1. Вимоги до виконання розрахунково-графічної (контрольної) роботи

В основу вимог покладено діючі в Україні нормативні документи щодо оформлення наукових праць.

1. Розрахунково-графічна робота має бути на достатньому теоретичному рівні. Необхідно показати ґрунтовне знання основних понять і термінів, що стосуються найважливіших проблем роботи, включати в її зміст тільки об’єктивні, перевірені факти і реальні практичні приклади.

2. Використання наочного матеріалу також важлива вимога, оскільки схеми, діаграми, графіки і рисунки дозволяють скласти уявлення про рівень уміння систематизувати матеріал, довести його в доступній, переконливий формі.

3. Дотримання стандартів щодо оформлення. Студентам треба знати основні вимоги стосовно оформлення таких елементів розрахунково-графічної роботи: титульної сторінки, плану роботи, розміщення тексту на сторінці; додержуватись правил цитування, оформлення посилань, списку використаної літератури. У тексті не повинно бути граматичних і стилістичних помилок. Знання і використання стандартів підвищує культуру оформлення наукових праць, що знадобиться при підготовці майбутніх курсових та дипломної роботи, а також у майбутній практичної діяльності.

Вимоги до структури розрахунково-графічної (контрольної) роботи

Розрахунково-графічна робота повинна складатися з таких елементів:

1. Титульна сторінка − її оформлення не потребує особливих пояснень (її варіант наведений у дод. А).

2. Зміст − вказуються назви розділів (підрозділів), сторінки, на яких вони розміщені (дод. Б).

3. Вступ − розкриваються актуальність і практичне значення теми, мета і основні завдання, предмет і об’єкт дослідження, структура розрахунково-графічної роботи, наводяться джерела інформації.

4. Основна частина − складається з кількох основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на підрозділи і за змістом повинні відповідати тематиці роботи, підпорядковуватись головній меті та завданням, бути органічно взаємопов’язаними, мати приблизно однаковий обсяг.

5. Висновки − підсумовуються результати дослідження і дається стислий перелік конкретних пропозицій відповідно до поставлених завдань.

6. Список використаних джерел − оформлюється відповідно до стандарту.

7. Додатки − до них можна включати допоміжні матеріали (таблиці, ілюстрації, схеми тощо). Посилання на додатки в текстовій частині обов’язкові.

Основний зміст розрахунково-графічної (контрольної) роботи

Перша частина РГР (контрольної роботи) є аналізом зовнішнього середовища функціонування організацій. Цей аналіз зводиться до оцінки можливостей і загроз ендогенних умов діяльності організації. У якості зовнішнього середовище є конкретний регіон і особливості його соціально-економічного розвитку в динаміці за 2000-2008 рр. Варіант завдання до розрахунково-графічної роботи обирається залежно від номеру студента у списку журналу групи.

Завдання:

1	Автономна Республіка Крим
2	Вінницький
3	Волинський
4	Дніпропетровський
5	Донецький
6	Житомирський
7	Закарпатський
8	Запорізький
9	Івано-Франківський
10	Київський
11	Кіровоградський
12	Луганський
13	Львівський
14	Миколаївський
15	Одеський
16	Полтавський
17	Рівненський
18	Сумський
19	Тернопільський
20	Харківський
21	Херсонський
22	Хмельницький
23	Чернівецький
24	Чернігівський
25	м. Київ
26	м. Севастополь

У процесі аналізу зовнішнього середовища слід вирішити наступні завдання:

1. Економіко-географічне положення регіону, демографічні, природні та економічні передумови регіонального розвитку. Дану інформацію студент може отримати на сайтах регіональних управлінь статистики, або Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua). Також частина інформації представлена на офіційних сайтах обласних державних адміністрацій.

2. Проаналізувати в динаміці за 2001-2011 рр. такі основні показники:

   1. Валовий регіональний продукт;

   2. Обсяг промислової продукції;

   3. Інвестиції в основний капітал;

   4. Чисельність населення;

   5. Рівень зайнятості населення;

   6. Рівень безробіття населення;

   7. Обсяг доходів населення;

   8. Рівень заробітної плати;

   9. Обсяг продукції сільського господарства.

