3. Підготовка до виконання роботи

3.1. Ознайомтеся з розташуванням на панелі лабораторного стола затискачів вимикача QF джерела напруги (клеми А, В, С і N), ГПС з паралельним збудженням (клеми Я₁, Я₂, Ш₁ та Ш₂) та асинхронного двигуна (клеми С₁ - С₆). Перевірте дієздатність приєднувальних затискачів і запам’ятайте положення “Ввімкнено” і “Вимкнено” на вимикачі QF та перемикачах навантаження SA1 - SA4. Ввімкніть перемикачі S1 та S2.

3.2. Виберіть рекомендовані для дослідів обладнання та прилади (Дод.4), визначте їх тип, систему номінали шкал, клас точності та встановіть їх відповідність вимогам, вказаним в описі установки. Заповніть таблицю приладів - табл. 13.1.

3.3. Огляньте зовні генератор та двигун і запишіть у протокол їх основні паспортні дані (номінальні параметри). Відразу відзначимо, що на сьогодні інформацію про технічні характеристики трифазних АД можна отримати з довідникової літератури загальноінженерного призначення і більш повну – із спеціальних електротехнічних довідників.

У таблицях, які надають у довідниковій літературі загально інженерного призначення, звичайно приводять тип електродвигуна і його номінальні параметри для мережі 50 Гц, 380 В : потужність на валу – кВт; частоту обертання ротора – об/хв.; ККД – %; cos. Інколи у таблицю додають інформацію стосовно маси двигуна, кг.

Таблиця 13.1

Характеристика електровимірювальних приладів

(приклад)

Назва приладу	Марка	Система	Клас точності	Межа вимірювання	Ціна поділки	Заводський номер
Вольтметр	Э545	Електромагнітна	0,5	0-150-300	2 В/под.	№…….
Амперметр	Э539	Електромагнітна	0,5	0-50-100-200	1 мА/под.	№…….
Амперметр	Э519	Електромагнітна	0,5	0-2,5-5	0,025 А/под.	№…….
Ватметр	Д535	Електродинамічна	0,2	0-75-150-300 В 0-2,5-5 А	5 Вт/под.	№…….

У спеціальній літературі, окрім вказаної вище, наводять інформацію про: номінальний струм статорних обмоток _1н, А; номінальний момент М_н; пускову властивість двигуна – кратність пускового струму к_п (к_п=_п/_1н100%), кратність пускового моменту _п (_п =М_п/М_н100%); кратність максимального моменту (перевантажувальна властивість двигуна) _max (_max = М_max/М_н 100%).

3.4. Перевірте наявність та справність огородження рухомих частин генератора та двигуна.

4. Хід виконання роботи

4.1. Враховуючи, що живлення лабораторного стенду здійснюється від трифазної мережі з лінійною напругою 220 В, то складаємо схему, де статорні обмотки двигуна з'єднані у трикутник так, як показано на рис. 13.7. Для цього при вимкненому вимикачі QF, сполучіть за допомогою провідників та перемичок (показані потовщеними лініями):

між собою затискачі С1 і С6, та (через контактні блоки S1-XS1 і S2-XS2) клему фази А джерела напруги;

між собою затискачі С₂ і С₄ та клему фази В джерела напруги;

між собою затискачі С₃ і С₅ та клему фази С джерела напруги;

між собою через вольтметр РV2 затискачі Я₁ і Я₂;

затискач Я₁ через амперметр РА2 із затискачем ХТ1 та із затискачем Ш₁;

затискач Я₂ через повзунковий реостат RR - із затискачем Ш₂, та із затискачем XT2 реостата активного навантаження.

Далі зберіть у відповідності до схеми вимірювальний блок амперметр рА1 - ватметра рW. Зверніть увагу, що тут одну клему амперметра з’єднують послідовно з навантажувальним затискачем струмової обмотки (позначка І), а іншу приєднують до одного з виводів штепсельної вилки (наприклад, ХР2). Навантажувальний затискач обмотки напруги (позначка U) ватметра при цьому сполучають з нейтраллю мережі (точка N), а його генераторні затискачі (позначені ) – між собою та другим виводом вилки (наприклад, ХР1).

До вольтметра РV1 приєднайте щупи ХР3 та ХР4.

4.2 Після перевірки схеми викладачем ввімкніть вимикач QF (запустіть двигун) і зразу вимкніть його (зупиніть двигун). З'ясуйте при цьому також ступінь самозбудження генератора (стрілка вольтметра відхиляється вправо) і відхилення стрілок вимірювальних приладів. Якщо самозбудження генератора відсутнє, то в першу чергу перевірте, чи відповідає напрямок обертання ротора двигуна напряму стрілки на статорі генератора. У разі їх неспівпадіння здійсніть реверсування АД, тобто поміняйте чергування підключення статорних обмоток двигуна так, як показано, наприклад, на рис.13.9.

4.4. Після перевірки схеми викладачем повторно увімкніть двигун і дослідіть робочі характеристики АД наступним чином.

При вимкненому навантаженні генератора, переміщуючи повзунок реостата RR, встановіть напругу на затискачах генератора (за показами вольтметра РV2) рівною U_н. Вставте вилку ХР1-ХР2 в розетку XS1 контактного містка S1-XS1 та, розімкнувши вимикач S1, зафіксуйте покази приладів: ватметра рW, амперметрів РА1 та РА2, а також вольтметра РV2. З допомогою вольтметра РV1 визначте величину напруги мережі. Запишіть покази приладів у відповідні прографи табл.13.2.

Одночасно з допомогою стробоскопа визначте частоту ковзання ротора в режимі холостого ходу. Для цього після встановлення на генераторі U_н включіть стробоскоп у однофазну мережу напругою 220 В і частотою 50 Гц (на схемі не показано) і, освітлюючи ротор АД, виставте такий режим пульсацій неонової лампи стробоскопа при якому мітка на вентиляторних лопатях буде рухатись з мінімальною швидкістю у зворотному напряму до напряму обертання ротора. Ввімкніть секундомір і обчисліть кількість обертів мітки за 1 хвилину. Запишіть визначену частоту ковзання у відповідну прографу табл.13.2.

4.4. Далі, не змінюючи частоту пульсацій стробоскопу, увімкніть перемикач SА4 та SА1 (навантаження Р1), знову виставте напругу на затискача генератора рівною U_н і зробіть підрахунок частоти ковзання та виконайте вимірювання аналогічно до пункту 4.3. Таким же чином, маніпулюючи перемикачами SА1 - SА3, проведіть вимірювання і аналогічні записи при інших комбінаціях (вказаних у табл.11.4) навантаження генератора.