6.5.9. Конгломерат

Конгломерат ( від лат. сonglomeratus – зібраний, ущільнений ) – одна з форм об‘єднань підприємств різних галузей, не пов‘язаних між собою виробничою і технологічною спільністю ( функціональною залежністю), внаслідок чого здійснюється об‘єднання капіталів, власності різних компаній , які перебувають під єдиним фінансовим контролем переважно великого банку.

В якості приладів конгломератів можна навести General Electric, голандський Philips Electroniks та інші компанії.

Дженерал Електрик (“General Electrik Company”) - широко диверсифікована компанія конгломератного типу, спеціалізується на випуску важкого електрообладнання, обладнання звязку, ЕОМ, локомотивів, електровозів, медичної апаратури, побутових електроприладів, будівельного устаткування і матеріалів, космічних навігаційних систем, авіаційних двигунів і великої кількості інших товарів, надає технічні послуги, працює і на військово-промисловий комплекс. Компанії належать близько 400 підприємств в десятках країн світу.

Провідна в Нідерландах і Західній Європі компанія конгломератного типу “Філіпс” (N.V. Philips gloeilampenfabrieken) виробляє електронне обладнання, системи зв‘язку, регулювання руху транспорту, ЕОМ, оргтехніку, медичну апаратуру, системи спостереження і охорони , побутові електроприлади, музичні інструменти, меблі, спортивні товари, має виробничі потужності та збутові відділення в десятках країн світу.

До особливостей конгломерату відносяться:

• інтеграція підприємств різних галузей без наявності виробничої спільності. Компанії, що поєднуються, не мають технологічної та цільової єдності з основною сферою діяльності фірми-інтегратора. Профільне виробництво в конгломераті не має значення;

• компанії-члени конгломерату зберігають юридичну і виробничо-господарську самостійність, але стають повністю фінансово залежними від головної компанії;

• високий ступінь децентралізації управління, відділення конгломерату користуються значною автономією у всіх аспектах своєї діяльності;

• непряме регулювання діяльності підрозділів з боку холдингової компанії конгломерату, використання фінансово-економічних методів як важелів управління;

• формування в структурі конгломерату особливого фінансового ядра, до якого крім холдінгової компанії входять великі фінансові та інвестиційні компанії.

Важливою особливістю розвитку конгломератів є недовговічність існування частини з них та примусовий характер об‘єднання капіталів у формі поглинань (через скуповування контрольного пакету акцій на біржі.)

Якщо підприємства стали збитковими, конгломерат може позбутися їх і перетворитися на багатогалузевий концерн, підприємства якого мають виробничу і технологічну спорідненість.

До основних причин виникнення конгломератів відносяться:

1. Дія закону централізації капіталу.

2. Намагання усунути конкурентів, захопити лідируючі позиції в перспективних галузях. Тому не випадково конгломерати виникли передусім у передових і найприбутковіших галузях промисловості, пов‘язаних з виконанням державних військових замовлень.

3. Циклічний і нерівномірний характер розвитку економіки , що призводить до кризи і збитковості підриємств в одних галузях і піднесенню та процвітанню в інших. Тому економічно виправданим є скуповування акцій прибуткових підприємств, що частково компенсує кризовий стан інших компаній у межах конгломерату. Це зумовлює найбільшу кількість “ поглинань “ в період економічного піднесення.

4. Тактика податкових маніпуляцій: збитковість підприємств до їх об‘єднання давала можливість списувати збитки і таким чином зменшувати суму податків.

5. Намагання спекулятивно підвищувати курс акцій прибуткових компаній на фондовій біржі.

6. Особливості антимонопольного законодавства, зокрема заборона 100% монополізації виробництва .

Великі конгломерати створювались ще в 20-ті роки ХХ століття на хвилі мілітаризації економіки країн світу. В 60-70ті роки ХХ ст. розвиток диверсифікації великих компаній і створення конгломератів був зв‘язаний із прагненням придбання активів у сферах електроніки і телекомунікацій .У 80-ті роки ХХ ст. прибутковість конгломератів стала зменшуватись. Компанії, що входили до конгломератів, показували гірші результати порівняно із незалежними підприємствами в тих самих галузях.

В наш час також має місце зниження прибутковості конгломератів. До основних прблем, що виникають при функціонуванні конгломератів, експерти відносять: надмірну диверсифікацію; високу вартість і неконкурентопроможність продукції; демотивацію менеджерів як реакцію на поглинання їх фірм ; значну вартість поглинання і злиття компаній .

Сьогодні конгломерати концентрують активність на тих сегментах, в яких вони є лідерами, і позбавляються неключових активів.