивним можливостям та закономірностям розвитку дітей молодшого шкільного віку;

5. рукописні – відповідати вимогам каліграфічного письма (для уроків мови), друковані – друкованому варіанту (для уроків читання) з дотриманням розміру, якості написання букв та правил орфографії;

6. основними кольорами для оформлення інформації на опорних таблицях та схемах мають бути чорний і червоний, додатковими – зелений і синій;

7. містити оптимальну кількість наочних посібників для конкретного етапу уроку.

8. Проведення дидактичної гри або використання цікавого матеріалу.

Добираючи допоміжний матеріал до уроку, можна скористатись такими посібниками:

1. Головко З.Л., Морська Я.Ф. Цікава граматика в початкових класах. – Тернопіль: Богдан Будний, 2003. – 64 с.

2. Живицька Л.В. На уроці і після уроку. Дидактичний матеріал з російської мови (рос.м.). – Ч.І. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. – С. 77 – 111.

3. Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 128 с.

4. Панченко Г.А., Мамалига Л.П. Завдання та цікаві вправи з рідної мови 3(2) кл. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

9. Включати 1-2 фізпаузи (для очей, постави, пальців рук).

Зразки фізхвилинок можна знайти у таких посібниках:

1. Андреєва Є.Е. Фізпауза на уроках // Початкова школа. – 1995. – № 9. – С. 44 – 45.

2. Байрачна М. Віршовані фізкультхвилинки // Початкова освіта. – 2002. – № 34. – С. 3.

3. Бурім В. Час настав для відпочинку – проведемо фізкультхвилинку // Початкова освіта. – 2002. – № 5. – С. 2.

4. Ващенко О. Організація і методика проведення фізкультурних хвилинок у 1-4 класах // Початкова освіта. – 2002. – № 8. – С. 7.

5. Гладир Н.О. Пальчикова гімнастика // БВПШ. – 2002. – № 7. – С. 27 – 28.

6. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – № 12. – С. 19 – 21.

7. Кучинський М.В. Фізпауза на уроках української мови // Початкова школа. – 1991. – № 10. – С. 39 – 44.

8. Маркова Л. Гігієна зору під час читання і письма // Початкова школа. – 1998. – № 8. – С. 43.

9. Мовчан Г.М. Застосування фізхвилинок на уроках в початковій школі // БВПШ. – 2002. – № 7. – С. 59 – 64.

10. Низьковська О. Віршовані фізкультхвилинки // Палітра педагога. – 1997. – № 3. – С. 30 – 31.

11. Узорова О., Нефьодова О. Пальчикова гімнастика. – К.: Школа, 2003. – 128 с.

12. Фізкультхвилинки для кожної дитинки // Розкажіть онуку. – 2000. – № 11 – 12 (червень). – С. 21.

13. Фізкультхвилинки у початковій школі / Упор.: Лабащук О.В., Скіпакевич О.В. – Тернопіль: Мандрівець, 2001. – 20 с.

14. Хвост Г.О. Розвиток дрібних м’язів руки першокласників // Розкажіть онуку. – 2001. – № 38 – 39. – С. 4 – 5.

10. Обґрунтоване оцінювання роботи учнів на уроці (обґрунтована оцінка вчителя, взаємооцінювання, самооцінка).

Норми оцінювання усних відповідей та письмових робіт учнів можна знайти у таких джерелах:

1. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Методичні рекомендації / Авторський колектив: Бібік Н.М. та ін. – К.: Початкова школа, 2003. – С. 32 – 35.

2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи // Початкова школа. – 2002. – № 8.

Допоміжна література для розробки уроків рідної мови:

1. Брусило Н. Вивчення прикметника як частини мови (Урок української мови у 2 кл.) // Початкова школа. – 2005. – №3. – С. 9 – 10.

2. Важеніна О.Г. Сучасні диктанти з української мови для 1-4 класів. – Донецьк: ВКФ БАО, 2000. – 160 с.

3. Варзацька Л.О. Інтегровані уроки рідної мови і мовлення в перших класах загальноосвітніх школах. – К.: Юніверс, 2000.

4. Вашуленко М. Методичні рекомендації до роботи за підручником „Рідна мова” 3 клас та орієнтовне календарне планування уроків // Початкова школа. – 2003. – № 8.

5. Вашуленко М. Навчання української мови в 2 класі // Початкова школа. – 2003. – № 1. – С. 42 – 46.

6. Вашуленко М.С. та ін. Навчання в 3 класі чотирирічної і 2 класі трирічної початкової школи: Посібник для вчителя: Рідна мова. Читання. – К.: Освіта, 1995.

