3.2. Антибіотики, які пригнічують синтез ДНК - мітоміцини, саркоміцин, новобіоцин.
4. Антибіотики, що пригнічують синтез пуринів та піримідинів - азосерин.
5.Антибіотики, що пригнічують синтез білка - бацитрацини, тетрацикліни, хлорамфенікол, ерітроміцин.
6.Антибіотики, що інгібують процеси дихання - олігоміцини, уснінова кислота.
41
7. Антибіотики, що інгібують окислювальне фосфорилювання - валіноміцини, граміцидини.
8.Антибіотики, що мають антиметаболітні властивості - D-циклосерини, ацидоміцин.
9.Антибіотики – іммуномодулятори - циклоспорини, рубоміцин.
42
Класифікація антибіотиків за хімічною структурою:
•Ациклічні -антибіотикі цієї групи містять аміносахар, окремі речовини в структурі мають іншу азотмісну структуру – ароматичні кетони.
•Аліциклічні - включає похідні циклопен- тана (саркоміцин), циклогексана та цикло- гептана.
• |
Саркоміцин |
43
•Тетрацикліни - сполуки, близькі за своєю будовою, в основі яких є тетрациклін.
Тетрациклін
44
•Хінони -те бензохінони, нафтохінони, антрахінони – дауноміцин;
45
Ароматичні -похідні бензола, ароматич- ні небензольні сполуки
Хлорамфенікол
Гризеофульвін
46
Кисеньвмісні гетероциклічні сполуки - Пеніцилова кислота
Олігоміцини - сполуки, що мають дієнову систему.
47
Макроліди - містять макроциклічне лактонне кільце, пов’язане з одним або декількома вуглеводними залишками – аміноcахарами;
• Аміноглікозиди – стрептоміцин;
48
Азотмісні гетероциклічні сполуки - містять складні кільчасті структури;
Поліпептиди - найбільш розповсюджені циклопептиди, що складаються з залишків L- та D-амінокислот.
Депсипептиди - складаються з залишків амінокислот, з’єднаних складноефірним зв’язком;
49
Актиноміцини – належать антибіотики, що мають феноксазинову хромофорну групу та різні депсипептидні ланцюги;
Стрептотрицини - відрізняються циклічною структурою та різним вмістом амінокислотних залишків;
Металвмісні сполуки - містять залізо та мідь.
50