Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод для студентов.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
157.7 Кб
Скачать

5. Зміст теми

Кардіоміопатії - це захворювання міокарду невідомої етіології, основними ознаками яких є кардіомегалія та серцева недостатність.

Розрізняють два основних типа кардiомiопатiй:

Первинний тип:

представляє собою захворювання серцевого м'язу з невідомими чинниками

Вторинний тип:

чинник захворювання міокарду відомий або пов'язаний з ураженням інших органів

  • iдiопатичнi кардiомiопатiї (D, R, Н);

  • сімейні кардiомiопатiї (D, Н);

  • еозинофiльне ендомiокардiальне захворювання (R);

  • ендомiокардiальний фiброз (R).

  • iнфекцiйнi (D)

  • метаболiчнi (D)

  • спадковi (D, R)

  • дефiцитнi (D)

  • при системних захворюваннях (D, H)

  • iнфiльтрати та гранулеми (D, R)

  • нейром'язовi ураження (D)

  • токсичнi реакцiї (D)

  • захворювання серця пов'язанi з вагiтнiстю (D);

  • ендоміокардiальнi фiброеластози (R);

Основні клінічні прояви кожної етіологічної групи позначені як

D - дилятацiйна,

R - рестриктивна,

Н - гіпертрофічна кардiомiопатiя.

Класифікація. Експертами ВООЗ в 1995 році було запропоновано класифікацію КМП, згідно якої виділяють: дилатаційну, гіпертрофічну, рестриктивну, аритмогенну КМП правого шлуночка та некласифіковані КМП (ПАГ, №2, 2006 р. С. 12-23).

Існують суперечливі думки щодо причин і механізмів розвитку кардіоміопатії. Виділяють наступні етіологічні концепції:

1. Вірусно-імунологічна теорія:

2. Ознаки аномальної функції клітинкілерів

3. Спадкові форми дилятаційну кардіоміопатії, можуть бути обумовлені:

4. Метаболічна форма дилятаційної кардіоміопатії

5. порушення ліпідного обміну

6. порушення гормональної регуляції

7. порушення іонного обміну

8. дисбаланс мікроелементів

Дилятаційна кардіоміопатія

Дилатаційна кардіоміопатія - кардіоміопатія, для котрої характерно збiльшення лiвого та/або правого шлуночка, порушення систолiчної функцiї, застiйна серцева недостатнiсть.

Діагностичні критерії

Клінічні:

  • недостатності кровообігу за лівошлуночковим типом, потім і за правошлуночковим типом

  • кардіомегалія

  • послаблення тонів серця

  • може бути патологічний ІІІ тон, ритм протодіастолічного галопа

  • систолічний шум відносної недостатності мітрального клапана

  • порушення серцевого ритму та провідності

  • можливий тромбоемболічний синдром

Параклінічні:

  • ЕКГ: синусова тахікардія, знижений вольтаж стандартних відведень, підвищення вольтажа грудних відведень, гіпертрофія/перевантаження різних відділів серця, насамперед лівого шлуночка, дифузнi неспецифiчнi змiни сегменту ST та зубцю Т, порушення ритму та провідності,

  • Рентгенологічно: кардiомегалiя, випуклість дуги лівого шлуночка, ознаки венозного застiю в судинах малого кола кровообiгу i набряку легенiв, може з'являтись випiт у плевральнiй порожнинi,

  • ЕхоКГ: дилятація камер серця, збільшення кінцево-діастолічного та кінцево-систолічного розмірів лівого шлуночка, дифузне зниження скоротливості, зниження фракцій викиду, скорочення тощо, дифузна гіпокінезія стінок, мітральна або трикуспідальна регургітація, можливі інтракардіальні тромби, випiт у порожнину перикарда.

До діагностичних критеріїв відноситься також відсутність ознак запального процесу та відсутність зв'язку з інфекційним захворюванням.

Алгоритм лікування:

Медикаментозне

Хірургічне

  1. β-адреноблокатори (пропранолол)

  2. Антагоністи кальція (верапаміл)

Антиаритмічні препарати (аміодарон, дізопірамід)

  1. Міектомія

  2. Протезування мітрального клапану