Д Рис. 8. Ефрагментація диска

При багаторазовому перезаписі й видаленні файлів відбувається дроблення дискового простору. Операційна система не завжди може розташувати інформацію файлів одним цілим. При необхідності вона записує інформацію файла шматками, тобто фрагментами – звідси й з’являється фрагментованість файлів. Буває, що виникає ситуація коли на диску немає вільного місця для цілого файлу, але є кілька вільних шматочків у які файл може поміститися частинами. У результаті якого файл може виявитися в кластерах, що перебувають на великій відстані один від одного. Навіть після видалення такого файлу дисковий простір, що звільнився, залишається фрагментованим. Зчитування таких файлів уповільнюється через те, що потрібен додатковий час на переміщення голівок. Чим вище (більше) фрагментованість жорсткого диска, тим нижче продуктивність комп’ютера.

Для того, щоб вирішити проблему фрагментованості файлів на жорсткому диску існує програма, що входить до складу операційної системи Windows XP Дефрагментация диска (Disk Defragmenter). Викликається вона 3 способами:

1. Меню Пуск/Все программы/Стандартные/Служебные/ Дефрагментация диска.

2. Вікно Мой комп’ютер, вибрати диск, який необхідно дефрагментувати, викликати контекстне меню і вибрати команду Свойства. Обрати вкладку Сервіс і натиснути кнопку Выполнить дефрагментацию.

3. Запуск через командний рядок: меню Пуск/Выполнить, у командному рядку ввести dfrg.msc.

У всіх випадках з’явитися вікно Дефрагментація диска (рис. 9). Дана програма працює у два етапи. На першому етапі виконується аналіз для виявлення необхідності робити дефрагментациї. На другому етапі виконується сама дефрагментація. Спочатку необхідно виділити потрібний том (диск), потім натиснути на кнопку Анализ. Через якийсь час утиліта повідомить про те, чи потрібно робити дефрагментацію цього диска (тома) чи ні. Якщо рекомендується зробити де фрагментацію, треба натиснути кнопку Дефрагментация. Сам процес дефрагментації може займати досить велику кількість часу, при цьому не слід взагалі працювати в цей час за комп’ютером.

Після завершення дефрагментації диска можна переглянути оцінку використання диска до дефрагментації й після дефрагментації. Для цього натиснути кнопку Вывести отчет. Є чотири різних області: фрагментовані області (виділені червоним); нефрагментовані області (темно-синім); вільний простір диска (білим) і непереміщувані файли (зеленим) – такі файли не можуть бути дефрагментовані (переміщені), тому що є частиною операційної системи. Після проведення дефрагментації диска (якщо була висока фрагментованість) комп’ютер буде працювати швидше.

Ф леш пам’ять

Флеш-пам’ять винайшов співробітник компанії Toshiba Фудзи Масуока ще в 1984 році. Назва пристрою походить від слова flash – “спалах”, тому що процес стирання інформації в ньому відбувається так само швидко, як і фотоспалах. Компанія Intel узялася за розробку комерційних рішень на флеш-пам’яті й уже в 1988 році випустила перший комерційний чип (рис. 10).

Ф леш-пам’ять являє собою масив зі спеціальних транзисторів “із плаваючим затвором”, кожний з яких зберігає більше одного біта інформації. Записом, стиранням і зберіганням інформації керує контролер.

Головний недолік флеш-пам’яті – обмежене число циклів запису. Зчитувати інформацію із флеш-пам’яті можна скільки завгодно, але записувати її можна обмежену кількість разів. Сучасні чипи флеш-пам’яті підтримують від 10 тисяч циклів запису/стирання. Для флеш-накопичувачів розроблена спеціальна файлова система, яка враховує той факт, що деякі сектори (наприклад, таблиця розміщення файлів або початкових секторів) перезаписуються частіше інших і кількість записів в цій частині зменшується. В ОС Windows цим завідує файлова система FFS2, в Linux − JFFS2 і YAFFS. У використанні флеш-пам’ять досить проста й надійна і є гарною альтернативою дискеті й CD-диску.

При роботі з будь-якою флеш-пам’яттю на ПК слід дотримуватися таких правил:

- перед установкою флешки в USB гніздо треба переконатися що воно не забруднено, флешка вставляється без зусиль і міцно фіксується в гнізді (не хитається).

- після закінчення роботи із флешкою ОБОВ’ЯЗКОВО, перед витягом, потрібно її програмно відключити (у правому нижньому куті, біля годинника є значок для відключення флешки ). Інакше частина інформації просто не збережеться на флешці й буде загублена назавжди.

- як і для будь-якого електронного пристрою слід уникати підвищеної вологості й різкого перепаду температур. Приходячи з вулиці, у холодну пору року, не поспішайте вставляти флешку в ПК.

- USB шнури-подовжувачі для флешек мають ОБМЕЖЕНУ довжину. Зазвичай, рекомендують використовувати до 80 см. Їх не можна подовжувати самостійно шляхом комбінації декількох шнурів. Наслідки таких дій – вихід з ладу пристрою й втрата ВСІЄЇ інформації без можливості відновлення.

- не встановлюйте в ПК ушкоджену або свідомо не робочу флешку. Є велика ймовірність ушкодити роботу USB порту на ПК і вивести з ладу флешку.

Усе вище викладене стосується всіх флеш-накопичувачів (MMC, M2, x, miniSD, microSD, SD (Trans-Flash), SDHC (High Copacity), Memory Stick Duo, і т.д.) і пристроїв, які використають ці накопичувачі для зовнішнього доступу (мобільні телефони, КПК, фотоапарати, MP-3 плеєри, диктофони й т.д.).