7. Заєць Я.М. Уроки рідної мови. 3 кл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 336 с.

8. Інтегровані уроки у 3-у класі / Луцик Д.В. та ін. – Тернопіль: Астон, 2001. – 68 с.

9. Коваленко О. Вивчення словникових слів на уроках української мови // Початкова школа. – 2005. – №5. – С. 19 – 22.

10. Лобчук О. Вимоги до уроку рідної мови // Початкова школа. – 2005. – №6. – С.16 – 19.

11. Маркотенко Т.С. Збірник диктантів з української мови. – К.: Освіта, 1997.

12. Пономарьова К. Вимоги до сучасного уроку української мови // Початкова школа. – 2004. – № 10.

13. Сапун Г.М. Збірник диктантів з української мови для початкових класів. – Тернопіль, 1996.

14. Сучасні диктанти з української мови для 1 – 4 кл. – Донецьк: ВКФ БАО, 2000. – 160 с.

При визначенні теми та розробці конспекту залікового уроку з читання студенту-практиканту необхідно пам’ятати, що:

1. Заліковий урок читання має бути присвячений роботі з новим художнім твором.

2. У структуру уроку необхідно ввести двох хвилинку техніки читання, спрямовану на формування та удосконалення навичок читання (з використанням дидактичних ігор та спеціальних опорних карток).

Зразки прийомів роботи для проведення 2-х хвилинок техніки читання можна знайти у посібниках:

1. Живицька Л.В. Методика викладання другої мови. Довідкові матеріали (рос.м.). – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2000. – С. 33 – 39.

2. Живицька Л.В. На уроці і після уроку. Дидактичний матеріал з російської мови (рос.м.). – Ч.ІІ. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2002. – С. 3 – 31, 32 – 34.

3. Спланувати структуру уроку з врахуванням трьох основних етапів роботи над новим художнім твором:

І. Первинний синтез – спрямований на ознайомлення учнів зі змістом конкретного художнього твору, його сюжетом та з’ясування безпосереднього емоційного впливу твору на учнів.

ІІ. Аналіз – спрямований на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, з’ясування мотивів поведінки героїв, розкриття композиції твору (зав’язка, кульмінація, розв’язка), аналіз зображувальних засобів.

ІІІ. Вторинний синтез – узагальнення істотних рис дійових осіб, співставлення поведінки героїв та їх оцінка, з’ясування ідейної спрямованості твору.

4. Правильно визначити послідовність та доцільність видів роботи на кожному з етапів уроку:

І. Первинний синтез

1. Підготовча робота до сприйняття тексту

Мета – підготувати учнів до сприйняття змісту нового твору.

Можливі види роботи: вступна бесіда або розповідь вчителя (можлива із введенням нових слів) що готує до сприйняття змісту твору; бесіда за репродукцією картини, прослуховування грамзапису музичного твору що готує до його емоційного сприйняття.

2. Словникова робота

Мета – розкрити лексичне значення нових слів без розуміння яких сприйняття змісту тексту буде утруднене, або підготувати до правильного самостійного читання.

Прийоми роботи: з’ясування лексичного значення слів записаних у стовпчиках на дошці, читання слів із „секретами”, робота з тренажерами.

3. Первинне сприйняття художнього твору

Мета – ознайомити зі змістом твору, підготувати учнів до самостійного читання, формування навиків читання.

Прийом роботи добирається в залежності від жанру та особливостей твору, рівня сформованості в учнів навичок читання.

4. Перевірка перших вражень

Мета – з’ясувати безпосередні уявлення дітей від прочитаного твору.

Вид роботи – коротка бесіда (2-3 запитання) після первинного читання з метою з’ясування безпосередніх вражень від змісту прочитаного твору або його емоційного сприйняття.

ІІ. Аналіз

1. Повторне самостійне перечитування тексту

Мета – вдосконалення навиків читання, підготовка дітей до аналізу тексту, його художніх особливостей.

Прийом роботи – читання вголос або про себе (в залежності від рівня сформованості в учнів навичок читання, жанрової специфіки та особливостей тексту).

2. Словникова робота

Мета – робота над правильністю та свідомістю читання.

Робота може проводитись за двома напрямками:

1) з’ясування лексичного значення слів які залишились незрозумілими;

2) робота над образними словами і виразами.

3. Поглиблений аналіз прочитаного

Мета – з’ясувати фактичний зміст твору, встановити причинно-наслідкові зв’язки.

