6. Програмні агенти.

Програмні агенти — це автономні програми, котрі автома­тично виконують конкретні задачі з моніторингу комп'ютер­них систем і збору інформації у мережах. Термін "агент" вико­ристовується в обчислювальній техніці вже понад 10 років; початковими функціями агентів-програм був поточний кон­троль за діяльністю центрального процесора та периферійного обладнання.

Сучасні програмні агенти не тільки здійснюють спостереження і виконують різні вимірювання, а й розв'язу­ють задачі управління мережами. Зокрема інтелектуальні аген­ти здатні автоматизувати численні операції керування мережа­ми, наприклад, вибір оптимального графіка, контроль за за­вантаженням, поновлення даних при порушеннях під час обміну тощо. Окрім того, інтелектуальні агенти можна застосовувати й для передавання повідомлень, вибору інформації, автомати­зації ділових процедур.

7. Інформаційні системи в менеджменті (адміністративні іс).

Інформаційні системи в менеджменті (адміністративні інформаційні системи), більше відомі під застарілою назвою "автоматизовані системи організаційного управління — АСУ", вже близько 20 років успішно застосовують у різних галузях економіки. За цей час їх еволюція пройшла кілька етапів, починаючи від простих систем обробки даних до інтегрованих систем, побудованих на сучасній апаратній та програмній базі.

Перспективні типи ІС побудовані на клієнт-серверній архітек­турі, їх поділяють на дві основні групи:

• інтегровані

• вузько-спеціалізовані системи.

До першого типу належать корпоративні інформаційні си­стеми (КІС), які інтенсивно витісняють традиційні АСУП у сфері управління виробництвом. Вони підтримують конкретні бізнес-процеси підприємства, виконуючи найвідповідальніші функції:

1) складання та аналіз консолідованого балансу й аналітичних звітів;

2) управління фінансами і персоналом, собівартістю і торговельними операціями тощо. їхня характерна особ­ливість — здатність працювати в територіально розподілених структурах.

В Україні найбільшого поширення набули такі кор­поративні ІС: R/3 компанії SAPAG, система "Галактика" од­нойменної корпорації, "BAAN-4" американсько-голландської компанії BAAN, SCALA шведської компанії BESTLUTS MO­DELLER АВ, пакет бізнес-прикладних програм ORACLE

APPLICATION американської корпорації ORACLE, ІС АВД українсько-російської фірми "ИНЭК".

Клас ІС другого типу досить широкий. До них можна зара­хувати: ІС для автоматизації банківської діяльності; ІС у ста­тистиці; ІС для фінансового і бухгалтерського обліку (напри­клад, ІС, SONET); ІС у маркетингу тощо. Кількість різновидів таких систем постійно збільшується, а діапазон їхніх функціо­нальних можливостей розширюється.

8. Системи підтримки прийняття рішень

( DDSS, MDSS, KDSS, CDSS)

Системи підтримки прийняття рішень належать до ІС ново­го покоління. У класичному розумінні СППР є інформаційною системою, що має такі компоненти: інтерфейс користувача, СКБД, систему управління базами моделей (СУБМ), систему управління повідомленнями (СУП), причому підсистема СУП з'явилася лише останніми роками. Ця структура може бути ос­новою для виокремлення дійсних СППР.

СППР або DSS — це інтерактивні інформаційні системи, які допомагають менеджерам приймати напівструктуровані рі­шення.

Рішення — обґрунтований вибір альтернатив. Процес прий­няття рішень полягає у:

• визначенні альтернативи;

• виборі відповідно до деяких критеріїв.

Напівструктуровані рішення не можна легко автоматизу­вати.

DSS не приймають рішень, лише допомагають їх прийняти. Рішення — вибір менеджера. Інтерактивні: менеджер приймає І рішення на підставі послідовності взаємодій з DSS.

Покажемо типи DSS на рис. 1.4:

DDSS. Інформаційні системи, що допомагають у прийнятті рішень шляхом здобуття цінних відомостей з великих обсягів даних з використанням різних засобів аналізу даних.

Приклад DDSS. Фірма Office Depot: 928 магазинів канцелярських товарів у 9-ти країнах:

• 1,2 млн клієнтів;

• 12 млн замовлень/рік;

• 74 млн замовлених позицій/рік;

• осмислення всіх цих даних є важливим і впливає на при­буток;

• для аналізу усіх цих даних використана система OLAP від Microstrategy.

Сфери застосування DDSS: усюди, де ділові рішення дикту­ються аналізом таких даних, як:

• фінанси;

• охорона здоров'я;

• промисловість споживчих товарів.

MDSS. Спочатку створюється модель системи. Потім необ­хідно її вирішити. Це потребує системи програмного забезпе­чення, щоб вирішити модель інтерактивно за допомогою зво­ротного зв'язку зі спеціалістом з проблемної галузі. Результат рішення допомагає особі, яка приймає управлінське рішення, вибрати правильну альтернативу.

Приклад MDSS:

• інформаційні системи на основі оптимізації розроблені з метою прийняття рішень;

• DSS виробничого планування;

• DSS буріння на нафту;

• DSS транспортування;

• моделі засновані на електронних таблицях, які викори­стовуються разом з аналізом, "що буде, якщо";

• моделі придбання обладнання порівняно з орендою облад­нання;

• управлінська DSS річкового басейну Hidrobasin Ф (вартість 1 млн дол.).

Така система Біг Крік діє у центральній С'єррі Неваді (США). Обслуговує шість основних резервуарів, гідроелектростанції. Система вирішує завдання, як ефективно управляти водними ресурсами, щоб:

— виробити достатньо електроенергії;

— вирішити проблеми довкілля (наприклад, зберегти рибу);

— вирішити проблеми населення, пов'язані з рекреаційни­ми вигодами.

Система програмного забезпечення заснована на задачі опти­мізації за багатьма критеріями, причому особи, які приймають рішення, замикають коло. Розроблено "Facet Decision Systems" (Канада) для Southern California Edison.

Сфери застосування MDSS:

1. Управління операціями:

— проблеми розподілу ресурсів;

— проблеми планування;

— транспортування.

2. Фінанси: моделі грошових потоків в електронних табли­цях.

3. Бухгалтерський облік: моделі балансів.

KDSS. Відомі як експертні системи DSS. Надають рекомен­дації, засновані на змісті їх бази знань, яка містить інформа­цію, як правило, про вузьке застосування (наприклад, комп'ю­терна конфігурація, розвідка корисних копалин тощо). Ці дані отримані від спеціаліста з проблемної галузі.

Приклади KDSS — XCON визначає відповідну конфігурацію комп'ютерної системи.

Сфери застосування KDSS:

• усюди, де можна використати набуті знання;

• медицина;

• задачі конфігурування — комп'ютери, виробниче облад­нання;

• фінанси.

Проблемне місце KDSS — здобуття знань.

Комунікативні (CDSS). Деякі рішення краще приймати гру­пою людей, тобто колективно складається короткий список альтернатив, оцінюється кожна з них і вибирається одна.

Приклади CDSS:

• електронні системи зустрічей;

• компанія Lotus Notes — система SCORE у Крайслер;

• допомагає своїм постачальникам знаходити марні витра­ти ресурсів і пропонує вихід;

• менеджери Крайслер вивчають звіти; 70 % пропозицій бу­ло схвалено.

Сфери застосування CDSS:

• дистанційне навчання;

• дистанційне передавання даних;

• телеконференції;

• деякі ланки управління постачанням.