При цьому дані показники доцільно звести в єдину таблицю, після таблиці – здійснити опис динаміки, абсолютних і відносних відхилень основних параметрів соціально-економічного розвитку. Бажано за кожним параметром побудувати діаграму чи графік для більш наочного відображення динаміки у 2000-2008 рр.

3. Зробити висновок щодо впливу на діяльність середовища на діяльність господарюючих суб’єктів регіону, визначити та оцінити рівень його сприятливості.

Другий розділ розрахунково-графічної роботи містить аналіз внутрішнього середовища діяльності організації і має назву: „Діагностика кризового стану на підприємстві (на матеріалах ......). У якості підприємства, діяльність якого є об’єктом дослідження, виступає одне із підприємств регіону, в рамках якого було проаналізовано зовнішнє середовище.

Емпіричною базою для виконання аналітичного розділу роботи є дані офіційної статистичної звітності підприємств, що представлені на офіційному сайті www.smida.gov.ua за варіантами:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрбудінвест".

2. Публічне акціонерне товариство “Комаровський молочний завод”.

3. Публічне акціонерне товариство "Швейна фабрика імені Тінякова".

4. Публічне акціонерне товариство "ФЕД".

5. Публічне акціонерне товариство "Сталь".

6. Публічне акціонерне товариство "Сарнифармація".

7. Публічне акціонерне товариство "Рiвненська кондитерська фабрика".

8. Публічне акціонерне товариство "Насінневе".

9. Публічне акціонерне товариство "Метиз".

10. Публічне акціонерне товариство "Клеванський деревообробний комбінат".

11. Публічне акціонерне товариство "Іванопільський цукровий завод".

12. Публічне акціонерне товариство "Електромеханічний завод "Магніт".

13. Публічне акціонерне товариство "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство".

14. Публічне акцiонерне товариство "Острозький молокозавод".

15. Публічне акцiонерне товариство "Вербаагротех".

16. Приватне акціонерне товариство "Старо-Кримський кар'єр".

17. Приватне акціонерне товариство "Семенівське хлібоприймальне підприємство".

18. Приватне акціонерне товариство "Азоттон".

19. Приватне акцiонерне товариство "Полiссябудресурси".

20. Приватне акцiонерне товариство "Гощанський завод продтоварiв".

21. Відкрите акціонерне товариство "Союзагропромсервіс".

22. Відкрите акціонерне товариство "Лісопереробна фірма "Немирів".

23. Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський завод транспортного машинобудування".

24. Приватне акціонерне товариство "Ясинуватський Райагрохім".

25. Відкрите акціонерне товариство "ЗЕЛЕНОГАЙСЬКЕ".

26. Публічне акціонерне товариство "Українські Промислові Інвестиції".

Тут представлені дані за останній рік, коли подавалась звітність. Вам слід ще на цьому ж сайті знайти дані за попередній рік для порівняння.

Першим етапом аналізу є представлення організаційно-економічної характеристики досліджуваного підприємства (характеристика діяльності, мета, завдання діяльності, структура управління, основна продукція тощо). Цю інформацію Ви можете взяти на даному сайті, використавши посилання − „Опис бізнесу”.

В другій частині Вам слід поетапно здійснити фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. Розрахунки не варто виносити у текст самої роботи, їх слід представити в додатках, натомість у сам тест варто виносити таблиці, які містять наступні стовпчики: показник, формула для розрахунку, нормативне значення, фактичне значення за 2 роки, абсолютне (відносне) відхилення останнього досліджуваного року нормативного рівня та від попереднього року. Після таблиці слід зробити висновки про рівень показника, що дає змогу оцінити рівень кризового стану на підприємстві, а також його відхилення.

Оцінювати стан підприємства пропонується за наступною схемою:

− оцінка майнового стану підприємства;

− аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності;

− аналіз доходів;

− аналіз рентабельності та витрат на виробництво;

− аналіз фінансової стійкості підприємства;

− аналіз ліквідності та платоспроможності;

− аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей.

1 − Оцінка майнового стану підприємства. Оцінка майнового стану основних засобів визначається через показники зносу, оновлення та вибуття.

