Тема 3. Державна служба в Україні. Державні службовці як суб’єкти адміністративного права

Семінарське заняття

План

1. Поняття, види та принципи державної служби.

2. Державні службовці та їх класифікація. Посада.

3. Проходження державної служби.

Основні категорії та поняття

Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які обнімають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (ст. 1 закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 p.).

Основними принципами державної служби є: служіння народу України; демократизм і законність; гуманізм і соціальна справедливість; пріоритет прав людини і громадянина; професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі; персональна відповідальність за виконання службових обов’язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій та об’єднань громадян.

Державний службовець – це особа, яка займає певну посаду в державних органах, здійснює на професійній основі діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, наділена відповідними службовими повноваженнями і одержує за це заробітну плату за рахунок державних коштів.

Посада – це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників^-держорганів та їх апарату, інші держслужбовці, на яких законом покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Представники влади – це ті державні службовці, які мають право ставити владні вимоги, давати вказівки, робити приписи та застосувати заходи впливу щодо органів та осіб, які не пов’язані з ними службовими відносинами і не знаходяться в їх підпорядкуванні – тобто щодо так званих «третіх осіб».

Чинне законодавство передбачає класифікацію посад держслужбовці в, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Встановлюється сім категорій посад держслужбовців, у межах яких присвоюється п’ятнадцять рангів держслужбовців (у межах кожної категорії – три ранги).

Під проходженням державної служби розуміється сукупність юридичних фактів, пов’язаних з виникненням, зміною та припиненням службових відносин, а саме з прийняттям на держслужбу, службовою кар’єрою та її припиненням.

Прийняття на державну службу та заміщення посад здійснюється різними способами, зокрема шляхом призначення, за контрактом, шляхом конкурсного відбору, обрання, самостійного добору і власного волевиявлення та ін.

Законом встановлені певні обмеження щодо прийняття на держслужбу. Не можуть бути обраними чи призначеними на посаду особи, які:

• визнані у встановленому порядку недієздатними;

• мають судимість, що є несумісною із заняттям посади;

• у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підлеглі або підпорядковані своїм близьким родичам чи своякам;

• в інших випадках, встановлених законодавством.

Законом встановлені певні обмеження щодо проходження держслужби.

Службова кар’єра закінчується припиненням державної служби. Крім загальних підстав, передбачених КЗпП, державна служба припиняється в разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу;

2) недотримання вимог пов’язаних із проходженням державної служби;

3) досягнення державним службовцем граничного віку;

4) відставки держслужбовців 1-ї або 2-ї категорії посад;

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на службі;

6) відмови держслужбовця від прийняття Присяги або її порушення;

7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів.

Для здійснення єдиної державної політики та функціонального управління державною службою створено Головне управління державної служби України, як ЦОВВ зі спецстатусом.

Завдання для самостійної роботи:

1. Ознайомтеся зі змістом закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року (із змінами внесеними згідно із законами України станом на 12 грудня 2006 року) і, посилаючись на статті цього акта, 1) визначте правовий статус державних службовців державних органів та їх апарату; 2) назвіть обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу.

2. Ознайомтеся зі змістом закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року (із змінами внесеними згідно із законами України станом на 12 грудня 2006 року) і, посилаючись на статті цього акта, 1) проведіть класифікацію посад державних службовців, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль та місце посади в структурі органу державної влади; 2) назвіть обмеження, пов’язані з проходженням державної служби.