в) ті, що утворюються представниками роду Nocardia – ріфампіцин;
г) ті, що утворюються представниками роду Actinomadura – карміноміцин;
д) ті, що утворюються представниками роду Micromonospora – гентаміцин,
фортиміцин.
3. Антибіотики, які утворюються ціанобактеріями – малінголід.
31
4. Антибіотики, які утворюються
недосконалими грибами (мікроміцетами): представники роду Penicilium – пеніцилін, гризеофульвін; Trichotecium roseum – трихотецин; Acremonium chrysogenum –
цефалоспорин.
5. Антибіотики, які утворюються базидіо- та аскоміцетами – хетомін, термофіллін.
6. Антибіотики, які утворюються |
|
лишайниками, водоростями і нижчими |
|
рослинами: уснінова кислота (лишайник |
|
Usnea florida). |
32 |
7.Антибіотики, які утворюються вищими рослинами – алліцин, госсипол, фазеолін.
8.Антибіотики тваринного походження – лізоцим, екмолін, інтерферон (за класифікацією Егоров, 2004).
33
Класифікація антибіотиків за спектром біологічної дії
1. Протибактеріальні антибіотики вузького спектру дії, переважно активні до грампозитивних мікроорганізмів:
1.1.група пеніциліна і цефалоспорина.
1.1.1.біосинтетичні пеніциліни – бензилпеніцилін та його калієва, натрієва і новокаїнова солі;
34
•1.1.2. напівсинтетичні пеніциліни – кислотостійкі, неактивні по відношенню до пеніциліназоутворюючих стафілококів
– пропіцилін, оксицилін;
•1.1.3. напівсинтетичні цефалоспорини – лінкоміцин, новобіоцин;
•1.1.4. еритроміцин, олеандоміцин – макроліди
35
2. Протибактеріальні антибіотики широкого спектру дії:
2.1.тетрацикліни біосинтетичні – хлортетрациклін, окситетрациклін, тетрациклін і похідні – диметилхлортетрациклін і диметилтетрациклін;
2.2.напівсинтетичні тетрацикліни – метациклін, доксициклін;
2.3.хлорамфенікол (левоміцетин);
36
2.4.аміноглікозиди – стрептоміцин, неоміцин, гентаміцин;
2.5.поліміксини;
2.6.граміцидини;
2.7.напівсинтетичні пеніциліни – ампіцилін, карбеніцилін.
3. Протитуберкульозні антибіотики – стрептоміцин, канаміцин, циклосерин.
4. Протигрибкові антибіотики – ністатин, гризеофульвін, трихотецин.
37
5. Протипухлинні антибіотики – для клінічного використання на сьогодні допущено лише декілька антибіотиків: з групи антрациклінів – доксорубіцин (адріанаміцин), акларубіцин і рубоміцин (даунорубіцин); з групи актиноміцинів – актиноміцини С і Д; з групи ауреолової кислоти – олівоміцин; з групи стрептонігрина – брунеоміцин.
6. Протиамебні антибіотики – фумагілін.
38
7. Противірусні препарати – до цієї групи передусім належать інтерферони. Вони є активними проти ДНК- та РНК- вмісних вірусів. Інших антибіотиків з широкою противірусною активністю поки що не знайдено. Однак синтезовано різні хімічні сполуки, що характеризуються противірусною активністю. Наприклад, амантадин і ремантадин пригнічують розмноження вірусу грипу; ацикловір і ганцикловір – вірусів герпесу; азидотімідин
– вірусу СНІДу.
39
Класифікація за механізмом біологічної дії:
1.Антибіотики, які інгібують синтез клітинної стінки - пеніциліни, цефалоспорини, бацитрацини.
2.Антибіотики, що порушують функції мембран - валіміцин, граміцидин, ністатін.
3.Антибіотики, які вибірково пригнічують синтез і обмін нуклеїнових кислот.
3.1.Антибіотики, які пригнічують синтез РНК - актиноміцин, гризеофульвін, канаміцин.
40