Розрахуємо коефіцієнт зносу основних засобів (К _зносу), який показує їх фізичний стан. Він виражає частину вартості об’єктів, передану на вироблений продукт. Формула для розрахунку має такий вигляд:

К _зносу = , (2.1)

де: знос основних засобів, 8е о. (Ф.1: р.032);

первісна вартість основних засобів, 8е о. (Ф.1: р.031).

Оновлення характеризується коефіцієнтом оновлення (К _{оновлення}), який визначає інтенсивність капітальних інвестицій і представляє собою відношення вартості об’єктів, які надійшли протягом звітного періоду, до їх загальної вартості на кінець звітного періоду:

К _{оновлення} = , (2.2)

де: вартість основних засобів на кінець року, 8е о. (Ф.1: р.031 гр.4).

Важливим етапом аналізу активів є їх вивчення за динамікою вибуття.

При аналізі динаміки вибуття об’єктів користуються показником коефіцієнта вибуття (К _{вибуття} ), який обраховується як відношення вартості об’єктів, які вибули за звітний період, до їх вартості на початок періоду. Він показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих об’єктів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для подальшого використання:

К _{вибуття} = , (2.3)

де: вартість основних засобів на початок року, 8е о. (Ф.1: р.031 гр.3).

Важливим показником майнового стану підприємства виступає коефіцієнт мобільності активів (К _{мобільності} ):

К _{мобільності} = , (2.4)

де: мобільні активи, 8е о. (Ф.1: р.260 + р.270);

немобільні активи, 8е о. (Ф.1: р.280).

Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.1:

Таблиця 2.1

Зведена таблиця показників майнового стану

Показник	нормат	2005 р.	2006 р.	Абсолютне відхилення
				2006- норм.	2006-2005 рр.
Коефіцієнт зносу
Коефіцієнт оновлення
Коефіцієнт вибуття
Коефіцієнт мобільності

2 − Аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності. Фондовіддача і фондомісткість визначають ефективність використання основних засобів.

Фондовіддача (Ф в.) показує, яку суму чистого доходу одержує підприємство з однієї гривні коштів, вкладених у основні засоби. Даний показник розрахуємо за формулою:

Ф _в. = , (2.5)

де: чистий дохід від реалізації продукції, грн.(Ф.2: р.035);

основні виробничі фонди, грн. (Ф.1: р. 030 на початок та кінець звітного періоду).

Фондомісткість (Ф м.) є оберненим показником до фондовіддачі, характеризується коштами, які витратило підприємство на формування основних засобів, щоб одержати 1 грн. чистого доходу. Розраховується за формулою:

Ф _м. = , (2.6)

де: чистий дохід від реалізації продукції, грн.(Ф.2: р.035);

основні виробничі фонди, грн. (Ф.1: р. 030 на початок та кінець звітного періоду).

Для визначення ступеня забезпеченості підприємства основними засобами необхідно проаналізувати фондоозброєність (Ф_о.) праці робітників. Він розраховується як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до середньооблікової річної чисельності працівників:

Ф _о. = , (2.7)

де: основні виробничі фонди, грн. (Ф.1: р. 030 на початок та кінець звітного періоду).

Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.2:

Таблиця 2.2

Зведена таблиця показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності підприємства

Показник	нормат	2005 р.	2006 р.	Абсолютне відхилення
				2006- норм.	2006-2005 рр.
Фондовіддача
Фондомісткість
Фондоозброєність

3 − Аналіз доходів. Функціонування підприємства, незалежно від виду його діяльності й форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити достатній прибуток.

Прибуток − це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи.

Розрахунок показника прибутку включає визначення наступних його складових:

− чистого доходу від реалізації продукції;

− валового прибутку (збитку);

− фінансового результату від операційної діяльності;

− фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування;

− фінансового результату від звичайної діяльності;

− чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Далі необхідно проаналізувати динаміку показників прибутку підприємства. Аналіз проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період зі звітними даними за попередній період.

4 − Аналіз рентабельності та витрат на виробництво. Рентабельність – це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат. Показники рентабельності можна об’єднати в кілька груп:

1. показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат виробництва й інвестиційних проектів;

2. показники, що характеризують рентабельність продажів;

3. показники, що характеризують прибутковість капіталу і його складових.

Рентабельність можна розрахувати на основі валового прибутку, прибутку від операційної діяльності, прибутку від звичайної діяльності до оподаткування й чистого прибутку.