Можливі види роботи:

1) відповіді на питання та вибіркове читання;

2) повторне читання тексту за частинами та їх поглиблений аналіз, який дозволяє визначити головну думку кожної частини, з’ясувати композицію та розкрити авторський задум твору.

Паралельно проводиться робота з ілюстраціями до змісту тексту.

4. Аналіз зображувальних засобів. Підготовка до виразного читання

Мета – розкрити художні засоби використані автором у тексті; через образне бачення зрозуміти ідею твору, авторський задум; розширити і уточнити словниковий запас учнів.

Проводиться робота з лексичними повторами, порівняннями, метафорами, епітетами; словами, які використовує автор для характеристики героїв. Можливий вид роботи – словесний малюнок.

Якщо опрацьовується віршований твір, то проводиться спостереження за мовою твору та ритмікою вірша.

5. Характеристика героїв

Мета – розкрити особливості дійових осіб та підвести учнів до розкриття ідеї твору.

Система роботи над характеристикою героїв будується у такій послідовності:

1) опис зовнішності героя;

2) з’ясування характеру головного героя, мотивів його поведінки на основі аналізу його вчинків та взаємостосунків з іншими героями твору;

3) з’ясування авторського ставлення до нього, розуміння „підтексту” твору;

4) з’ясування власного ставлення до вчинків героя, узагальнення образу.

6. Поділ тексту на частини, складання плану

Мета – визначити послідовність подій, встановити зв’язки між частинами.

Цей вид роботи проводиться при умові, якщо текст за жанром – оповідання, казка, легенда, науково-пізнавальна стаття або нарис.

7. Підготовка до переказу. Переказ твору

Мета – закріпити знання змісту тексту; розвивати зв’язне мовлення учнів.

Додатково може бути проведена словникова робота – з тексту визначаються образні слова і вирази, які учні обов’язково повинні використати у власних переказах.

Вид роботи проводиться в залежності від особливостей жанру твору.

8. Виразне читання твору

Мета – перевірити рівень усвідомленості змісту тексту та сформованість навиків читання; підготувати учнів до узагальнюючої бесіди.

Підсумкове виразне читання твору може бути проведене як читання в особах.

ІІІ. Вторинний синтез

1. Узагальнююча бесіда

Мета – підвести підсумки всієї проведеної роботи над твором; узагальнити істотні риси головних героїв, співставити їх і оцінити; з’ясувати ідейну спрямованість тексту.

Проводиться бесіда що вимагає загальної оцінки твору, висловлення особистісного ставлення до прочитаного, до головних героїв; розкривається головна думка твору.

2. Творчі види роботи над текстом

Мета – створити передумови для самовираження особистості, стимулювати розвиток творчих здібностей учнів.

Можливі види роботи: творчий переказ, інсценізація, складання творів за аналогією, реконструювання тексту та ін.

При розробці уроку треба пам’ятати, що вибір видів роботи залежить від жанрової специфіки художнього твору.

4. Особливості роботи з творами різних жанрів: оповідання, казка, байка, вірш (ліричний або епічний), легенда, науково-пізнавальна стаття або нарис, малі фольклорні жанри.

При роботі над оповіданням можливі всі основні види роботи: підготовча бесіда, словникова робота, первинне сприйняття (зразок читання вчителя чи самостійне читання учнів у залежності від складності твору), аналіз змісту оповідання, характеристика героїв, робота над зображувальними засобами (опис героїв, описи природи), поділ тексту на частини, складання плану, переказ тексту, узагальнююча бесіда.

Методика роботи над казкою проводиться як над оповіданням, але необхідно врахувати її вид (авторська чи народна; казка про тварин, соціально-побутова чи чарівна) та особливості жанру. Обов’язковими видами роботи для казки мають бути: проведення словникової роботи (незрозумілі нові або застарілі слова, робота над образними словами і виразами); особливості первинного сприйняття – якщо казка народна, то первинне сприйняття проводиться як виразна розповідь вчителя без опори на текст; аналіз казки, встановлення причинно-наслідкових зв’язків; з’ясування композиції твору (зачин, основна частина, кінцівка; якщо є – повтори); складання плану; характеристика героїв та оцінка їх вчинків; переказ казки; читання в особах; інсценізація.

