- •Тема 1. Основні категорії інформації як об’єкта інформаційного права
- •Основні поняття
- •Режими захисту інформації
- •Основні заходи і засоби захисту комп’ютерної інформації
- •Основні поняття комп’ютерної безпеки
- •Тема 2. Інформаційна безпека
- •Інформаційна безпека. Категорії інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека як складова національної безпеки країни
- •Основні складові інформаційної безпеки
- •Тема 3. Інформація як об’єкт інформаційного права
- •Особливості інформації з точки зору інформаційного права
- •Основні принципи інформаційного права
- •Законодавство України у галузі інформаційної діяльності
- •Законодавчі акти і нормативні документи щодо захисту інформації
- •Законодавчий рівень інформаційної безпеки
- •Зарубіжне законодавство в галузі інформаційної безпеки
- •Правові основи захисту інформації
- •Рівні доступу до інформації з погляду законодавства. Вся інформація з точки зору права ділиться на декілька основних сегментів:
- •Тема 2. Інформаційне суспільство в Україні
- •1. Поняття «інформаційного суспільства»
- •3. Інформаційна структура України
Основні принципи інформаційного права
Під принципами інформаційного права розуміють основні вихідні положення, що юридично закріплюють об’єктивні закономірності суспільного життя, що проявляються в інформаційній сфері. Принципи інформаційного права дозволяють формувати це право як самостійну галузь, внаслідок чого є системостворюючими. Можна виділити наступні основні принципи інформаційного права:
принцип інформаційних відносин як відносин, що утворюють комплексну галузь інформаційного права, означає, що інформаційні відносини, що виникають, виходячи з особливостей і юридичних властивостей інформації, і її багатофункціональності як основного об’єкта інформаційного права, володіють на цій підставі специфікою, що відрізняє їх від інших суспільних відносин, і становлять основу суспільних відносин в інформаційній сфері;
принцип інформаційної власності означає, що при передачі й поширенні інформації як основного об’єкта інформаційного права, об’єктивно існують особливі категорії суб’єктів інформаційного права (автори, власники й споживачі інформації) і їх поведінка реалізується на основі інформаційних правомірностей – права знати, володіти і застосовувати інформацію;
принцип невідчуження інформації від її створювача, власника й споживача (неможливість позбавити суб’єкта отриманих знань) означає, що механізм відчуження інформації повинен замінятися механізмом добровільної відмови від певних інформаційних правомірностей через установлення за договором прав, обов’язків і відповідальності з використання цієї інформації після її передачі вказаними суб’єктами;
принцип комплексного регулювання відносин інформаційної власності (у сенсі визнання інформації своєю власною), що означає, що такі відносини можуть регулюватися і авторським правом, і правом майнової власності, і правом інвестиційної власності залежно від конкретних умов;
принцип інвестиційної власності, який означає, що механізм авторського права може бути поширений на створення будь-якої відкритої інформації, що являє для її автора інтерес, у тому числі й такої, що не стосується результату творчості. При цьому захищаються тільки особисті майнові права автора інформації;
принцип інформаційної речі, заснований на двоєдності матеріального носія й інформації, відображеної в ньому, означає, що при обігу інформаційних речей об’єктивно існують особливі категорії власників інформаційних речей (власники-творці, власники-власники та власники-споживачі інформаційних речей), які реалізують традиційні правочини власників при обов’язковому дотриманні ними інформаційних правомірностей;
принцип типових інформаційно-правових норм означає, що такі норми, поза залежністю від галузі правового регулювання, володіють певною специфікою, заснованою на особливостях і юридичних властивостях інформації. Ця специфіка виражається в тому, що будь-яка інформаційно-правова норма забезпечує регулювання відносин з приводу створення, володіння, передачі, поширення й застосування інформації через інформаційні правомірності суб’єктів, виходячи з особливостей і функціонального призначення конкретної інформації [11: 7-9].
Багатофункціональність інформації призводить до необхідності застосовувати в інформаційному праві різні методи правового регулювання інформаційних відносин, залежно від виду інформації, її призначення в інформаційних процесах: створення, збирання, накопичення та зберігання інформації, пошуку, передачі, поширення та споживання інформації.
Зокрема, при регулюванні відносин з приводу відповідальності за допущені правопорушення в інформаційній сфері повинні використовуватися засоби законодавства про адміністративні порушення і кримінальне право.