До основних показників рентабельності, які використаємо для аналізу фінансового стану підприємства, належать:

1. Рентабельність сукупних активів (Р _{активів}) характеризує рівень прибутку, генерована всіма активами підприємства, що перебувають у його використанні за балансом. Даний показник розрахуємо за формулою:

Р _{активів} = , (2.8)

де: прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, грн. (Ф.2: р.170);

валюта балансу, грн. (Ф.1: р.280)

2. Рентабельність власного капіталу (Р _{власного капіталу}) характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, є одним з основних показників інвестиційної привабливості підприємства, тому що його рівень показує верхню межу дивідендних виплат:

Р _{власного капіталу} = , (2.9)

де: чистий прибуток, грн. (Ф.2: р.220);

власний капітал, грн. (Ф.1: р.380)

3. Рентабельність продажів показує, наскільки ефективно й прибутково підприємство веде свою операційну діяльність і розраховується відношенням суми прибутку до виторгу від реалізації продукції. Залежно від використаного в розрахунках показника прибутку виділяють валову, операційну й чисту рентабельність продажів.

Валова рентабельність (Р _валова) продажів показує ефективність виробничої діяльності й цінової політики підприємства, розраховується за формулою:

Р _валова = , (2.10)

де: валовий прибуток, грн. (Ф.2: р.050);

виручка від реалізації продукції, грн. (Ф.2: р.035)

Показник операційної рентабельності (Р _{операційна}) характеризує здатність підприємства генерувати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не має відносин до операційної ефективності. Формула для розрахунку має вигляд:

Р _{операційна} = , (2.11)

де: операційний прибуток, грн. (Ф.2: р.100);

виручка від реалізації продукції, грн. (Ф.2: р.035)

Чиста рентабельність (Р _чиста) продажів характеризує ефективність всіх видів діяльності підприємства: операційної, інвестиційної та фінансової. Цей показник відображає повний вплив структури капіталу й фінансування підприємства на його рентабельність. Він розраховується за формулою:

Р _чиста = , (2.12)

де: чистий прибуток, грн. (Ф.2: р.220);

виручка від реалізації продукції, грн. (Ф.2: р.035)

До комплексних статей витрат належать:

− „Загально-виробничі витрати”.

− „Адміністративні витрати”.

− „Витрати на збут”.

Найбільшу питому вагу в діяльності підприємства займають виробничі та адміністративні витрати.

В процесі виробничої діяльності аналізуються показники, що пов’язані з витратами виробництва, адміністративними та збутовими витратами.

Коефіцієнт витрат виробництва (К _{витрат виробництва}) розраховується шляхом ділення суми собівартості реалізованої продукції на чистий доход (виручку) від реалізації продукції:

К _{витрат виробництва} = , (2.13)

де: собівартість реалізованої продукції, грн. (Ф.2: р.040);

чистий доход (виручка) від реалізації продукції, грн. (Ф.2: р.035)

Для оцінки адміністративних витрат використовується коефіцієнт адміністративних витрат (К _{адміністративних витрат} ), який розраховується як відношення цих витрат до суми чистого доходу:

К _{адміністративних витрат} = , (2.14)

де: адміністративні витрати, грн. (Ф.2: р.070);

чистий доход (виручка) від реалізації продукції, грн. (Ф.2: р.035).

Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.3:

Таблиця 2.3

Зведена таблиця показників рентабельності та витрат підприємства

Показник	нормат	2005 р.	2006 р.	Абсолютне відхилення
				2006- норм.	2006-2005 рр.
Рентабельність активів, %
Рентабельність власного капіталу, %
Валова рентабельність продажів
Операційна рентабельність продажів, %
Чиста рентабельність продажів, %
Коефіцієнт витрат виробництва
Коефіцієнт адміністративних витрат

5 − Аналіз фінансової стійкості підприємства. Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).

Фінансова стійкість – це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність.

Важливим показником фінансової стабільності є коефіцієнт автономії (К _{автономії} ).

(2.15)

де: власний капітал, грн.. (Ф.1: ряд. 380);

сума активів підприємства, грн. (Ф.1: ряд. 640).

Рекомендоване значення цього показника складає 0,5.