Робота над байкою передбачає роботу як над казкою про тварин, але треба врахувати жанрові особливості твору – наявність алегорії та моралі. Тому обов’язково під час розробки конспекту уроку треба звернути увагу на: мову твору (крім проведення словникової роботи, пов’язаної з розкриттям лексичного значення слів, проводиться і робота над з’ясуванням значення фразеологічних зворотів та „крилатих” фраз і виразів); аналіз байки, розкриття композиції твору, встановлення причинно-наслідкових зв’язків; характеристику героїв, аналіз їх вчинків, з’ясування мотивів поведінки; розкриття алегорії; розкриття моралі твору – головної думки; творчі види роботи – читання в особах, інсценізація або драматизація.

Система роботи над віршованими творами повинна враховувати жанрові особливості (наявність рими і ритму) та специфіку роботи над ліричними і епічними віршами. При роботі над ліричними віршами (пейзажною лірикою) обов’язково проводиться відповідна підготовча робота до сприйняття твору (робота за репродукцією картини, прослуховування грамзаписів музичних творів) з метою підготовки дітей до емоційного сприйняття вірша; первинне сприйняття проводиться при закритих підручниках – читання твору вчителем напам’ять, а перевірка перших вражень спрямовується на з’ясування емоційності сприйняття та настрою, який хотів передати автор; робота над текстом передбачає аналіз зображувальних засобів (епітети, метафори, порівняння) та проведення спостереження за мовою вірша (римою і ритмом); доцільним буде і побудова словесного малюнку; під кінець уроку обов’язково проводиться конкурс виразного читання. Якщо ж робота проводиться над епічним віршем, то крім роботи пов’язаної з аналізом жанрової специфіки твору, обов’язково додається система роботи спрямована на аналіз сюжету та характеристику дійових осіб.

Особливість опрацювання науково-пізнавальної статті або нарису передбачає проведення відповідної підготовчої роботи (розповідь вчителя або бесіда) яка проводиться з метою розкриття змісту викладеного у статті і підготовки учнів до усвідомлення змісту тексту; словникової роботи (розкриття значення нових незрозумілих слів), яка спрямована на підготовку учнів до свідомого читання. Первинне читання проводиться за логічними частинами і 1-2 питаннями за змістом кожної прочитаної частини за допомогою яких вчитель допомагає учням розкрити їх зміст. Повторне читання тексту проводиться в цілому, щоб в учнів сформувалось загальне уявлення про зміст тексту. Наступними видами роботи є поглиблений аналіз тексту, поділ на частини, складанням плану, побудова детального переказу і підсумкова бесіда.

Допоміжна література для розробки уроків читання:

1. Аліфанова І. Який іспит витримав клас? (Урок читання в 2 кл. За „Читанкою” О.Я. Савченко) // Початкова школа. – 2005. – № 3. – С. 50 – 51.

2. Вашуленко М.С. та ін. Навчання в 3 класі чотирирічної і 2 класі трирічної початкової школи: Посібник для вчителя: Рідна мова. Читання. – К.: Освіта, 1995.

3. Ґудзик І.П. Почитаймо, пограймося ! – К.: Освіта, 1997.

4. Джежелей О.В. Помогайка. – М.: Столетие, 1996. – 192 с.

5. Джежелей О.В., Коваленко О.М. Вчуся читати. – Харків: Ранок, 2000. – 144 с.

6. Мовчун А. Особливості методичної роботи за „Читанкою” 3 кл. О.Я. Савченко // Початкова школа. – 2004. – № 2, № 3.

7. Савченко О. Етапи опрацювання художніх творів на уроках читання // Початкова школа. – 2005. – № 9. – С. 22 – 27.

8. Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником „Читанка” 2 клас // Початкова школа. – 2002. – № 9.

9. Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником „Читанка” 2 клас // Початкова школа. – 2003. – № 1, № 9.

10. Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником „Читанка” 3 клас (Ч.І.) // Початкова школа. – 2003. – № 8. – С. 23 – 30.

11. Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником „Читанка” 4 клас (Ч.І.) // Початкова школа. – 2004. – № 8.

12. Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником „Читанка” 4 клас (Ч.ІІ.) // Початкова школа. – 2004. – № 12.

13. Савченко О. Читання в 4 класі. – К.: Освіта, 2002. – 160 с.

14. Сухонос С. „Я хочу сказати своє слово” (Урок за „Читанкою” для 2 кл. О.Я. Савченко) // Початкова школа. – 2005. – № 1. – С. 13 – 14.

15. Тимофієва Л.Л. Швидкочитайлик. – Тернопіль: Мальва – ОСО, 2004. – 64 с.

Якщо студент проходить практику в 1 класі, то, замість залікового уроку з читання, проводиться урок навчання грамоти, а замість уроку рідної мови – урок письма відповідної структури.