Запитання для самоперевірки та тестового контролю

1. Що називають коефіцієнтом потужності електротехнічної установки?

2. У чому полягає економічна важливість коефіцієнта потужності?

3. Які електроприймачі є основними споживачами реактивної індуктивної енергії?

4. Від чого залежить коефіцієнт потужності трифазного АД?

5. Які основні способи підвищення коефіцієнта потужності електроустановок?

6. Чому при вмиканні конденсаторів паралельно обмотці статора АД підвищується коефіцієнт потужності установки?

7. Чому батарея конденсаторів, яку використовують для підвищення коефіцієнта потужності трифазного АД, з'єднується у трикутник?

8. У яких випадках для підвищення cos  доцільно перемикати обмотку статора зі схеми "трикутник" у схему "зірка"?

9. Які відносні переваги і недоліки мають косинусні конденсатори?

10. У яких випадках використовують синхронні компенсатори?

11. Як можна використати синхронні двигуни для підвищення cos ?

12. Які є варіанти розміщення компенсуючих установок?

13. Які переваги та недоліки індивідуального розміщення компенсуючи установок?

14. Які переваги та недоліки групового та централізованого розміщення компенсуючи установок?

15. На якій ділянці електропостачання доцільно встановлювати компенсуючи пристрої?

16. Чим пояснити доцільність автоматичного управління конденсаторними установками?

17. Що називають перекомпенсацією?

18. Як впливає перекомпенсація на роботу мережі?

Література: 8, с. 92-94; 13, с. 87-90

Література

1. Бартновский А.Л. Электрические измерения. Лабораторний практикум. – К.: Вища шк., 1974. – 216 с.

2. Величко О.М., Коцюба А.М., Новиков В.М. Основи метрології та метрологічна діяльність: Навч. посібник. – К.: 2000. – 228 с.

3. Данилов И.А., Иванов П.М. Общая электротехника с основами электроники. — М.: Высш. шк. 1989. – 752 с.

4. ДСТУ 2681 — 94 Метрологія. Терміни та визначення. Видання офіційне: Затв. та надано чинності наказом Держстандарту України № 189 від 26 лип. 1994 р. – Київ, 1994. – 68 с.

5. ЕСКД Обозначения условные графические в схемах. ГОСТ 2.721—74—ГОСТ 2.758—81. Изд. офиц. – М.: Гос. комитет СССР по стандартам, 1985. – 544 с.

6. Іванов А.О. Лабораторні роботи з електротехніки.—К.;Вища шк.,1970. – 330 с.

7. Измерение электрических и неэлектрических величин: Учеб.пособие для вузов / Н.Н. Евтихием, Я.А. Купершмидт, В.Ф. Папуловский, В.Н. Скугоров. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 352 с.

8. Касаткин А.С., Немцов М.В. Электротехника. — М.: Энергия, 1983. —440с.

9. Касаткин А.С. Основы електротехники: Учеб. пособие. — М.: Высш. шк., 1982. — 288 с.

10. Кацман М.М. Электрические машины: Учеб.—М.: Высш. шк., 1990. — 463 с.

11. Китаев В.Е. Электротехника с основами промышленной электроники: Учебник. — М.: Высш. шк., 1985. — 224 с.

12. Кузнецов М.И. Основы электротехники: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1985. — 368 с.

13. Малинівський С.М. Загальна електротехніка: Підручник. – Л.: Бескид Біт, 2003. – 640 с.

14. Общая електротехника: Учеб. пособие / Под ред. А.Т. Блажкина. — Л.: Энергоатомиздат,1986. — 592 с.

15. Паначевний Б.І., Свергун Ю.Ф. Загальна електротехніка: теорія і практика: Підручник. – К.: Каравела, 2004. – 440 с.

16. Панев Б.И. Электрические измерения: Справочник (в вопросах и ответах). – М.: Агропромиздат, 1987. – 224 с.

17. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. ДНАОП 0.00–1.32—01. – К.: Укрархбудінформ, 2001. – 121 с.

18. Трегуб А.П. Электротехника: Учеб. пособие / Под ред. Э.В. Кузнецова. – К.: Вища шк., 1987. – 600 с.

19. Чекалин Н.А., Полухина Г.Н., Чекалина С.А. Охрана труда в електрохозяйствах промышленных предприятий: Учебник для техникумов. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 256 с.

20. Штепан Ф. Устройства защитного отключения, управляемые дифференциальным током. – Прага, 2000. – 90 с.