Фінансова стабільність підприємства залежить як від складу джерел фінансування так і від напрямків розміщення коштів в активах підприємства. Для визначення мобільності використання власних коштів підприємства обчислюється коефіцієнт маневреності (К _{маневреності}), який характеризує питому вагу власних оборотних коштів у загальному обсязі власного капіталу.

(2.16)

де: власні оборотні кошти, грн.. (Ф.1: ряд. 380 – ряд. 80);

сума власних коштів, грн..(Ф.1: ряд. 380)

Спочатку визначимо власні оборотні кошти підприємства:

Об _кошти =Джерела власного капіталу – Необоротні активи (2.17)

Знак „плюс” у розрахунках вказує на достатність власних оборотних коштів, який має тенденцію до щорічного збільшення. Це є позитивним для підприємства.

Коефіцієнт маневреності знаходиться в межах норми, що ще раз підтверджує вищесказане твердження.

Зворотним показником коефіцієнта автономії буде коефіцієнт фінансової залежності (К _{фін. залежності}). Він показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.

(2.18)

де: загальна сума активів, грн. (Ф.1: ряд. 280);

власний капітал, грн. (Ф.1: ряд. 380).

Важливим показником для визначення фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт фінансової стабільності (К _{фін. стабільності}), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів та обчислюється шляхом ділення власного капіталу на залучений капітал.

(2.19)

де: власний капітал, грн..(Ф.1: ряд. 380);

залучений капітал, грн.. (Ф.1: ряд. 480 + ряд. 620).

Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.4:

Таблиця 2.4

Зведена таблиця показників фінансової стійкості підприємства

Показник	нормат	2005 р.	2006 р.	Абсолютне відхилення
				2006- норм.	2006-2005 рр.
Коефіцієнт автономії
Коефіцієнт маневреності
Коефіцієнт фінансової залежності
Коефіцієнт фінансової стабільності

6 − Аналіз ліквідності та платоспроможності. Здатність підприємства своєчасно повертати кошти кредиторам оцінюється шляхом аналізу балансу на ліквідність. Платоспроможністю підприємства називається можливість своєчасно здійснювати платежі кредиторам. Для оцінки платоспроможності використовують такі показники: коефіцієнт покриття (платоспроможності), коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт незалежної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт покриття (К _{покриття}) характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільш легко реалізованої частини активів – оборотних коштів обчислюється як відношення оборотних активів (р. 260 Активу Балансу) до поточних зобов’язань (р. 620) Пасиву Балансу), показує платіжні можливості підприємства при умові своєчасних розрахунків з дебіторами, продажу матеріальних обігових коштів і характеризує кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними активами:

(2.20)

де: поточні активи, грн. (Ф.1: р.260);

поточні зобов’язання, грн. (Ф.1: р.620).

Якщо на покриття зобов’язань підприємство передбачає мобілізувати оборотні активи в частині грошових коштів і коштів в розрахунках, то можна одержати коефіцієнт швидкої ліквідності (К _{шв. ліквідності}). Він дорівнює частці від ділення цієї частини оборотних активів на суму поточних зобов’язань підприємства.

(2.21)

де: грошові активи і дебіторська заборгованість, грн. (Ф.1: сума р.150-250);

поточні зобов’язання, грн. (Ф.1 р.620).

Для точної характеристики поточного стану підприємства необхідним є розрахунок частки грошових засобів та короткострокових цінних паперів на поточному активі. Це співвідношення, характеризує коефіцієнт абсолютної ліквідності (К _{абсол. ліквідності}).

(2.22)

де: гроші в національній валюті, грн. (Ф.1: р.230);

гроші в іноземній валюті, грн. (Ф.1: р.240);

поточні зобов’язання, грн. (Ф.1: р.620).

Проаналізувавши показники ліквідності робимо висновки.

Розрахуємо частку оборотних виробничих фондів в обігових коштах підприємства (Ч о.в.ф.).

Ч о.в.ф. = , (2.23)

де: оборотні виробничі фонди, грн. (Ф1: р.100+120+270);

оборотні активи, грн. (Ф1: р.260+270).

Частку основних фондів в активах (Ч осн.ф.) знаходимо за формулою:

Ч осн.ф = , (2.24)

де: залишкова вартість основних виробничих засобів, грн. (ф1: р.030);

активи, грн. (ф1: р.280).

Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.5:

Таблиця 2.5

Зведена таблиця показників ліквідності та платоспроможності підприємства

Показник	нормат	2005 р.	2006 р.	Абсолютне відхилення
				2006- норм.	2006-2005 рр.
Коефіцієнт покриття
Коефіцієнт швидкої ліквідності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах
Частка основних фондів в активах

7 − Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості. Виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості обумовлено неспівпадінням моменту відвантаження готової продукції, виконання робіт, послуг, одержання товарно-матеріальних цінностей, нарахування зарплати і платежів з моменту їх оплати. Значні розміри дебіторської та кредиторської заборгованості призводять до перерозподілу обігових коштів.

Розрахуємо декілька показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (К_{об. деб. заб}) показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки:

К_{об. деб. заб} = , (2.25)

де: обсяг реалізації за рік, грн.(Ф.2: р.035);

дебіторська заборгованість, грн.(Ф.1: сума р.150-160 + р.170-210 на початок та кінець звітного періоду).

Чим вище цей показник, тим краще, так як підприємство швидше одержує оплату за рахунками. Використовуючи цей коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник – період інкасації (Пі), тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в грошові кошти. Для цього розділимо тривалість аналізованого періоду на коефіцієнт оборотності за розрахунками:

Пі = , (2.26)

Показники оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати з оборотністю кредиторської заборгованості. Для цього необхідно визначити коефіцієнт оборотності й строк обороту дебіторської й кредиторської заборгованості за товарними операціями.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (К_{об. .кред. заб}) показує розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству. Розрахуємо його за формулою:

К_{об. кред. заб} = , (2.27)

де: обсяг реалізації за рік, грн.(Ф.2: р.035);

кредиторська заборгованість, грн.(Ф.1: сума р.520-р.600 на початок та кінець звітного періоду).

Період обороту кредиторської заборгованості визначається як частка від розподілу тривалості аналізованого періоду на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (По):

По = , (2.28)

Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.6:

Таблиця 2.6

Зведена таблиця показників дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства

Показник	нормат	2005 р.	2006 р.	Абсолютне відхилення
				2006- норм.	2006-2005 рр.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Період інкасації дебіторської заборгованості
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Період обороту кредиторської заборгованості

За результатами проведеного дослідження зробити висновок про стан підприємства в досліджуваний період, визначити його основні проблеми, так звані „вузькі місця” або слабкі сторони.

Завершується другий розділ проведенням SWOT-аналізу, який повинен відображати результати, представлені в підрозділах 2.1 та 2.2, а також наявні тенденції розвитку. Їх доцільно сформувати у матрицю „SWOT”.

Завершується змістовна частина розрахунково-графічної роботи висновками. Висновки повинні бути узагальнюючого характеру, що на практиці означає стислий виклад основного змісту проведеної діагностики, рекомендаційними, стислими, адресними.

Крім змістовної частини, робота повинна містити і допоміжну. Не можна забувати про це і підходити як до другорядного завдання. Допоміжна частина, як правило, включає список використаних джерел і додатки.

Що стосується додатків, то головне їх призначення − розвантажити змістовну частину РГР. Тому в додатки переважно включають матеріали, які важливі, але досить великі за обсягом. Зазвичай це таблиці, рисунки тощо, якщо вони займають більше однієї сторінки.

Отже, особливу увагу при виконанні розрахунково-графічної роботи необхідно звернути на такі моменти:

− робота повинна мати як теоретичний, так і аналітичний характер;

− основна увага приділяється проблемам антикризового управління організацією, а не загальноекономічним, економіко-математичним або технічним;

− робота повинна бути тісно пов’язана зі спеціальністю і спеціалізацією студента − майбутнього менеджера.

Менеджерам слід ретельно проаналізувати і економічно обґрунтувати ділову і управлінську характеристики організації: виробничу, комерційну, фінансово-економічну діяльність, облікову роботу на підприємстві, практику забезпечення безпеки, ризиків і страхування, організаційну структуру, проаналізувати внутрішнє середовище організації як самоврядної системи в ринковій економіці. По цих питаннях зробити відповідні висновки і внести пропозиції керівництву конкретної організації.